Справа № 522/19158/24
Провадження № 2/522/2972/25
22 січня 2025 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Федчишена Т. Ю., вирішуючи питання про відкриття провадження за матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання дійсним договору купівлі - продажу нерухомого майна, -
До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання дійсним договору купівлі - продажу нерухомого майна.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишено без руху, встановлено позивачам десятиденний строк з дня отримання копії ухвали суду для усунення недоліків поданої заяви, а саме: для приведення позовної заяви у відповідність до вимог чинного законодавства та зазначення номера і серії паспорта чи номера облікової картки платника податків ОСОБА_3 , а також для сплати ОСОБА_2 судового збору у сумі 1 211,20 грн.
Роз'яснено, що у разі неусунення позивачами недоліків позовної заяви настануть наслідки, передбачені ч. 3 ст. 185 ЦПК України.
Зобов'язано Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області повернути ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) надміру сплачений судовий збір відповідно до платіжної інструкції № 315 від 01.11.2024 у розмірі 8 762 (вісім тисяч сімсот шістдесят дві) гривні 80 копійок.
На виконання вимог вищевказаної ухвали суду представником позивачів - адвокатом Рабзі О. Ю., подано заяву про усунення недоліків та позовну заяву в новій редакції, в якій зазначено, що на позивача покладається обов'язок вказувати реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України відповідача, якщо такі відомості позивачу відомі.
Указує, що у зв'язку з масштабним збоєм у роботі державних реєстрів та сервісів України неможливо отримати інформацію стосовно номеру облікової картки платника податків або номер і серію паспорта ОСОБА_3 .
Зазначає, що їм відомо лише останнє місце реєстрації проживання відповідачів за адресою: АДРЕСА_1 , тобто за адресою місцезнаходження майна, про визнання договору купівлі-продажу якого позивачі заявляють позовні вимоги, будь-яких інших засобів зв'язку або відомостей щодо місцезнаходження відповідачів їм не відомо.
Щодо судового збору указує, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір становить 1 211, 20 грн, а оскільки позивачі мають одну спільну немайнову вимогу, судовий збір розподіляється між ними порівну, у зв'язку з чим кожен із них сплачує половину загальної суми - 605,60 грн.
Вважає, що судовий збір сплачено ОСОБА_1 за подання позовної заяви двома позивачами в повному обсязі відповідно до платіжної інструкцієї № 315 від 01.11.2024, а саме в сумі 1 211, 20 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2024 року позивачам було визначено спосіб усунення недоліків позовної заяви та надано строк для усунення її недоліків.
Варто зауважити, що ЦПК України саме на позивача покладає обов'язок оформлення позовної заяви відповідно до вимог, які визначені його положеннями, а саме статтями 175, 177 ЦПК України.
Суддя, отримавши матеріали позовної заяви, перевіряє її відповідність указаним вимогам, і у разі встановлення недоліків позовної заяви, вказує про це в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, надаючи позивачеві строк на їхнє усунення.
Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання. Недоліки можуть стосуватися як позовної заяви (змісту та форми), так і порядку її подання.
У кожному випадку суддя має оцінити, чи є виявлені ним недоліки суттєвими і чи за їхньої наявності може бути вирішена справа з дотриманням всебічного, повного і неупередженого її розгляду.
Аналізуючи подану на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху заяву, суд зазначає таке.
Стосовно незазначення позивачами номеру і серії паспорта або номеру облікової картки платника податків відповідача ОСОБА_3 суд вважає необхідним зазначити таке.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Тобто, чинним законодавством визначено обов'язок позивача, зокрема, зазначити у позовній заяві реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), якщо такий у фізичної особи наявний або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі).
Як слідує із заяви на усунення недоліків позовної заяви, позивачами не зазначено номер облікової картки платника податків або номер і серію паспорта відповідача ОСОБА_3 , тобто позивачами не виконано вимоги п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
Такі недоліки є суттєвими, відсутність відомостей, що ідентифікують особу відповідача впливає на виконання завдань та основних засад цивільного судочинства.
При цьому, доводи про те, що такі відомості позивачам не відомі, не позбавляє останніх обов'язку вказати такі відомості у позовній заяві, адже саме позивач визначає особу, до якої пред'являє позов, складає та подає до суду позовну заяву, і саме на нього покладено процесуальним законодавством обов'язок її належного оформлення та зазначення відомостей, які ідентифікують особу відповідача.
При цьому, посилаючись на неможливість у зв'язку з масштабним збоєм у роботі державних реєстрів та сервісів України отримати інформацію стосовно номеру облікової картки платника податків або номер і серію паспорта ОСОБА_3 , позивачі будь-яких доказів на підтвердження цих обставин та вжиття ними відповідних дій не надали.
Позивачами вимог ухвали суду в цьому аспекті недоліків не виконано, адже указаних відомостей так і не було зазначено, недолік залишився неусунутим, що є підставою для повернення позовної заяви з підстав, передбачених ч. 3 ст. 185 ЦПК України.
Такий висновок узгоджується з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 08 листопада 2023 року у справі № 120/969/23.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, позивачами також не усунуто недоліки позовної заяви і в частині сплати ОСОБА_2 судового збору у сумі 1 211,20 грн.
На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, представник позивачів указує, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір становить 1 211, 20 грн, а оскільки позивачі мають одну спільну немайнову вимогу, судовий збір розподіляється між ними порівну, у зв'язку з чим кожен із них сплачує половину загальної суми - 605,60 грн.
Зазначив, що ОСОБА_2 сплачено судовий збір у розмірі 1 211, 20 грн, тому вважає, що судовий збір сплачено за подання обома позивачами позовної заяви в повному обсязі.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (надалі - Закон) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2024 року встановлено у розмірі 3 028 гривень.
Згідно з абзацом 2 ч. 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених ст. 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
Відповідно до п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі наведеного, сплаті позивачами підлягав судовий збір по 1 211,20 грн кожним, проте судовий збір у розмірі 1 211,20 грн сплачено лише позивачем ОСОБА_1
ОСОБА_2 судовий збір не сплачено, а доводи представника позивачів в цій частині не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Отже, позивачами вимоги ухвали суду від 17.12.2024 в частині сплати ОСОБА_2 судового збору у розмірі 1 211,20 грн також не виконано.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг.
Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).
Однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, а вимога сплати судового збору, виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, не може вважатися перешкодою у доступі до правосуддя.
Встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання заяником цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Оскільки позивачем недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду від 17.12.2024 не усунуто, позовна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає поверненню позивачам.
Відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись ч. 3 ст. 185 ЦПК України -
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання дійсним договору купівлі - продажу нерухомого майна - вважати неподаною та повернути позивачам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА