Справа № 182/1033/24
Провадження № 1-кп/0182/842/2024
Іменем України
24.12.2024 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого -судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі об'єднані кримінальні провадження за №12024041340000097 від 18.01.2024 року, за №12024041340000570 від 01.05.2024 року, №12024041340001096 від 02.09.2024 стосовно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.1 ст.357 КК України,
з участю сторін судового провадження
прокурора ОСОБА_4 , в режимі відеоконференції,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ( в режимі відеокноференції), -
В провадженні судді Нікопольського міськрайонного суду перебувають об'єднані кримінальні провадження за №12024041340000097 від 18.01.2024 року, за №12024041340000570 від 01.05.2024 року, №12024041340001096 від 02.09.2024 за обвинуваченням ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.1 ст.357 КК України. Стосовно обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 11 січня 2025 року. Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Прокурор звернувся з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 на час судового розгляду справи, але не більше двох місяців, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України. Враховуючи те, що ОСОБА_3 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, за який передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 8 років, він повною мірою усвідомлює невідворотність покарання та настання для нього, передбачених законом обмежень його прав і свобод, в зв'язку з чим, існує ризик його переховування від суду. Останній офіційно не працевлаштований, не має стабільного джерела доходів, не має сталих родинних зв'язків та осіб, які б змогли забезпечити його належну процесуальну поведінку. Вищевикладене свідчить про наявність ризику вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень, так як обвинувачений, перебуваючи під домашнім арештом, в межах іншого кримінального провадження, яке перебуває на розгляді в Нікопольському міськрайонному суді, вчинив ряд корисливих злочинів. До того ж, він є раніше судимою особою за вчинення аналогічних корисливих злочинів.
Потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 в судове засідання не з'явились, заяв про відкладення слухання справи від них не надходило.
Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_5 не заперечували проти клопотання прокурора щодо продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши доводи прокурора, сторони захисту, дослідивши наявні матеріали провадження, вважаю, що клопотання прокурора щодо продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Продовження тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, не зважаючи на існування презумпції не винуватості, переважує інтереси забезпечення права на особисту свободу (наприклад, рішення ЄСПЛ «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011, «Осаковський проти України» від 17.07.2014 та ін).
Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є не лише наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, що дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, на які в даному випадку вказав прокурор. При вирішенні питання щодо продовження строку дії запобіжного заходу, суд бере до уваги, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні проступку та тяжкого злочину, вчиненому з корисливих мотивів. За інкриміновані кримінальні правопорушення у разі доведеності провини, обвинуваченому може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, що є свідомим для нього і в подальшому може спонукати до переховуватися від суду.
У справі "Москаленко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що «органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті Суд нагадує, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує».
На думку суду, на даний час обґрунтовано існує ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, аналогічного тим, в яких він обвинувачується, оскільки інкриміновані злочини обвинуваченим вчинені з корисливих мотивів, в період перебування під домашнім арештом в межах іншого кримінального провадження. Крім того, на розгляді в Нікопольському міськрайонному суді перебувають інші кримінальні провадження за вчинення обвинуваченим корисливих злочинів. Тому, на даній стадії судового розгляду є фактично недоцільним змінювати запобіжний захід стосовно обвинуваченого. В зв'язку з вищевикладеним, клопотання прокурора щодо подальшого тримання під вартою обвинуваченого підлягає задоволенню.
Раніше ухвалою слідчого судді визначено обвинуваченому заставу як альтернативний запобіжний захід у мінімальному розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з покладенням обов'язків передбачених ч.5 ст. 194 КПК України. Підстави для зміни розміру застави на теперішній час відсутні.
Керуючись ч.3 ст.331 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на строк судового розгляду, але не більше двох місяців, а саме до 21 лютого 2025 року.
Визначити для обвинуваченого ОСОБА_3 , розмір застави, у сумі кратній 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі суду протягом стоку дії ухвали. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається особою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави і зобов'язаний виконувати наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд і в'їзд в Україну;
Термін дії обов'язків, покладених на обвинуваченого у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.
Копію ухвали направити для виконання начальнику ДУВП 4 і для вручення обвинуваченому ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1