печерський районний суд міста києва
Справа № 757/59560/24-к
18 грудня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
за участі сторін кримінального провадження:
підозрюваного ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , процесуального керівника у кримінальному провадженні - прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві клопотання слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_6 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного у кримінальному провадженні № 62024100130000414 від 07.03.2024 ОСОБА_3 ,
18.12.2024 слідчий Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_6 , за погодженням прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного у межах кримінального провадження № 62024100130000414 від 07.03.2024 ОСОБА_3 .
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що досудове розслідування не можливо закінчити до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва, тобто до 20.12.2024, оскільки для цього необхідно вчинити ряд слідчих та процесуальних дій з метою повного та всебічного дослідження обставин вчинення ОСОБА_3 та іншими учасниками злочинної організації кримінального правопорушення, виявлення обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання, а також встановлення та притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб, причетних до вчиненого злочину. При цьому, ризики, передбачені ст. 177 КПК України та встановлені у ході досудового розслідування, що виправдовують обраний запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не зменшилися та продовжують існувати, а відтак виникла необхідність у продовженні тримання підозрюваного ОСОБА_3 під вартою, оскільки запобігти їм шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів не можливо.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.
Захисник в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення клопотання, оскільки ризики відсутні, підозра необґрунтована, просив застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою або зменшити розмір застави.
Підозрюваний підтримав думку захисника.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що Першим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024100130000414 від 07.03.2024 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 361 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 361 КК України та за ознакам вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 426-1, ст. 336 КК України.
Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону.
ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 24.10.2024 у справі № 757/49149/24-к до підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком два місяці, з альтернативою внесення застави в розмірі 1300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3 936 400 грн.
Строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні постановою керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону продовжено до 3 місяців, тобто до 23.01.2025.
Під час досудового розслідування встановлені обставини, які дають підстави підозрювати ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому вищевказаних кримінальних правопорушень, які підтверджуються матеріалами кримінального провадження, а саме:
- матеріалами оперативного підрозділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві;
- заявою ОСОБА_12 від 27.09.2024;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 27.09.2024;
- заявою ОСОБА_13 від 27.09.2024;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 27.09.2024;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 10.10.2024;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 10.10.2024;
- протоколом огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 09.10.2024;
- протоколом про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту із використанням заздалегідь ідентифікованих засобів від 09.10.2024;
- протокол за результатами проведення негласної (слідчої) розшукової дії - аудіо-, відеоконтролю особи від 14.10.2024;
- протокол за результатами проведення негласної (слідчої) розшукової дії - аудіо-, відеоконтролю особи від 14.10.2024;
- протокол за результатами проведення негласної (слідчої) розшукової дії - аудіо-, відеоконтролю особи від 14.10.2024;
- протокол за результатами проведення негласної (слідчої) розшукової дії - аудіо-, відеоконтролю особи від 14.10.2024;
- протокол за результатами проведення негласної (слідчої) розшукової дії - аудіо-, відеоконтролю особи від 14.10.2024;
- протокол за результатами проведення негласної (слідчої) розшукової дії - аудіо-, відеоконтролю особи від 14.10.2024;
- протокол за результатами проведення негласної (слідчої) розшукової дії - аудіо-, відеоконтролю особи від 14.10.2024;
- протокол за результатами проведення негласної (слідчої) розшукової дії - аудіо-, відеоконтролю особи від 14.10.2024;
- протокол за результатами проведення негласної (слідчої) розшукової дії - аудіо-, відеоконтролю особи від 14.10.2024;
- заявою ОСОБА_13 від 27.09.2024;
- Протоколом огляду від 10.10.2024;
- Протоколом обшуку від 23.10.2024;
- Протоколом затримання ОСОБА_3 в порядку ст. 208 КПК України;
- Протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_3 від 23.10.2024;
- іншими доказами в їх сукупності, які містяться в матеріалах кримінального провадження у їх сукупності.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст..177 КПК України.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
У відповідності до положень ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.
Так, у відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, та одночасно враховує, що вказане було встановлено судами при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу та при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні прокурора та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Наряду з вказаним, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Даних про наявність підстав для скасування ОСОБА_3 запобіжного заходу або його зміни на менш м'який, ніж тримання під вартою, слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено та стороною захисту не доведено наявність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки не спростовано існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вивченням особи підозрюваного на даний час встановлено, що він тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає, а відтак доказів того, що стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_3 не допускає тримання його під вартою слідчому судді не надано, а тому слід вважати, що таких перешкод не має.
Так, слідчий суддя у відповідність до положень ст.ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини враховує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_3 , за умови доведеності його вини у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення, характер та обставини вчинення злочину, так як вони сформульовані в повідомлені про підозру та приходить до висновку про доведеність ризиків.
За таких обставин, клопотання сторони обвинувачення про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3 підлягає задоволенню, оскільки слідчий суддя також враховує обґрунтованість наведених у клопотанні ризиків та вважає, що для їх запобігання є недостатнім застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, як на тому наполягала сторона захисту.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.
При визначені розміру застави, слідчий суддя враховує конкретні обставини інкримінованого діяння, тяжкість кримінальних правопорушень, наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків, відомості, які характеризують особу підозрюваного та вважає за можливе зменшити визначений ухвалою слідчого судді розмір застави, розмір якої визначити у сумі 1 211 200 грн (один мільйон двісті одинадцять тисяч двісті гривень), що дорівнює 400 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_3 покладених на нього обов'язків.
Крім цього, обираючи відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді застави, слідчий суддя вважає за необхідне, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на нього наступні обов'язки:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- залишити на зберіганні у відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити в межах строку досудового розслідування, а саме до 23.01.2025 включно.
Питання щодо доведеності вини ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дії слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити.
Продовжити застосування до підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком до 23.01.2025 включно, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62024100130000414 від 07.03.2024.
Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 1 211 200 грн (один мільйон двісті одинадцять тисяч двісті гривень), що дорівнює 400 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на р/р UA128201720355259002001012089; отримувач Печерський районний суд міста Києва; ЄДРПОУ 26268059; МФО 820172; Банк: Державна казначейська служба України м. Київ; призначення платежу застава за (ПІБ, дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду), від (дата ухвали), по справі №, кримінальне провадження №, внесені (ПІБ особи, що вносить заставу), згідно квитанції від (дата та № квитанції) .
Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого бюджету, бюджету АР Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали. В разі внесення застави особа вважається такою, щодо якої застосований запобіжний захід - застава.
Зобов'язати підозрюваного надати прокурору, суду документ з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів.
В разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_3 наступні обов'язки:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- залишити на зберіганні у відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, визначити в межах строку досудового розслідування, а саме до 23.01.2025 включно.
Роз'яснити підозрюваному, що якщо підозрюваний будучи належним чином повідомленим, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1 Слідчий суддя ОСОБА_1