Справа № 192/93/25
Провадження № 1-в/192/79/25
Ухвала
Іменем України
23 січня 2025 року
Суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , перевіривши клопотання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на даний час відбуває покарання у Державній установі «Солонянська виправна колонія (№ 21)», про приведення вироку у відповідність до Закону України № 3886-ІХ,
встановив:
До суду надійшло клопотання ОСОБА_2 про приведення вироку у відповідність до Закону України № 3886-ІХ.
Перевіривши вказане клопотання на відповідність вимогам закону, суддя дійшов висновку, що його потрібно повернути з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.
Згідно з рішеннями Конституційного Суду України від 14.12.1999 №10-рп/99 та від 14.07.2021 № 1-р/2021 українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 25.04.2019 р. № 2704-VIII «Про забезпечення функціонування української мови як державної» єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова. Частиною 6 ст. 13 цього Закону передбачено, що органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 29 КПК України кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Сторона обвинувачення, слідчий суддя та суд складають процесуальні документи державною мовою.
Таким чином, клопотання має бути складене державною мовою чи в перекладі на таку мову. Натомість, клопотання ОСОБА_2 складене іноземною мовою, а саме російською.
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 19.09.2022 у справі № 521/12324/18 зазначила, що передбачена чинним законодавством України вимога щодо подання документів (у тому числі апеляційних і касаційних скарг) українською мовою не є перешкодою у доступі до правосуддя та не звужує права учасників провадження за мовною ознакою, оскільки процесуальним законодавством гарантовано право учасників провадження щодо користування ними в судовому процесі рідною мовою або мовою, якою вони володіють.
Пунктом 18 ч. 3 ст. 42 КПК України передбачено, що обвинувачений має право користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача за рахунок держави. За змістом ч. 3 ст. 43 КПК України засуджений має права обвинуваченого, передбачені статтями 42 і 533-1 цього Кодексу, в обсязі, необхідному для його захисту.
Отже, законом передбачено право засудженого на перекладача за рахунок держави.
Зважаючи на викладене, враховуючи, що подане клопотання, складене не державною мовою, а також не надано його перекладу на державну мову, таке клопотання потрібно повернути особі, яка його подала.
Керуючись ст. 29 КПК України,
постановив:
Клопотання ОСОБА_2 про застосування закону про приведення вироку у відповідність до Закону України № 3886-ІХ повернути особі, яка її подала.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Солонянський районний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_1