Справа № 227/2290/24
(3/199/256/25)
іменем України
22 січня 2025 року м. Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Сенчишин Ф.М., розглянувши матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП встановити не видалося за можливе, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця ЗСУ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 16 липня 2024 року о 21 год. 00 хв. ОСОБА_2 по вул. Шевченко у с. Шевченко Донецької області, керував транспортним засобом «ЗАЗ 110307», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння.
ОСОБА_2 в судовому засіданні частково підтвердив фактичні обставини справи та пояснив, що дійсно випив пару банок пива, але наміру сідати за кермо тоді не мав. Йому зателефонувало керівництво та повідомило про необхідність негайно доставити боєприпаси, через це йому довелося сісти за кермо.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, з наступних підстав:
Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка передбачає відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 01 листопада 1950 року, рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23 рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 14-1 КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.
За вимогами ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього кодексу.
З пояснень ОСОБА_2 та наданого ним військового квитка вбачається, що останній є військовослужбовцем. Як пояснив ОСОБА_2 , в місці постійної дислокації він перебуває при виконанні службових обов'язків цілодобово, без вихідних, що узгоджується за переглянутим в судовому засідання відеозаписом з нагрудних камер працівників патрульної поліції, де ОСОБА_2 надає аналогічні пояснення поліцейським.
Таким чином, на момент його зупинки працівниками патрульної поліції ОСОБА_2 вважався таким, що виконує обов'язки військової служби, а отже був спеціальним суб'єктом відповідно до КУпАП.
В діях ОСОБА_2 , як військовослужбовця, вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП: виконання обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння.
Зазначена норма співвідноситься з ч. 1 ст. 130 КУпАП як спеціальна та загальна і за правилами кваліфікації при конкуренції норм дії ОСОБА_2 не можуть бути кваліфіковані за загальною нормою при наявності спеціальної. При цьому, суд самостійно не може змінити кваліфікацію дій ОСОБА_2 на ч. 2 ст. 172-20 КУпАП, оскільки щодо ОСОБА_2 протокол за вказаною статтею спеціальним суб'єктом не складався і останній від нього в суд не захищався.
Крім цього суд вважає за необхідне наголосити на тому, що огляд військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції врегульований ст. 266-1 КУпАП, за частиною другою якої такий огляд може проводитися посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення.
При цьому, за приписами ч. 9 ст. 266-1 КУпАП, огляд військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
З матеріалі справи вбачається, що огляд ОСОБА_2 на стан алкогольного сп'яніння проводився співробітником патрульної поліції а не спеціальним суб'єктом, передбаченим ч. 2 ст. 266-1 КУпАП, що тягне за собою недійсність його результатів.
За наведених обставин, згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 247, 284 КУпАП, суд -
Провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя:
22.01.2025