Справа № 191/5582/24
Провадження № 2/191/2053/24
21 січня 2025 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Форощука О.В.
за участю секретаря - Рибак М.П.
розглянувши згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Синельникове цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 до АТ «ОТП БАНК», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О.; Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Ю.О. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
До Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області звернувся ОСОБА_2 який діє в інтересах ОСОБА_1 з вимогою до АТ «ОТП БАНК», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О.; Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Ю.О. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 06 грудня 2021 року приватним виконавцем Лисенко Юрієм Олександровичем, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 67769859 від 06.12.2021 року згідно виконавчого напису № 39268 від 05.11.2021 року вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем (Наказом Міністерства юстиції України від 09.02.2023 № 560/5 відповідно до рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 30.01.2023 № 2 на підставі підпунктів, «з» та «і» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат» (далі - Закон), а саме у зв'язку з набранням законної сили рішеннями судів про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальних дій, а також неодноразовим порушенням нотаріусом правил професійної етики, затверджених Міністерством юстиції України, свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України 21.01.2011 за № 8404 на ім'я ОСОБА_3 , анульовано), яку позивач ОСОБА_1 взагалі не отримувала.
Позивач ОСОБА_1 дізналася про наявність постанови виконавчого провадження з веб-порталу «ДІЯ».
ОСОБА_1 звернулася до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області з заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви.
22 листопада 2024 року Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області винесено ухвалу про зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 39268 від 05.11.2021 року.
Позивач ОСОБА_1 вважає, що виконавчий напис було вчинено з порушенням вимог ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, оскільки нотаріусу не було надано всіх необхідних документів, що підтверджують безспірність заборгованості у межах строку, за який виконавчий напис може бути видано, оскільки нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Таким чином, відповідачем не надано доказів щодо безспірності вимог до боржника на момент вчинення виконавчого напису, тому вважають виконавчий напис таким, що підлягає скасуванню.
Просить суд, визнати виконавчий напис № 39268 від 05.11.2021 року, у виконавчому провадженні № 67769859 від 06.12.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем про стягнення з позивача ОСОБА_1 , на користь Акціонерного Товариства «ОТП БАНК» заборгованості у розмірі 75 756 грн. 66 коп. (сімдесят п'ять тисяч сімсот п'ятдесят шість грн. 66 коп.), таким, що не підлягає виконанню.
Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, але до його початку її представник ОСОБА_2 надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити.
Відповідач будучи неодноразово належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, у судове засідання не з'явився причини своєї неявки до суду не повідомив.
Треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В. О.у судове засідання не з'явився, про дату, місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином; Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Ю.О. надав заяву про розгляд справи без його участі.
Ухвалою від 04.12.2024 року у справі було винесено ухвалу про відкриття провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини:
Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. 05 листопада 2021 року було вчинено виконавчий напис, що зареєстровано в реєстрі за № 39268 про стягнення із ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства «ОТП БАНК» заборгованості по кредитному договору у розмірі 75 756 грн. 66 коп.
Виконавчий напис набрав чинності з дня його вчинення, тобто з 05 листопада 2021 року.
З постанови про відкриття виконавчого провадження ВП 67769859 від 06.12.2021 року вбачається, що за виконавчим написом № 39268 від 05.11.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Ю.О. відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства «ОТП БАНК» заборгованості по кредитному договору у розмірі 75 756 грн. 66 коп.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У статті 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Відповідно до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
З матеріалів справи судом встановлено, що оспорюваний виконавчий напис виданий на підставі п. 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, було визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п.4 ст.254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин. Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису у нотаріуса були відсутні правові підстави для його вчинення, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.
Крім того, на думку суду, існують інші обставини, що вказують на неможливість вчинення оскаржуваного виконавчого напису.
Постановою Верховного Суду від 14 серпня 2019 року по справі № 569/8884/17 визначено, що з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права у аналогічних правовідносинах, дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 березня 2019 року за наслідками розгляду цивільної справи № 137/1666/16-ц (касаційне провадження № 14-84цс19).
Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного суду України від 05.06.2017 року у справі №6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов'язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість не вважається безспірною.
З постанови Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 19.06.2024 року випливає, що якщо між банком і позивачем кредитний договір був укладений у простій письмовій формі, суди першої інстанції правомірно роблять обґрунтовані висновки про наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням порядку вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі. Судом не встановлено й факту отримання позивачем повідомлення про наявність такої заборгованості, яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису. Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.
Крім цього, із матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, суми штрафних санкцій, зазначені у написі, є безспірними.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що при винесенні спірного виконавчого напису не було дотримано основну умову для винесення виконавчого напису, а саме вимогу щодо безспірності заборгованості, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.
Підсумовуючи вищевикладене, оцінивши та дослідивши надані суду докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що оспорюваний позивачем виконавчий напис було вчинено без правових підстав, з порушенням процедури та вимог щодо його форми, а також без підтвердження безспірності заборгованості. З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат у даній справі, обґрунтованості вказаних позивачем судових витрат та щодо наявності підстав для їх стягнення з відповідача, суд виходить з наступного.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Керуючись ст. 7-13, 81, 141, 142 ч.1, 263, 265 ЦПК України, ст. 18 ЦК України, на підставі ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» № 3425-ХІІ від 02.09.1993 року (в редакції, яка діяла на час вчинення виконавчого напису), суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 до АТ «ОТП БАНК», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О.; Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Ю.О. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити у повному обсязі.
Визнати виконавчий напис № 39268 від 05.11.2021 року, у виконавчому провадженні № 67769859 від 06.12.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем про стягнення з позивача ОСОБА_1 , на користь Акціонерного Товариства «ОТП БАНК» заборгованості у розмірі 75 756 грн. 66 коп. (сімдесят п'ять тисяч сімсот п'ятдесят шість грн. 66 коп.), таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з АТ «ОТП БАНК», код ЄДРПОУ 21685166, адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , суму сплаченого судового збору в розмірі 1574 грн. 56 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду.
Суддя О. В. Форощук