Справа № 577/6871/23
Провадження № 1-кп/577/101/25
"22" січня 2025 р.
Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
обвинуваченої ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотопі Сумської області кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023200450001134 від 08 листопада 2023 року, по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -
У провадженні Конотопського міськрайонного суду Сумської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Ухвалою слідчого судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 10 листопада 2023 року ОСОБА_6 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою
Відповідно до ухвали суду від 24 грудня 2024 року обраний ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою був продовжений на строк до 20 лютого 2025 року до 24 год. 00 хв.
До спливу вказаного строку судовий розгляд кримінального провадження не може бути завершений, оскільки у кримінальному провадженні не допитаний свідок та не досліджені всі докази.
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, які мали місце на час обрання обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачена може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідка ОСОБА_7 , вчинити інше кримінальне правопорушення, не перестали існувати та до спливу строку тримання під вартою судовий розгляд кримінального провадження не може бути завершений.
Потерпілий ОСОБА_5 клопотання прокурора підтримав.
Обвинувачена ОСОБА_6 при вирішенні клопотання прокурора про продовження обраного їй запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою покладається на розсуд суду.
Захисник обвинуваченої ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_4 підтримує позицію своєї підзахисної. .
Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, приходить висновку, що клопотання прокурора про продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Вирішуючи питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченої, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у п. 79 рішення у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, згідно якої питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення, та належно задокументованих фактів, на які посилався заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, який, відповідно до ст. 12 КК України, належить до особливо тяжких злочинів та за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років.
Суд приймає до уваги, що при вирішенні питання щодо запобіжного заходу, врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки свідчить про ступінь суспільної небезпечності особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за вчинений злочин підвищує ризик того, що обвинувачена може ухилитися від суду, тобто існує певна ймовірність того, що ОСОБА_6 , з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого їй злочину, може вдатися до відповідних дій.
Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини, небезпека ризику переховування від суду може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю інформації про матеріальний, соціальний стан особи та інше. Так у справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування».
ОСОБА_6 офіційно ніде не працює та не має постійного джерела доходу.
Їй інкримінується вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, у стані алкогольного сп'яніння.
Крім того ОСОБА_6 проживає у комунальній квартирі за однією адресою із свідком у кримінальному провадженні - ОСОБА_7 , а тому є ризик того, що ОСОБА_6 може впливати на вказаного свідка.
За таких обставин, суд приходить висновку, що стороною обвинувачення надані докази наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
В той же час ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на який прокурор послався для обґрунтування свого клопотання про продовження обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме, що ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення, з урахуванням того, що ОСОБА_6 раніше не судима, а також обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, нічим не підтверджений, а тому не заслуговує на увагу суду.
За таких обставин, суд приходить висновку, що ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які існували на час обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме, що вона може переховуватися від суду, впливати на свідка, продовжують мати місце і на даний час, а тому обраний ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід продовжити до двох місяців.
Інші більш м'які запобіжні заходи, на думку суду, не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченої.
При цьому, суд приймає до уваги, що згідно практики Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченої, а і високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Керуючись ст.ст. 177, 183, 331, п. 2 ч. 1, п 1-1 ч. 2, ч. 3 ст. 395 КПК України,-
ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжити до 21 березня 2025 року до 24 год. 00 хв.
Ухвала може бути оскаржена прокурором, обвинуваченою та її захисником безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченою - протягом п'яти днів з моменту вручення їй копії ухвали.
СуддяОСОБА_1