Провадження № 22-ц/803/722/25 Справа № 182/2358/23 Суддя у 1-й інстанції - Рунчева О. В. Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І.
22 січня 2025 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Корчистої О.І.
суддів: Агєєва О.В., Бондар Я.М.
за участю секретаря Черняєвої С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу №182/2358/23 за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Василець Марина Сергіївна,
на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 серпня 2024 року,
встановив:
У травні 2023 року Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за заявою-договором про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № 014-RO-82-104962512 від 13 вересня 2021 року.
Позов мотивований тим, що 13 вересня 2021 року між сторонами було укладено заяву-договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» №014-RO-82-104962512, за яким кредитор надав позичальнику кредит в розмірі 354 617,09 грн. До 13 вересня 2027 року (72 місяці) під фіксовану процентну ставку з 13 вересня 2021 року по 14 листопада 2021 року 12,55 % річних, а з 14 листопада 2021 року - 25,10% річних, а позичальник зобов'язався належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов'язання в порядку та строки, визначені договором.
Банк виконав свої зобов'язання, надавши 13 вересня 2021 року відповідачу кредитні кошти на поточний рахунок відповідача № НОМЕР_1 в сумі 354617,09 грн.
Всупереч вимогам п.3.2 Договору позичальник не виконала взяті на себе зобов'язання, не здійснювала сплату обов'язкового щомісячного платежу та відсотків за користування кредитом, у зв'язку з чим. станом на 19 січня 2023 року заборгованість відповідача перед АТ «Райффайзен Банк» становить 402 382,69 грн., яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі - 376 960,37 грн., з яких прострочена 8 944,68 грн; заборгованості за відсотками у сумі - 25 422,32 грн., з яких прострочено відсотків 23 866,97 грн.
На підставі наведеного вище позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованості за заявою-договором про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № 014-RO-82-104962512 від 13 вересня 2021 року, яка становить 402 382,69 грн та судові витрати в розмірі 6 035,74 грн.
Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 серпня 2024 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк заборгованість за заявою про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» №014-RO-82-104962512 від 13 вересня 2021 року в розмірі 402 382,69 грн та судовий збір у розмірі 6 035 грн 74 коп.
В апеляційній скарзі представник відповідача, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимоги позивача.
Доводи апеляційної скарги, мотивує тим, що матеріали справи не містять доказів направлення та вручення відповідачу вимоги про дострокове погашення заборгованості, відтак жодні підстави для стягнення заборгованості в примусовому порядку за зазначеним кредитним договором відсутні.
Крім того посилається на те, що позивачем не наданий належним чином сформований розрахунок заборгованості, через що неможливо точно встановити ні розмір простроченої заборгованості за кредитом, ні її складові, ні період, за якої вона виникла.
У відзиві на апеляційну скаргу представник АТ «Райффайзен Банк», посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги представника відповідача, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, за наступних підстав.
Відповідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 3 статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною 1 статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно ст. 12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції в повній мірі відповідає вказаним вимогам закону.
Судом першої інстанції встановлено, що 17 липня 2014 року ОСОБА_1 та Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є позивач Акціонерне товариство «Райффайзен Банк», підписали Угоду № PDV2-489496 про акцепт Публічної пропозиції/Угода. Відповідно до цієї угоди відповідач прийняв публічну пропозицію АТ «Райффайзен Банк Аваль» про надання послуг в порядку та на умовах, що викладені у Правилах банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «Райффайзен Банк Аваль», що оприлюднені та знаходяться у вільному доступі на сайті банку «www.aval.ua», висловив повну та безумовну згоду з її умовами (а.с.16).
13 вересня 2021 року ОСОБА_1 підписала Заяву на отримання кредиту за програмою кредиту «Кредит готівкою» № 014-RO-82-104962512 , Згоду на обробку даних, а також Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредит готівкою» на отримання кредиту в АТ «Райффайзен Банк» у розмірі 354 617,09 грн. зі строком кредитування 72 місяці, в якому визначено: загальні витрати за кредитом (сума відсотків за кредитом) 679 488,68 грн; орієнтована загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом 679 488,68 грн; реальна річна процентна ставка 24,89% річних, порядок повернення кредиту визначено у додатку № 1 до Паспорту споживчого кредиту (Графік погашення Кредиту з розрахунком загальної вартості Кредиту та реальної річної процентної ставки).
13 вересня 2021 року між ОСОБА_1 та АТ «Райффайзен Банк» укладено Заяву-Договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № 014-RO-82-104962512.
Відповідно до умов п.1.3. Кредитор зобов'язався надати позичальнику кредит в сумі 354 617,09 грн., а позичальник зобов'язався повернути банку кредит та сплатити проценти за його користування.
Згідно умов п.п.3.1.-3.2. Кредитного договору, сторони встановили, що проценти за користування Кредитом сплачуються позичальником кредитору у складі щомісячного ануїтетного платежу, вказаного у графіку, і розраховується, виходячи з процентної ставки, передбаченої пунктом 2.3. Заяви-Договору - з 13 вересня 2021 року по 14 листопада 2021 року - 12,55% річних, а 14 листопада 2021 року 25,10 % річних.
Відповідно до умов п.3.2 Кредитного договору, позичальник зобов'язалась здійснювати погашення кредиту та сплату процентів щомісячно ануїтетними платежами. Ануїтетний платіж включає в себе погашення частини основної суми кредиту та процентів та розраховується за формулою, визначеною підпунктом 3.5.1 пункту 3.5 Статті 3 Розділу 6. Правил.
Позичальник зобов'язалась здійснювати погашення кредиту та процентів ануїтетними платежами у валюті кредиту кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем надання кредиту в дату, визначену підпунктом 2.4. Заяви-Договору (13 числа кожного календарного місяця). Якщо дата сплати ануїтетного платежу, не є робочим днем, ануїтетний платіж має бути сплачений клієнтом не пізніше останнього робочого дня, що передує даті сплати ануїтетного платежу (п.3.3. Кредитного договору).
Оскільки у вищевказаних документах, підписаних відповідачем, визначений розмір кредиту та процентної ставки за користування кредитом, а також порядок та строки повернення кредиту і сплати процентів, суд вважає, що сторони погодили умови договору кредиту.
Згідно умов п. 3.1 Кредитного договору: проценти сплачуються Клієнтом у визначену Графіком дату у складі щомісячного ануїтетного платежу, вказаного у Графіку, і розраховуються виходячи з процентної ставки, передбаченої пунктом 2.3 Заяви-Договору. Проценти нараховуються щомісяця на фактичний залишок заборгованості за весь строк користування Кредитом, починаючи з дня надання Кредиту (включно) або з наступного за днем надання Кредиту Операційного дня (у разі надання Кредиту після закінчення Операційного часу), виходячи з фактичної кількості днів в місяці та році (метод факт/факт).
Згідно п. 3.4. Заяви-Договору, у визначений п. 3.3. Заяви-Договору строк Клієнт має забезпечити наявність коштів на Поточному рахунку для подальшого здійснення Банком Договірного списання коштів згідно з умовами, передбаченими пунктом 9. Заяви про акцепт Публічної пропозиції/Угоди. Погашення заборгованості за Кредитом, Процентів, пені здійснюється шляхом здійснення Банком Договірного списання у визначеному пунктом 9. Заяви про акцепт Публічної пропозиції/Угоди порядку. У випадку об'єктивної неможливості забезпечення Клієнтом достатньої суми на рахунках (арешт коштів, закриття рахунків тощо), з яких Банк здійснює Договірне списання коштів з метою погашення Клієнтом заборгованості за Кредитом, погашення Клієнтом заборгованості може бути здійснене будь-яким іншим шляхом, погодженим Банком.
Відповідно до умов п. 2.6 Заяви-Договору сторони встановили, що у разі настання передбачених підпунктом 3.6.2. пункту 3.6. Статті 3 Розділу 6. Правил обставин Дефолту, Банк має право відмовити Клієнту в наданні Кредиту (з припиненням зобов'язання Банка надати Кредит) та/або вимагати дострокового виконання Клієнтом зобов'язань за Кредитом, включаючи повернення суми Кредиту, сплату Процентів, пені та інших платежів за Кредитом, про що направляє Клієнту письмове повідомлення. На письмову вимогу Банка, Клієнт зобов'язаний здійснити дострокове погашення заборгованості за Кредитом у відповідності до умов, зазначених в письмовому повідомлені Банка. У разі невиконання цієї вимоги, Банк має право вжити заходи для стягнення заборгованості Клієнта за Кредитом, які не суперечать законодавству України.
Крім того, відповідно до умов п. 5.4 Заяви-Договору Позичальник засвідчила і гарантувала, що вона має відповідний фінансовий стан і володіє достатнім рівнем платоспроможності і кредитоспроможності, необхідних для вчасного виконання ним визначених Заявою-Договором зобов'язань; не існують і їй невідомі обставини, які можуть негативним чином вплинути на виконання ним визначених Заявою-Договором зобов'язань або про будь-які інші поточні або майбутні зобов'язання, які можуть мати пріоритет над виконанням визначених Заявою-Договором зобов'язань, в тому числі не існує жодної обставин Дефолту, передбачених підпункту 3.6.2. пункту 3.6. Статті 3 Розділу 6. Правил.
Всі особи, в тому числі чоловік/дружина, які можуть заявити свої права на майно, яке набуте ними за час спільного проживання і належить їм разом з Клієнтом на праві спільної сумісної власності, повідомлені про намір отримати Кредит, здійснити страхування власного життя, здоров'я та працездатності на умовах, вказаних в Заяві-Договорі та, відповідно, надали свою згоду на підписання Заяви-Договору. Клієнт зобов'язується підтримувати дійсність зазначених у цьому пункті 4.1. Заяви-Договору засвідчень і гарантій протягом дії цієї Заяви-Договору, а в разі зміни обставин, що впливають на їх зміст, негайно інформувати про це Банк та вжити всіх необхідних заходів для приведення їх змісту до первісних намірів, якими Сторони керувались при визначенні відповідних засвідчень та гарантій.
Крім того, відповідно п. 5.2 Заяви-Договору, Клієнт підтвердила, що ознайомлена у чинною редакцією Правил. Клієнт визнає та підтверджує, що на взаємовідносини Сторін за цією Заявою-Договором поширюється положення Договору, Правил, в тому числі Розділів 2,6 Правил. Клієнт зобов'язався дотримуватись умов Договору, Правил, зокрема, тих положень, що регламентують умови відкриття та обслуговування Поточних рахунків, а також надання Банком Кредитів. Підписанням цієї Заяви-Договору Клієнт підтверджує, що до відносин Сторін за цією Заявою-Договором застосовуються всі положення Договору, в тому числі Розділів 2, 6 Правил так само як би текст Правил був би власноруч підписаний Клієнтом.
Згідно п. 1.2. Розділу І. Правил, Правила застосовуються до відносин Сторін з дати прийняття (акцепту) Клієнтом Публічної пропозиції шляхом підписання Клієнтом Заяви про акцепт Публічної пропозиції/Угоди. Правила набувають сили у відносинах Сторін за Договором банківського обслуговування з дати набуття ними чинності. Чинна редакція Правил офіційно оприлюднюється на Сайті Банку та розміщується у відділеннях Банку.
Відповідно до матеріалів справи, Угода № PDV2-489496 від 17 липня 2014 року про акцепт Публічної пропозиції/Угода (а.с.16), Заява на отримання кредиту за програмою кредиту «Кредит готівкою» № 014-RO-82-104962512 від 13 версеня 2021 року (а.с.10-12), Згода на обробку даних від 13 вересня 2021 року (зворотний бік а.с.15), Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредит готівкою» від 20 липня 2021 року (а.с. 8), Додаток № 1 до Паспорту споживчого кредиту за програмою «Кредит готівкою» № 014-RO-82-104962512 від 13 версня 2021 року, Графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки (а.с.14-15) підписані сторонами, зокрема, відповідачем ОСОБА_1 .
Взяті на себе зобов'язання за Заявою-Договором про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № 014-RO-82-104962512 від 13 вересня 2021 року банк виконав своєчасно і повністю, надавши відповідачу на поточний рахунок кредитні кошти у розмірі 354 617,09 грн, що підтверджується випискою по рахунку від 17 січня 2023 року за період з 13 вересня 2021 року по 13 вересня 2021 року (а.с.17).
Відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за Заявою-Договором про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № 014-RO-82-104962512 від 13 вересня 2021 року належним чином не виконала.
Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість за кредитним договором № 014-RO-82-104962512 від 13 вересня 2021 року позичальника ОСОБА_1 станом на 19 січня 2023 року становить 402 382,69 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 376 960,37 грн, в тому числі прострочена заборгованість за кредитом 8 944,68 грн; заборгованості за відсотками у розмірі 25 422,32 грн, в тому числі прострочена заборгованість за відсотками 23 866,97 грн. (а.с.7).
Відповідно наданої позивачем виписки по рахунку від 12 липня 2023 року, ОСОБА_1 13 вересня 2021 року було видано кредит в сумі 354 617,09 грн, що підтверджує переказ та зарахування грошових коштів на рахунок відповідача (а.с.63).
З даної виписки вбачається, що відповідач користувалась кредитними коштами та здійснювала часткове погашення кредиту.
Всупереч вимогам кредитного договору відповідач не виконала взяті на себе договірні зобов'язання, а саме не здійснювала щомісячно погашення кредитної заборгованості кредиту та відсотків за кредитом № 014-RO-82-104962512 від 13 вересня 2021 року.
У зв'язку з невиконанням відповідачем умов Кредитного договору - несплатою періодичних платежів на погашення кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, 22.01.2023 року позивачем на адресу відповідача ( за місце реєстрацій та відомим місцем проживання) було направлено вимогу про дострокове виконання грошових зобов'язань за Кредитним договором за вих. № 114/5-к-280611 та № 114/5-к-280611, у якій Банк вимагав від ОСОБА_1 здійснити дострокове погашення кредиту з договором № 014-RO-82-104962512 у повному обсязі разом зі сплатою процентів у сумі 402382,69 грн., протягом 30 календарних днів з дня отримання цієї вимоги.
Вимога позивача про дострокове виконання грошових зобов'язань за Кредитним договором № 014-RO-82-104962512 від 13.09.2021 року у визначені позивачем строки ОСОБА_1 не виконана, заборгованість відповідачем не повернуто.
Задовольняючи позовні вимоги Банку, суд першої інстанції виходив з їх доведеності.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно ч. 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно зі ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Положеннями ч. 1 ст. 638 та ч. 1 ст. 640 ЦК України передбачено, що договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Частиною 2 статті 1056-1 ЦК України, встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів
Згідно ст. 625 та ст. 1052 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та у разі невиконання ним обов'язків, встановлених договором позики, позикодавець (позивач) має право вимагати від відповідача дострокового повернення позики та сплати належних йому процентів.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що укладений між сторонами договір відповідає вимогам закону, відповідачка, підписавши заяву про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № 014-RO-82-104962512 від 13 вересня 2021 року, взяла на себе, передбачені умовами договору зобов'язання.
Всупереч вимогам кредитного договору відповідач не виконала взяті на себе договірні зобов'язання, а саме не здійснювала щомісячно погашення кредитної заборгованості кредиту та відсотків за кредитом № 014-RO-82-104962512 від 13 вересня 2021 року.
Згідно з наданим позивачем розрахунком, який перевірено колегією суддів і з яким колегія суддів погоджується, заборгованість за кредитним договором № 014-RO-82-104962512 від 13 вересня 2021 року позичальника ОСОБА_1 , станом на 19 січня 2023 року, становить 402 382,69 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 376960,37 грн, в тому числі прострочена заборгованість за кредитом 8 944,68 грн; заборгованості за відсотками в розмірі 25 422,32 грн, в тому числі прострочена заборгованість за відсотками в розмірі 23 866,97 грн. (а.с.7)
Таким чином, встановивши вказані обставини справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню, оскільки укладений між сторонами договір відповідає вимогам закону, зобов'язання по договору відповідачкою у встановлений строк не виконані, останньою не надано належних та допустимих доказів щодо невірного нарахування суми заборгованості, тоді як позивачем надано документальне підтвердження суми заборгованості по тілу та процентам, яка підлягає до стягнення на користь позивача.
Доводи апелянта в скарзі про те, що, позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності заборгованості колегія суддів вважає необґрунтованими, безпідставними, та такими, що не впливають на законність оскаржуваного рішення, з огляду на наступне.
Відповідно ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно зі ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За приписами ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідачкою ні в суді першої інстанції, ні в апеляційній інстанції на спростування заявлених позовних вимог не було надано свого розрахунку заборгованості, квитанцій про сплату кредиту, тощо, не зазначено в чому полягає невірність розрахунку, наданого Банком. Тоді як, із наданих позивачем документів вбачається, що відповідачка користувалася кредитними коштами, кредитний договір недійсним не визнавався, нею договір частково виконувався, так як вносилися платежі, що вбачається із виписки по рахунку. Зазначене у своїй сукупності вказує на наявність договірних відносин між сторонами та дійсність кредитного договору.
Також колегією суддів не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги про те, що матеріали справи не містять доказів направлення та вручення відповідачу вимоги про дострокове погашення заборгованості, відтак жодні підстави для стягнення заборгованості в примусовому порядку за зазначеним кредитним договором відсутні, оскільки, як слідує з матеріалів справи, у зв'язку з невиконанням відповідачем умов Кредитного договору - несплатою періодичних платежів на погашення кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, 22 січня 2023 року позивачем на адресу відповідача (за місцем реєстрацій та відомим місцем проживання) було направлено вимогу про дострокове виконання грошових зобов'язань за Кредитним договором за вих. № 114/5-к-280611 та № 114/5-к-280611, у якій Банк вимагав від ОСОБА_1 здійснити дострокове погашення кредиту з договором № 014-RO-82-104962512 у повному обсязі разом зі сплатою процентів у сумі 402 382,69 грн, протягом 30 календарних днів з дня отримання цієї вимоги (а.с.18).
Вказане спростовує твердження відповідача про те що їй не надсилались повідомлення про наявність заборгованості за договором № 014-RO-82-104962512 від 13 вересня 2021 року.
Колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції.
Аргументи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду залишенню без змін.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Василець Марина Сергіївна, залишити без задоволення.
Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 серпня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Судді:
Повний текст постанови складено 22 січня 2025 року.
Головуючий О.І. Корчиста