Єдиний унікальний номер 205/17206/24
Номер провадження3/205/140/25
22 січня 2025 рік м. Дніпро
Суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Бізяєва Н.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з УПП в Дніпропетровській області відділу адміністративної практики Департаменту патрульної поліції, у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: не відомий, проживаючої та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 .
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
29 листопада 2024 року об о 17 годині 50 хвилин в м. Дніпро, вул.. Івасюка, 32/8, гр. ОСОБА_1 перебуваючи у п'яному вигляді, вчинила дрібне хуліганство по відношенню до ОСОБА_2 , а саме виражалась нецензурною лайкою, кидалась предметами побуту, чим порушила громадський порядок і спокій громадян.
Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена ст. 173 КУпАП.
Будучи належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи ОСОБА_1 до суду не з'явилась, причин своєї неявки суду не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи або про поважність причин неприбуття до суду не надходило.
Постановою суду від 08 січня 2024 працівникам ВП №3 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області було доручено забезпечення особистої участі ОСОБА_1 у судове засідання, яке було призначено на 22.01.2025 шляхом приводу, однак ОСОБА_1 не було доставлено у зазначену дату та час.
Привід суду працівниками поліції виконано не було.
Таким чином, враховуючи що дана категорія справ до вичерпаного переліку за якими обов'язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не відноситься, дотримуючись розумних строків розгляду справи, суд проводить розгляд справи у відсутність особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
З урахуванням положень зазначеної статті та відповідно до загальних засад адміністративного права України об'єкт правопорушення, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона в своїй сукупності визначають склад адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 173 КУпАП адміністративна відповідальність, передбачена за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Тобто, об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони правопорушення є місце його вчинення, а саме громадське місце.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне цього. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства, є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №751322 від 29.11.2024 року, встановлено, що 29.11.2024 об о 17 годині 50 хвилин в м. Дніпро, вул. Івасюка, 32/8, гр. ОСОБА_1 перебуваючи у п'яному вигляді, вчинила дрібне хуліганство по відношенню до ОСОБА_2 , а саме виражалась нецензурною лайкою, кидалась предметами побуту, чим порушила громадський порядок і спокій громадян.
За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, у тому числі протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. При цьому, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
На підтвердження вини ОСОБА_1 , окрім протоколу орган, що його склав, посилається на: рапорт, витяг з бази "Армор"; заяву ОСОБА_2 від 29.11.2024 року.
З протоколу та пояснень долучених до матеріалів справи вбачається, що вказана подія відбулась в приміщенні квартири.
Як було зазначено вище, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони правопорушення є місце його вчинення, а саме громадське місце.
Згідно ст. 1 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення", громадське місце - частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна чи відкрита для населення вільно або за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, у тому числі під'їзди будівель і споруд, а також підземні переходи, стадіони, паркінги.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, подія сталась в житловому приміщенні, а саме в квартирі, яка сама по собі є ізольованою від населення.
Отже, виходячи зі змісту вказаного в Законі визначення, квартира не є громадським місцем, оскільки обов'язковою умовою віднесення тієї чи іншої території до громадського є потенційна можливість перебування населення за визначеним у вищевказаному Законі переліком підстав.
Таким чином, об'єктивна сторона правопорушення відсутня, оскільки вказана подія відбулась на території, що не відноситься до громадського місця, згідно закріпленого в законодавстві визначення, а отже в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 173 КУпАП.
Статтею 256 КУпАП передбачено, що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Суд зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283, 284 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Таким чином, обставини викладені у протоколі, не знайшли свого підтвердження при дослідженні, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, рапорт працівника поліції і пояснення іншої особи, не можуть бути беззаперечними доказами винуватості особи.
Вирішуючи питання щодо належності, допустимості та достатності доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію суду у справах "Малофєєва проти Росії" ("Malofeyevav. Russia", рішення від 30.05.2013 року, заява № 36673/04) та "Карелін проти Росії" ("Karelin v. Russia", заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що "…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)".
Таким чином, суд має бути неупередженим, і безстороннім, і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчинення адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено перед судом. Суд також не має права самостійно вишукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином перебиратиме на себе функції обвинувача, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В той же час, ст. 62 Конституції України передбачає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Аналогічного роду положення закріплено і в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, у зв'язку із чим ОСОБА_1 не підлягає адміністративній відповідальності за ст. 173 КУпАП і, відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Керуючись ст.ст.247,268,277,283 КУпАП, -
Провадження по справі щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Н.О. Бізяєва