Справа №519/1840/24
Провадження № 2/519/174/25
21.01.2025 м. Південне
Южний міський суд Одеської області у складі:
головуючого судді Лемця С.П.,
при секретарі судового засідання Волковій Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до АТ «Одеський припортовий завод» про стягнення суми індексації по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
Позивач звернулася в суд із позовною заявою до АТ «ОПЗ» про стягнення суми індексації по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Позов обґрунтовано тим, що з 24.12.18 по 06.12.2023 ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з відповідачем. В день звільнення 06.12.2023 позивачеві була видана трудова книжка та повідомлено про відсутність розрахунку, оскільки відсутні кошти в товариства. 18.10.2024 ОСОБА_1 звернулась до Южного міського суду Одеської області з позовом про стягнення заробітної плати до АТ "Одеський припортовий завод". 12.11.2024 відповідачем було перераховано заборгованість по заробітній платі на поточний рахунок ОСОБА_1 , що підтверджується рішенням суду у справі № 519/1570/24.
Враховуючи вищевикладене позивач просила стягнути з відповідача 44523,18 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та 2634,28 грн компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 05.12.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
20.12.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому представник відповідача просить у позові відмовити повністю.
23.12.2024 до суду надійшли заяви представника позивача, згідно якої він просить зменшити позовні вимоги в частині середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні до 22800,54 грн та закрити провадження у справі в частині стягнення компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з добровільним погашенням відповідачем суми індексації по заробітній платі.
23.12.2024 до суду представник позивача надав відповідь на відзив, згідно якого просить задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 22800,54 грн та 1211,20 грн судового збору
В судове засідання сторони не з'явились, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, з врахуванням наданих доказів та заперечень.
Якщо учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №361/8331/18.
Виходячи з вищевказаного, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін, освідомленість її учасників про розгляд справи, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників, які не з'явились до судового засідання.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов наступного.
Згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 у період з 24.12.2018 по 06.12.2023 перебувала у трудових відносинах з відповідачем.
Як вбачається з рішення Южного міського суду Одеської області по справі № 519/1570/24 згідно довідки АТ "Одеський припортовий завод" №2351 від 20.11.2024 заборгованість АТ «Одеський припортовий завод» з виплати заробітної плати становить 25810,87 грн. Заборгованість АТ «Одеський припортовий завод» у сумі 25810,87 грн було сплачено у повному обсязі (платіжна інструкція АТ «Ощадбанк» № 14404 від 12.11.2024).
Як вбачається з заяви сторона позивача відмовилась від стягнення компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, зменшила позовні вимоги та наполягає на задоволенні позову в частині стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати в розмірі 22800,54 грн та стягнення судових витрат.
Із змісту частини 2 статті 49 ЦПК України вбачається, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Статтею 43 Конституції України закріплено право на працю і заробітну плату, а саме визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижче від визначеної законом.
Стаття 55 Конституції України наголошує, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Частиною 1ст. 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідно до ст. 233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
За затримку розрахунку при звільненні передбачена відповідальність відповідно до ст. 117 КЗпП України, якою визначено, що у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
Крім того, у п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз'яснено, що встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.
З викладеного вбачається, що передбачений ч. 1 ст. 117 КЗпП України обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних працівникові сум у строки, зазначені уст. 116 КЗпП України.
Оскільки відповідач не довів, що порушення строків виплати заробітної плати сталося внаслідок непереборної сили, то, відповідно він, як роботодавець, не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України.
Згідно довідки АТ «ОПЗ» № 253 від 19.12.2024 середня місячна заробітна плата ОСОБА_1 складає 3800,09 грн.
Таким чином позивач ОСОБА_1 має право на середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати за шість місяців, що становить: 3800,09 грн. х 6 = 22800,54 грн.
Відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця.
Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Відповідно до ч. 1 ст. 9 ЦК України така спрямованість притаманна і заходу відповідальності роботодавця, передбаченому статтею 117 КЗпП України.
Враховуючи компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України.
Зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповіднодост.117 КЗпП України, необхідно враховувати: розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором; період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов'язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; ймовірний розмір пов'язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника; інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов'язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
30 листопада 2020 року Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду ухвалив постанову у справі №480/3105/19, у якій в частині, що стосується виплати середнього заробітку за час затримки фактичного розрахунку, суд зазначив про те, що в разі виплати частини (не всіх) належних звільненому працівникові сум зменшується відповідно розмір відповідальності.
Виходячи із принципів справедливості та співмірності, враховуючи, що розмір заборгованості по заробітній платі позивача становив 25810,87 грн, за затримку виплати якої відповідач несе відповідальність згідно зі статтею 117 КЗпП України, та яка наразі повністю погашена, суд вважає за необхідне визначити до стягнення на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 12905 грн. Зазначена сума не відображає дійсного розміру майнових втрат позивача, пов'язаних із затримкою розрахунку при звільненні, а є лише орієнтовною оцінкою тих втрат, які розумно можна було б передбачити.
Суд вважає, що стягнення з відповідача повної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за даних обставин справи є несправедливим та може унеможливити виконання роботодавцем певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати іншим працівникам.
Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача необхідно стягнути на користь позивача 1211,20 грн (судовий збір за вимогу про стягнення середнього заробітку) сплачених ОСОБА_1 при подачі позову.
Керуючись статтями 3, 12, 81, 259, 265, 268 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до АТ «Одеський припортовий завод» про стягнення суми індексації по заробітній платі, задовольнити частково.
Стягнути з АТ «Одеський припортовий завод» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 12905 (дванадцять тисяч дев'ятсот п'ять) грн 00 коп. з наступним відрахуванням (утриманням) при виплаті податків, обов'язкових платежів та зборів, передбачених законодавством України.
Стягнути з АТ «Одеський припортовий завод» на користь ОСОБА_1 понесені по справі судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів, з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач ОСОБА_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач АТ «Одеський припортовий завод», місцезнаходження за адресою: 65001, Одеська обл., м. Південне, вул. Заводська, буд. 3, код ЄДРПОУ 00206539.
Суддя Сергій ЛЕМЕЦЬ