Справа № 953/11174/24
Провадження № 3/953/189/25
16 січня 2025 року м. Харків
Суддя Київського районного суду м. Харкова Глос М. Л., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов із Департаменту патрульної поліції УПП у Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
26.11.2024 року о 00 год. 39 хв. у м. Харкові по вул. Григорія Сковороди, 85 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом RENAULT MEGANE, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів. Водій від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку за допомогою газоаналізатора Драгер Alcotest та у спеціалізованому медичному закладі «Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Обласна клінічна наркологічна лікарня» відмовився на місці зупинки транспортного засобу, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР).
ОСОБА_1 викликався до суду в установленому законом порядку з завчасним повідомленням про дату, час і місце розгляду справи. Однак у судове засідання правопорушник не з'явився, а подав через канцелярію суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій зазначив про повне визнання винуватості у вчиненні правопорушення. За таких обставин згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП неприбуття у судове засідання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справі про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
У розумінні ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність цієї особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зазначені дані встановлюються, серед іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків (за наявності), документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Керуючись наведеними вимогами закону, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доводиться поданими органом поліції доказами в їх сукупності і взаємозв'язку.
Зокрема, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння та відмови від проходження огляду на такий стан беззаперечно підтверджуються даними: протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 182129 від 26.11.2024 року; акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26.11.2024 року; рапорта інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 1 Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області лейтенанта поліції Кононенка О.; відеозапису з бодікамери поліцейського.
Даючи зазначеним обставинам правову оцінку, суд виходить із такого.
Відповідно до ст. 266 КУпАП, п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 р. (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Крім цього, у поданій до суду письмовій заяві ОСОБА_1 зазначив про повне визнання вини у вчиненні адміністративного правопорушення.
Згідно з п. 3 розділу І вищезазначеної Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів , мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Дослідженими судом письмовими доказами задокументовано виявлення уповноваженою службовою особою органу поліції у водія ОСОБА_1 під час керування автомобілем визначених Інструкцією ознак алкогольного сп'яніння, пропозицію пройти медичний огляд на такий стан у встановленому законом порядку і відмову ОСОБА_1 від проходження відповідного огляду.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, згідно з якими водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
ЄСПЛ у рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року акцентував увагу на тому, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортних засобів несе потенційні ризики спричинення серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено накладення на водіїв штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Отже, санкція даної правової норми є безальтернативною і не надає судді дискреційних повноважень щодо обрання виду, розміру і строку адміністративного стягнення, яке підлягає застосуванню щодо винної особи. Відтак обставини, зазначені у ч. 1 ст. 33 КУпАП, зокрема характер вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, на вид і міру стягнення за цією частиною статті не впливають.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суд стягує з правопорушника у дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 грн. 60 коп.
Виходячи з наведеного та керуючись ст. ст. 33, ч. 1 ст. 130, 248, 252, 268, 280, 283, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі несплати штрафу у строк, установлений частиною 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати ОСОБА_1 штрафу у розмірі 17 000 грн. у строк, установлений частиною 1 ст. 307 цього Кодексу, з нього підлягатиме стягненню на користь держави подвійний розмір штрафу у сумі 34 000 грн.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя М. Л. Глос