Справа № 215/7200/24
3/215/87/25
22 січня 2025 року суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Науменко Я.О., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції №5 Криворізького районного управління ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не притягався до адміністративної відповідальності, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 173 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №644388 від 05.11.2024 та матеріалів, що до нього долучені, 02.11.2024 приблизно о 22:20 год. ОСОБА_1 , зі свого номеру НОМЕР_1 зателефонував на лінію «102», при цьому умисно висловлювався нецензурною лайкою на адресу оператора лінії, на зауваження не реагував, чим вчинив дрібне хуліганство. Своїми діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст. 173 КУпАП.
ОСОБА_1 викликався в судові засідання призначені на 19.11.2024, 04.12.2024 та 06.01.2025, 22.01.2025, однак жодного разу не з'явився, причини неявки суду не відомі. Заяв про відкладення розгляду справи від останнього до суду не надходило. Постанови про привід від 19.11.2024 та 04.12.2024 працівниками поліції не виконані. Також оголошення про розгляд справ містяться на офіційному веб-сайті судової влади, що дає особі можливість дізнатися про стан судового провадження.
На підставі викладеного та згідно з положеннями статей 268, 277 КУпАП, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 незважаючи, що вимогами ст.268 КУпАП передбачена обов'язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП у судовому засіданні, оскільки судом були вжиті всі заходи щодо виклику останнього в судове засідання.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Склад адміністративного правопорушення це сукупність установлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, наявність яких характеризує діяння як адміністративне правопорушення (проступок).
Статтею 173 КУпАП передбачена відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіони (Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» від 22.09.2005 р. № 2899-1У).
Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, під якою необхідно розуміти непристойні висловлювання в бік інших осіб. Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов'язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій манері. Для всіх цих випадків характерним є ігнорування волі та бажання оточення, прагнення нав'язати свою волю, а точніше свавілля.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв явної неповаги до оточуючих - головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.
Згідно із ст. 280 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Приписами ст. ст. 251, 252 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фото-зйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Водночас, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №644388 від 05.11.2024 (а.с. 3); рапортами уповноваженої службової особи ВП № 5 КРУП ГУНП (а.с. 4, 5); письмовими поясненнями ОСОБА_1 (а.с. 6).
З урахуванням викладеного, враховуючи характер і ступінь суспільної небезпечності здійсненого правопорушення, особу яка притягається до адміністративної відповідальності, той факт, що вчинене адміністративне правопорушення мало місце та знайшло своє підтвердження під час розгляду справи, з метою виховання правопорушника та попередження наступних правопорушень, суд приходить до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ст. 173 КУпАП, що забезпечить виховання особи, що вчинила правопорушення, а також запобігання вчиненню ним нових правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП якою встановлено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, яке відповідно ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що буде складати 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 40-1, 279, 280, 281, 283-285, 287, 289, 291, 294, 308 КУпАП, суддя -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 (п'ятдесят одна) гривня. (Отримувач коштів: ГУК у Тернiв.р.м.Кр.Р/Терн.р/21081100, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП): Р/Р отримувача (IBAN):UA098999980313060106000004651, Код класифікації доходів бюджету: 21081100)
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок на користь держави. (Рахунок для сплати судового збору. Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, одержувач коштів (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106).
У разі несплати штрафу в добровільному порядку, не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику постанови, штраф стягується у порядку примусового виконання в подвійному розмірі, а також стягуються витрати на облік правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, щодо якої її винесено, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.