Справа № 212/12353/24
1-кп/212/258/25
22 січня 2025 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючої судді ОСОБА_1 ;
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
представника потерпілих адвоката ОСОБА_6 ;
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024041230002178 від 15.10.2024, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, маючого середню освіту, одруженого, на утриманні маючого неповнолітнього сина 2009 року народження, інвалідності не маючого, офіційно працевлаштованого на ФОП « ОСОБА_8 » на посаді електромонтера, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України;
встановив таке.
Формулювання обвинувачення згідно з обвинувальним актом.
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , висунуто обвинувачення у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, а саме: приблизно о 09:40 годин 24.09.2024 року, у світлий час доби, по сухому та чистому асфальтному покриттю виїзду з Об'їзної дороги в напрямку вулиці Електрозаводська у Покровському районі, міста Кривого Рогу, Дніпропетровської області, рухався технічно справний автомобіль «ЗАЗ 110307» реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_7 , по ходу руху якого, перед виїздом на головну дорогу вулиці Електрозаводська, були встановлені дорожній знак 2.2, 4.3 ПДР України.
У цей же час, попереду автомобіля «ЗАЗ 110307» реєстраційний номер НОМЕР_1 , з лівої від нього сторони, по проїзній частині дороги вулиці Електрозаводська, з боку вулиці Шурупова в напрямку Авто дороги НІ 1, прямо, рухався технічно справний автомобіль «Опель Астра» реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , на передньому пасажирському сидінні перебувала пасажир ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 .
У подальшому водій ОСОБА_7 , діючи з кримінальною протиправною недбалістю, проявив не уважність до дорожньої обстановки, на перехресті нерівнозначних доріг рухаючись по другорядній дорозі, не надав дорогу автомобілю «Опель Астра» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який наближався до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, чим порушив вимоги п. п. 1.5., 2.3. б), д) 16.11 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких:
«1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху...не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;
«2.3 б) Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою.
відповідно реагувати на її зміну, ... і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;
«10.1 Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху».
«16.11. На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху».
Внаслідок порушення зазначених правил безпеки дорожнього руху, виконання яких було необхідною та достатньою умовою для запобігання події, водій ОСОБА_7 , керуючи автомобілем «ЗАЗ 110307» реєстраційний номер НОМЕР_1 , виїхавши на перехрестя доріг виїзду з Об'їзної дороги та вулиці Електрозаводська, допустив зіткнення з автомобілем «Опель Астра» реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок чого постраждали: водій ОСОБА_4 , отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому грудини, які згідно висновку експерта № 1998 від 24.10.2024 року за своїм характером відносяться до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, за ознакою тривалого розладу здоров'я більше 21 доби, П.2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995. Пасажир ОСОБА_5 , яка була травмована та отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритих переломів 1 ребра праворуч та 4 ребра ліворуч, синець обличчя, які згідно висновку експерта № 1997 від 24.10.2024 року за своїм характером відносяться до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, за ознакою тривалого розладу здоров'я більше 21 доби, П.2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995.
Між порушенням ОСОБА_7 правил безпеки дорожнього руху, а саме вимог п. п. 2.3 (б), (д), 16.11 Правил дорожнього руху України та настанням наслідків - спричиненням середньої тяжкості тілесне ушкодження ОСОБА_4 , ОСОБА_5 є прямий причинний зв'язок.
Отже, ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинувачений у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, за ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Суть питання, що вирішується судом.
В підготовчому судовому засіданні 22.01.2025 року обвинувачений ОСОБА_7 заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України та закриття кримінального провадження, посилаючись на те, що він вперше вчинив необережний нетяжкий злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України, вину у вчиненні якого визнає в повному обсязі та не оспорює обставини викладені у обвинувальному акті, щиро розкаюється, висловлює жаль з приводу вчиненого, та зазначив, що він примирився з потерпілими та відшкодував заподіяну матеріальну шкоду.
Присутні в судовому засіданні потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не заперечували проти звільнення обвинуваченого ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України та закриття кримінального провадження, зазначивши, що жодних претензій до обвинуваченого не мають, матеріальну та моральну шкоду він їм відшкодував у повному обсязі.
В підготовчому судовому засіданні прокурор не заперечив проти задоволення клопотання обвинуваченого та звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України та закриття кримінального провадження.
Застосовані норми права та оцінка суду.
Зі змісту п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України вбачається, що у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4 - 8, 10 частини першої або частини другої статті 284 цього Кодексу.
Зі змісту ч. 4 ст. 286 КПК України вбачається що, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ст. 44 КК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Відповідно до ст. 46 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення від кримінальної відповідальності» умовою звільнення особи від кримінальної відповідальності є вчинення нею певного умисного злочину, незалежно від того, закінчено його чи ні, вчинений він одноособово чи у співучасті. При вирішенні питання про звільнення від кримінальної відповідальності суд повинен переконатися, що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні. Ухвалити рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності можна лише за наявності її згоди на закриття справи з відповідної підстави.
За наявності передбачених у ст. 46 КК підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
Так, з матеріалів кримінального провадження суд встановив, що ОСОБА_7 вчинив необережний нетяжкий злочин та матеріали кримінального провадження містять докази, які повністю доводять вину ОСОБА_7 у його вчиненні, та дії ОСОБА_7 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Крім того, суд встановив, що обвинувачений ОСОБА_7 правильно розуміє і не оспорює формулювання та характер пред'явленого йому обвинувачення, правову кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 286 КК України, відсутні будь-які сумніви у добровільності такої його позиції, а відтак діяння, яке поставлено обвинуваченому у провину, дійсно мало місце, вчинене ним, і отримало правильну кримінально-правову оцінку, що визнано самим обвинуваченим та підтверджується матеріалами кримінального провадження.
Суд роз'яснив обвинуваченому ОСОБА_7 суть обвинувачення, підстави звільнення від кримінальної відповідальності та право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. Також йому роз'яснено судом, що закриття кримінального провадження з цих підстав не є закриттям кримінального провадження з реабілітуючих підстав. В свою чергу, обвинувачений ОСОБА_7 пояснив, що він цілком розуміє свої права, визначені ч. 3 ст. 285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 46 КК України, а також наслідки закриття провадження з цієї підстави і після роз'яснення цих положень наполягає на звільненні його від кримінальної відповідальності з підстави, передбаченої ст. 46 КК України та закритті провадження.
Обмежень щодо застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 ст. 46 КК України, суд не встановив, оскільки ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, під час вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, не перебував, що підтверджується Висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24.09.2024 року (ознак сп'яніння не виявлено; а. к. п. 101). Матеріальна шкода, завдана потерпілим, ОСОБА_7 відшкодована в повному обсязі, що підтверджено заявами потерпілих від 12.12.2024 ( а. к. п. 106, 107) та особисто в судовому засіданні.
Кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим, яке передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, відповідно до класифікації кримінальних правопорушень, наведеної у ст. 12 КК України, є нетяжким злочином.
Отже, суд не вбачає жодних застережень щодо застосування положення, передбаченого ст. 46 КК України, наведена сукупність обставин вказує на наявність правових підстав для задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України та закриття кримінального на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КК України, у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку: щодо цивільного позову, заходів забезпечення кримінального провадження, процесуальних витрат, речових доказів тощо.
Під час досудового розслідування встановлено наступні обставини, які пом'якшують покарання, передбачені ст. 66 КК України, а саме щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку, усунення заподіяної шкоди.
Під час досудового розслідування обставин, які обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України, не встановлено.
Під час досудового розслідування цивільний позов потерпілими не заявлено, право на пред'явлення позову роз'яснено.
Під час досудового розслідування проведено:
судово-медичну експертизу № 1997 від 24.10.2024 року - витрати на залучення експерта відсутні;
судово-медичну експертизу № 1998 від 24.10.2024 року - витрати на залучення експерта відсутні;
експертиза за експертною спеціальністю 6.1 «Дослідження фотозображень та технічних засобів їх виготовлення» № СЕ-19/112-24/13795 ФП від 29.11.2024 року - витрати на залучення експерта склали 6367 гривень 20 копійок;
- судову інженерно - транспортну експертизу за експертною спеціальністю 10.1 «Дослідження обставин і механізмів ДТП» № СЕ-19/112- 24/15042-ІТ від 11.12.2024 року - витрати на залучення експерта склали 1591 гривень 8 копійок.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.
Згідно зі ст. 124 КПК України витрати на залучення експертів у разі ухвалення обвинувального вироку підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Згідно з ч. 1 ст. 126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою. Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17.06.2020 у провадженні № 13-47кс20 (справа № 598/1781/17) питання розподілу процесуальних витрат може вирішуватись не тільки у формі обвинувального вироку суду, а й ухвали.
Кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 суд закриває на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілими, що є нереабілітуючою підставою.
Згідно з висновком Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеним у Постанові від 01.02.2024 у справі № 930/497/23, нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається. Зазначена підстава дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження. У разі згоди особи на завершення кримінального провадження у зазначеній формі, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме вона.
Отже, витрати на проведення двох зазначених експертиз (а.к.п. 65-79, 85-90) мають бути стягнуті у повному обсязі з обвинуваченого ОСОБА_7 .
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.
На підставі зазначеного, керуючись статтями ст. 46 КК України, п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 1 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ст. 314, 369, 372, 376, 395, 532 КПК України, суд
постановив таке.
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України та закриття кримінального провадження - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілими.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041230002178 від 15.10.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Стягнути ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави:
- витрати на проведення судової експертизи «Дослідження фотозображень та технічних засобів їх виготовлення» № СЕ-19/112-24/13795 ФП від 29.11.2024 року у розмірі 6 367 гривень 20 копійок;
- витрати на проведення судової інженерно - транспортної експертизи «Дослідження обставин і механізмів ДТП» № СЕ-19/112- 24/15042-ІТ від 11.12.2024 року у розмірі 1591 гривень 8 копійок.
Речові докази:
автомобіль марки ЗАЗ 110307, реєстраційний номер НОМЕР_1 - повернути власнику ОСОБА_8 ;
два диски CD-R фірми «ALERUS» білого кольору з написами синього кольору, визнані речовими доказами згідно з постановою від 22.10.2024 (а. к. п. 60-61) - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Повний текст ухвали складено та проголошено 23.01.2025 року о 08:00 годині.
Суддя ОСОБА_1