ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/22354/24
провадження № 3/753/7770/24
"12" грудня 2024 р.суддя Дарницького районного суду міста Києва Котенко Р. В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 121 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
До Дарницького районного суду м. Києва 13 листопада 2024 року надійшов протокол про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 121 КУпАП стосовно ОСОБА_1 .
Відповідно до вказаного протоколу від 07 листопада 2024 року серії ААД № 825219, 07 листопада 2024 року об 11 год. 40 хв. водій ОСОБА_1 у м. Києві, на Харківському шосе, 162, керував транспортним засобом «КАМАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1 , який підлягає обов'язковому технічному контролю, але вчасно його не пройшов. Правопорушення вчинене повторно протягом року, а саме 25.10.2024 постановою серії ЕНА 3341138 ОСОБА_1 був притягнутий до відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП. Вказаним ОСОБА_1 порушив вимоги п. 31.3 б Правил дорожнього руху, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 121 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав. Вказав, що він не є власником транспортного засобу «КАМАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1 , а іноді працює на ньому, а, отже, не мав слідкувати за строками проходження обов'язкового технічного контролю транспортного засобу. Така позиція у нього була, коли його притягнули до адміністративної відповідальності 25.10.2024 за ч. 3 ст. 121 КУпАП. Разом з тим, оскільки розмір штрафу був незначний та враховуючи свою зайнятість, він не став оскаржувати постанову від 25.10.2024, винесену щодо нього працівником патрульної поліції. Про винесення щодо нього постанови він повідомив власнику транспортного засобу. У подальшому з'ясувалось, що для проходження обов'язкового технічного контролю на транспортному засобі необхідно було замінити пару шин. Отже, після придбання власником автомобільних шин, з метою належної підготовки транспортного засобу для проходження обов'язкового технічного контролю, та, тим самим, з метою недопущення у подальшому порушень Правил дорожнього руху він, за проханням власника транспортного засобу «КАМАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1 , 07 листопада 2024 року прямував на СТО для здійснення шиномонтажу, однак був зупинений працівниками патрульної поліції. Надані ним пояснення щодо підготовки транспортного засобу для проходження технічного контролю працівниками поліції не були взяті до уваги та на нього був складений протокол про адміністративне правопорушення. Просив суд не притягати його до відповідальності та закрити провадження у справі.
Суддя, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дійшла таких висновків.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Статтею 256 КУпАП передбачено, що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Суддя, дотримуючись вимог ст. 252 КУпАП, оцінила докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, водночас керуючись законом і правосвідомістю.
При цьому стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, в тому числі: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Водночас сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути єдиним й беззаперечним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Окрім того, відповідно до статті 9 КУпАП України, адміністративним правопорушенням ( проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне правопорушення (проступок) характеризується низкою ознак. Це, насамперед, діяння, поведінка, вчинок людини, дія чи бездіяльність, а також акт зовнішнього вияву ставлення особи до реальної діяльності інших людей, суспільства, держави.
Діяння визнають адміністративним правопорушенням за наявності чотирьох ознак: суспільної шкідливості, протиправності, вини й адміністративної караності.
Суспільна шкідливість дії чи бездіяльності означає, що вона заподіює або створює загрозу заподіяння шкоди об'єктам адміністративно-правової охорони, які передбачено в ст. 9 КпАП.
Протиправність означає, що дію чи бездіяльність прямо заборонено адміністративно-правовими нормами. Ознака протиправності вказує також на неприпустимість аналогії закону, що сприяє зміцненню законності, виключає можливість притягнення до адміністративної відповідальності за діяння, не передбачені законодавством про адміністративні правопорушення.
Адміністративним правопорушенням (проступком) може бути тільки винне діяння.
Вина полягає в психічному ставленні особи до діяння та його шкідливих наслідків і може бути умисною або необережною.
Адміністративні правопорушення (проступки) розрізняють за специфічними ознаками, властивими їх об'єктивній і суб'єктивній сторонам.
Склад адміністративного правопорушення - це сукупність установлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, які характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення належать ознаки, притаманні об'єкту, об'єктивній і суб'єктивній сторонам та суб'єкту правопорушення.
Основною й обов'язковою ознакою об'єктивної сторони є протиправне діяння, відсутність якого виключає склад будь-якого адміністративного правопорушення. Всі інші ознаки мають факультативний характер.
Місце, час, обстановка, спосіб, знаряддя та засоби вчинення проступку можуть бути обов'язковими ознаками, якщо їх включено до конкретного складу проступку. В інших випадках їх можуть визнавати обставинами, що пом'якшують або обтяжують відповідальність.
Суб'єктивну сторону адміністративного правопорушення становить пов'язаний з його вчиненням психічний, стан особи. До ознак, властивих суб'єктивній стороні, належать вина, мотив і мета вчинення правопорушення.
Вина - основна й обов'язкова ознака суб'єктивної сторони будь-якого адміністративного проступку. Це психічне ставлення особи до вчиненого нею суспільно шкідливого діяння та його наслідків, яке виявляється у формі умислу або необережності.
Адміністративне правопорушення визнають вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії (бездіяльності), передбачала її шкідливі наслідки й бажала їх або свідомо допускала їх настання. Усвідомлення протиправного характеру діяння та передбачення шкідливих наслідків становлять інтелектуальні ознаки умислу, а бажання або свідоме допущення наслідків - вольову ознаку.
Адміністративне правопорушення визнають вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії (бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення (самовпевненість), або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була й могла передбачити (недбалість). Якщо поняття умислу пов'язано з психічним ставленням особи до свого діяння та його наслідків, то під час визначення необережності до уваги беруть лише ставлення до шкідливих наслідків.
Виходячи з аналізу вище зазначеної норми, складовою частиною адміністративного правопорушення є вина (умисел або необережність) дія чи бездіяльність.
З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за повторне порушення останнім п. 31.3 б Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 121 КУпАП.
Як пояснив ОСОБА_1 07.11.2024 він керував транспортним засобом «КАМАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1 , під час руху до СТО з метою підготовки вказаного транспортного засобу для проходження обов'язкового технічного контролю та не мав наміру навмисно чи з необережності порушувати Правила дорожнього руху.
Вказані обставини підтверджується довідкою ТОВ «К.С.К» від 26.11.2024, відповідно до якої у строк з 07.11.2024 по 14.11.2024 автомобіль «КАМАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1 , знаходився на технічному обслуговуванні (а саме шинний монтаж) на підприємстві ТОВ «К.С.К».
Відповідно до протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу № 01031-01272-24 від 18.11.2024 транспортний засіб КАМАЗ 65115, державний номерний знак НОМЕР_1 , після технічного контролю визнано технічно справним.
Порядком проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 р. № 137 (далі - Порядок) встановлено, що порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає процедуру проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, зареєстрованих уповноваженими органами МВС (далі - транспортні засоби), за результатами якої встановлюється їх придатність до експлуатації або неможливість експлуатації (п. 1 Порядку).
Замовником проведення обов'язкового технічного контролю транспортних засобів - є власник транспортного засобу або уповноважена ним особа (пп. 3 п. 2 Порядку).
Відповідно до п. 15 Порядку для проведення обов'язкового технічного контролю приймається повністю укомплектований, заправлений експлуатаційними рідинами (згідно з експлуатаційною документацією виробника) транспортний засіб за відсутності нашарувань бруду, що може вплинути на результати перевірки його технічного стану.
Виходячи з аналізу норм Порядку у сукупності, процедури та мети проведення обов'язкового технічного контролю транспортного засобу, можна дійти однозначного висновку, що проведенню виконавцем обов'язкового технічного контролю транспортного засобу передує підготовка цього транспортного засобу до такого контролю, у тому числі ремонт, заміна комплектуючих деталей.
З огляду на те, що транспортний засіб «КАМАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1 , потребував заміни шин, визнання транспортного засобу технічно справним за наслідками контролю без такої заміни, є малоймовірним.
При цьому, суд бере до уваги, що між притягненням ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП відповідно до постанови від 25.10.2024 та датою проведення обов'язкового технічного контролю транспортного засобу - 18.11.2024, існує невеликий проміжок часу, який дійсно був необхідний для закупівлі та заміни комплектуючих деталей транспортного засобу з метою його підготовки до проходження технічного контролю, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
Згідно з положеннями ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи наведене, суд встановив, що дії ОСОБА_1 07.11.2024 під час керування транспортним засобом «КАМАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1 , були спрямовані на усунення порушень чинного законодавства щодо проходження транспортним засобом обов'язкового технічного контролю та не вбачає у його діях умислу або необережності на вчинення адміністративного правопорушення, а, отже, доходить висновку про відсутність вини у діях ОСОБА_1 .
Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Підсумовуючи наведене, справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 121 КУпАП слід закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 121, 247, 252, 255, 256, 283-285 КУпАП, суддя
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 121 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Р. В. Котенко