Справа № 559/3055/21
номер провадження 1-кп/558/43/25
20 січня 2025 року селище Демидівка
Демидівський районний суд Рівненської області, в складі: судді одноособово ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження № 12021181040000271, по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Микитичі, Дубенського району Рівненської області, жителя АДРЕСА_1 , з базовою вищою освітою, одруженого, інваліда ІІ групи, учасника бойових дій, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
сторони судового провадження: прокурор ОСОБА_4 , потерпіла ОСОБА_5 , представник потерпілої ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 , захисник - адвокат ОСОБА_7 , обвинувачений ОСОБА_3 , -
ОСОБА_3 , в порушення вимог пунктів 2.3 б, 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України N1306 від 10 жовтня 2001 року, 26 липня 2021 року, приблизно о 8 годині 50 хвилин, керуючи автобусом марки «БАЗ А079.04» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись зі сторони вул. Семидубська в напрямку вул. Замкова, по вул. Сурмичі, неподалік від будинку №69, що в м. Дубно Рівненської області, проявив неуважність до дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції між транспортними засобами та допустив зіткнення з автомобілем марки «Renault Laguna» реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_8 , який рухався попереду в попутному напрямку по тій самій смузі, зменшуючи швидкість перед пішохідним переходом. В подальшому після зіткнення вищевказаних транспортних засобів автомобіль марки «Renault Laguna» реєстраційний номер НОМЕР_2 в некерованому стані виїхав на пішохідний перехід, де допустив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , яка перетинала проїздну частину дороги по нерегульованому пішохідному переході з права на ліво по ходу руху вищевказаних транспортних засобів, в результаті чого пішохід ОСОБА_5 , отримала тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент отримання (черепно-мозкову травму, перелом потиличної кістки з переходом на основу черепа, забій головного мозку середнього ступеня з формуванням контузійних вогнищ обох півкуль головного мозку, гострих епідуральних нашарувань лівої потиличної ділянки).
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
Зазначену кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_3 , суд вважає вірною.
Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав, дав показання про те, що він працював водієм громадського транспорту ФОП ОСОБА_9 . В той день, 26 липня 2021 року, приблизно о 08:30 годині, він їхав автобусом «БАЗ» в м. Дубно на вул. Сурмичі, зі сторони залізничного вокзалу в напрямку районної лікарні. В той день було багато пасажирів, він виїхав з автобусної зупинки, трохи відволікся та коли побачив, що перед ним, в його напрямку руху, перед пішохідним переходом зупинився легковий автомобіль марки «Renault Laguna», то почав гальмувати. Проте, відстань до автомобіля була приблизно метрів десять, а автобус є важким транспортних засобом і в ньому було багато людей, то він не зміг зупинити автобус та відбулося зіткнення з автомобілем «Renault Laguna». Автобус, під його керуванням, зіткнувся з автомобілем «Renault Laguna», внаслідок чого автомобіль «Renault Laguna» виїхав на пішохідний перехід, на якому в той час дорогу переходила потерпіла ОСОБА_5 . Потерпіла впала та втратила свідомість. Після дорожньо-транспортної пригоди він залишався на місці, була викликана поліція та швидка. Дорожньо-транспортна пригода сталася в м. Дубно на вулиці Сурмичі, неподалік будинку №69. В той день, погодні умови були добрими, автобусом їхав зі швидкістю приблизно 30 км/год. Посвідчення водія він отримав у 1985 році та з того часу постійно керував транспортними засобами.
Шкодує про вчинене, що був неуважним, у вчиненому щиро розкаюється.
Показання допитаного в судовому засіданні обвинуваченого узгоджуються між собою щодо часу, місця вчинення кримінального правопорушення, є послідовними, відтак не викликають сумніву в їх достовірності та суд приймає їх як належні докази, що підтверджують винуватість ОСОБА_3 у скоєнні злочину.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 дала показання про те, що 26 липня 2021 року, приблизно о 08:30 годині, вона пішла у своїх справах. В м. Дубно на вулиці Сурмичі, вона переходила дорогу. Коли автомобіль зупинився перед пішохідним переходом, то вона вийшла на пішохідний перехід, але вулиці перейти не встигла, бо її збив автомобіль. Вона втратила свідомість та не пам'ятає, що відбувалося на місці дорожньо-транспортної пригоди. Вона лікувалася протягом десяти днів в лікарні м. Рівне, пізніше ще десять днів лікувалася в лікарні м. Дубно. Згодом була виписана з лікарні на амбулаторне лікування. До обвинуваченого ОСОБА_3 претензій не має, завдана їй матеріальна та моральна шкода була відшкодована.
Суд, враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Учасникам судового провадження роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені можливості оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Зазначене повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи відносно спрощеного кримінального правосуддя та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Судом досліджено характеризуючі дані обвинуваченого ОСОБА_3 , який раніше не судимий, на диспансерному обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання та проходження військової служби характеризується позитивно, а також те, що ОСОБА_3 встановлена ІІ група інвалідності безтерміново, інвалідність пов'язана з захистом Батьківщини.
При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази, а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.
Судом також врахована позиція ЄСПЛ, викладена у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 р., «Коробов проти України» від 21.10.2011 р. «…що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».
Дослідивши безпосередньо всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом.
Оцінюючи докази, досліджені в судовому засіданні, в їх сукупності, суд вважає їх допустимими, достатніми та достовірними, такими, що узгоджуються між собою, в зв'язку з чим, суд вважає доведеною винність обвинуваченого в скоєнні злочину.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" (зі змінами і доповненнями) №14 від 23.12.2005 року, при призначенні покарання суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, та особу винного.
При призначенні покарання ОСОБА_3 , суд відповідно до ст.ст. 65-68 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, пом'якшуючі та обтяжуючі його покарання обставини.
Обставинами, що пом'якшують покарання, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування завданої шкоди.
Обставин, які обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, не встановлено.
При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, особу обвинуваченого, який свою вину визнав повністю, в скоєному розкаявся, відшкодував потерпілій завдану матеріальну та моральну шкоду, і у зв'язку з чим потерпіла відмовилася від цивільного позову; раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, позицію потерпілої сторони, дійшов висновку про те, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства та без реального відбування покарання, і вважає за можливе призначити йому покарання в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі, із звільненням від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України та з покладенням обов'язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України, без призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, яке буде необхідним та достатнім для його виправлення, а також попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, що відповідає меті покарання, зазначеній в ст. 50 КК України.
При призначенні покарання, суд враховує те, що з часу вчинення обвинуваченим злочину суттєво змінилася обстановка, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 є учасником бойових дій, отримав поранення, внаслідок яких йому ампутована нижня кінцівка та встановлена ІІ група інвалідності безтерміново. Обвинувачений потребує протезування та спеціальних засобів для пересування. Такі обставини, а також його поведінка після вчинення кримінального правопорушення та після звільнення з військової служби (особисте повідомлення суд про звільнення з військової служби, як підставу для відновлення судового провадження щодо нього) за висновком суду, суттєво знижують ступінь суспільної небезпечності обвинуваченого та дають підстави не призначати обвинуваченому додаткового покарання.
При цьому, суд враховує висновок досудової доповіді, згідно якого ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінений, як низький (а.п. 153-158 т. 1).
Потерпілою ОСОБА_5 до суду подано цивільний позов з вимогами про відшкодування 17368,34 гривень матеріальної шкоди, 200000 гривень моральної шкоди та 8000 гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Під час розгляду справи судом потерпіла відмовилася від цивільного позову, посилаючись на ту обставину, що така шкода їй відшкодована.
У зв'язку з цим, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі за цивільним позовом потерпілої ОСОБА_5 , у зв'язку з відмовою цивільного позивача від позову.
Процесуальні витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні № 12021181040000271 складають 6864,80 гривень (а.п. 53, 64, 77).
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
З цих підстав, суд приходить до висновку про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави витрат на залучення експерта (проведення судових експертиз), що є документально підтвердженими, в розмірі 6864,80 гривень.
Долю речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Під час досудового розслідування кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід не застосовувався.
Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу на час до набрання вироком законної сили не встановлено.
Накладені арешти на транспортні засоби підлягають скасуванню.
На підставі викладеного та відповідно до ст.ст. 349, 370, 373, 374 КПК України, ст.ст. 12, 75, 76, 286 КК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (Три) роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком один рік.
На підставі пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України на період іспитового строку покласти на засудженого ОСОБА_3 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 не застосовувати.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави витрати на залучення експерта (проведення судових експертиз) в розмірі 6864,80 гривень.
Провадження у справі за цивільним позовом потерпілої ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди закрити, у зв'язку з відмовою цивільного позивача від позову.
Речові докази:
-оптичний диск DVD-R з відеозаписом з камери відеоспостереження, що встановлена на приміщенні ТОВ «Дубнотех» по вул. Сурмичі в м. Дубно, виданий 13 вересня 2021 року, - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Скасувати накладений арешт згідно ухвал слідчого судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 28 липня 2021 року, що в подальшому був частково скасований згідно ухвал слідчого судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 27 серпня 2021 року та від 10 вересня 2021 року, - на автомобіль марки «Renault Laguna» реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_10 , та на автомобіль марки «БАЗ А079.04» реєстраційний номер НОМЕР_1 , що налкжить ОСОБА_9 (а.п. 39, 43, 78, 99 т. 2).
На вирок може бути подано апеляційну скаргу через Демидівський районний суд Рівненської області до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти діб з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_11