Справа № 181/1630/24
Провадження № 2/181/184/25
"22" січня 2025 р. смт. Межова
Межівський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді Літвінової Л.Ф.,
з участю секретаря судового засідання Острянин В.В.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за її позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
22 січня ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі про розірвання шлюбу.
В обґрунтування заяви зазначено, що судом її вимоги задоволено та шлюб з ОСОБА_2 розірвано. У позовній заяві крім вимоги про розірвання шлюбу між сторонами одночасно заявлялась вимога про відновлення дошлюбного прізвища, однак ця вимога судом вирішена не була. Просила ухвалити додаткове судове рішення, яким після розірвання шлюбу відновити їй дошлюбне прізвище на « ОСОБА_3 ».
Відповідно до ч.ч.3,4 ст.270 ЦПК України суд,що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десятиднів із дня надходженнявідповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Зважаючи на те, що справа про розірвання шлюбу розглядалася у спрощеному позовному провадженні, без виклику сторін, суд дійшов висновку, що у даному випадку питання щодо ухвалення додаткового рішення має вирішуватися у тому ж порядку, тобто у письмовому провадженні, без виклику сторін.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що заяву належить задовольнити з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Згідно зі ст.113 СК України особа, яка змінила прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Таким чином, при розірванні шлюбу особа, яка змінила прізвище при державній реєстрації шлюбу, визначає для себе, чи далі іменуватися цим прізвищем або відновити дошлюбне прізвище.
З огляду на те, що позивач просила змінити своє прізвище на дошлюбне, в рішенні суду має бути зазначено про вибір позивачем прізвища після розірвання шлюбу.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що слід ухвалити додаткове рішення у справі щодо відновлення дошлюбного прізвища позивача з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_3 ».
Керуючись ст. 270 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за її позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за яким після розірвання шлюбу відновити ОСОБА_1 дошлюбне прізвище на « ОСОБА_3 ».
Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення рішення.
Суддя: Л. Ф. Літвінова