Справа № 127/26894/19
Провадження № 1-в/127/14/25
21 січня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №20 м. Вінниці скаргу засудженого ОСОБА_4 на дії державного виконавця, -
До Вінницького міського суду Вінницької області 14.01.2025 надійшла скарга засудженого ОСОБА_4 на дії державного виконавця.
В своїй скарзі засуджений ОСОБА_4 просить суд зупинити виконавче провадження ВП №76726927 від 09.12.2024 за виконавчим листом №127/26894/19 виданим 19.11.2024 Вінницьким міським судом Вінницької області та дії державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ОСОБА_5 , у зв'язку з тим, що санкцією ч. 4 ст. 190 КК України, за якою його засуджено взагалі не передбачено конфіскацію майна.
Прокурор ОСОБА_3 зазначив, що скарга необґрунтована та не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки на даний час змінено структуру ст. 190 КК України і додано частину 5, однак дії ОСОБА_4 кваліфіковано вірно, як шахрайство вчинене в особливо великих розмірах.
Засуджений ОСОБА_4 просив суд скаргу розглядати за його відсутності.
Заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали скарги, суд приходить до наступного висновку.
Положення ч. 5 ст. 534 КПК України передбачають, що процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у кримінальному провадженні, вирішує суддя суду першої інстанції одноособово, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 535 КПК України, у разі якщо судове рішення або його частина підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем, суд видає виконавчий лист, який звертається до виконання в порядку, передбаченому законом про виконавче провадження.
Згідно ст. 4 КК України закон про кримінальну відповідальність набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування. Кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.
Положення ст. 5 КК України передбачають, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи. Якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
В даному випадку не було пом'якшено кримінальну відповідальність за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України за яке був засуджений ОСОБА_4 , а лише змінено редакцію ст. 190 КК України, шляхом встановлення відповідальності за шахрайство, вчинене в умовах воєнного чи надзвичайного стану, що завдало значної шкоди потерпілому, що передбачено ч. 3 ст. 190 КК України.
Дані обставини стали причиною зміни порядкового номеру частин статті 190 КК України, а саме ч. 4 ст. 190 КК України стала ч. 5 ст. 190 КК України.
Однак, це жодним чином не пом'якшує призначене ОСОБА_4 покарання за вчиненні ним діяння, а його дії було кваліфіковано вірно, як шахрайство вчинене в особливо великих розмірах, за що його засуджено до п'яти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
Враховуючи зазначені обставини, скарга ОСОБА_4 є безпідставною та необґрунтованою, а обставини викладені в ній надуманими, оскільки покарання призначене останньому відповідає нормам чинного законодавства.
Таким чином, доказів які б свідчили про наявність в діях державного виконавця будь-яких порушень, засудженим надано не було, а тому суд приходить до висновку, що в задоволені скарги засудженого ОСОБА_4 на дії державного виконавця слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 190 КК України, 535 КПК України, суд -
В задоволені скарги засудженого ОСОБА_4 на дії державного виконавця - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом семи днів з дня оголошення.
Копію судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.
Суддя: