ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1
15 січня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
власника майна - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024162510000457 від 04.04.2024 року відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, -
встановив:
В провадженні Приморського районного суду м. Одеси на стадії підготовчого судового засідання перебуває кримінальне провадження №12024162510000457 від 04.04.2024 року відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.
В судовому засіданні прокурором подано клопотання про продовження строку дії покладених ухвалою Одеського апеляційного суду від 18.12.2024 року на обвинуваченого ОСОБА_6 , до якого застосований запобіжний захід у виді застави, обов'язків, передбачених п.п. 1,2,3,8 ч.5 ст.194 КПК України. В обґрунтування заявленого клопотання прокурор зазначив, що ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_6 не зникли та існувати не перестали.
Окрім того, власником майна ОСОБА_5 до суду подано клопотання про скасування арешту на майно, зокрема на автомобіль «Hyundai Sonata», державний номерний знак НОМЕР_1 . Обґрунтовуючи подане клопотання ОСОБА_5 послався на те, що всі необхідні експертизи з автомобілем проведені, натомість він є інвалідом третьої групи, має проблеми зі спиною, а тому йому необхідний автомобіль для пересування.
В судовому засіданні сторона захисту не заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, водночас вирішення питання щодо скасування арешту на майно залишила на розсуд суду.
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про скасування арешту на майно, зазначивши, що вказаний транспортний засіб є речовим доказом в даному кримінальному провадженні.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків.
Вирішуючи питання щодо клопотання прокурора про продовження строку покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Абзацом 2 ч. 3 ст. 183 КПК України передбачено, що в ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Застава як один із запобіжних заходів полягає у внесенні коштів на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним (обвинуваченим) покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків (частина 1 статті 182 КПК). Отже, застава забезпечує виконання підозрюваним (обвинуваченим) обов'язків, покладених на підозрюваного (обвинуваченого) як процесуальним законом, так і обов'язків, покладених слідчим суддею, що передбачені пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК України.
Частиною 7 ст. 194 КПК України передбачено, що обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Так, судом встановлено, що в рамках даного кримінального провадження ухвалою Одеського апеляційного суду від 18.12.2024 року до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з одночасним визначенням застави у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень.
ОСОБА_6 було внесено визначений в ухвалі від 18.12.2024 року розмір застави, отже він вважається таким щодо якого застосовано запобіжний захід у виді застави із покладенням обов'язків, визначених судом в ухвалі від 18.12.2024 року.
Звертаючись до суду з клопотанням про продовження строку дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 обов'язків, прокурор зазначив, що на даний час продовжує існувати ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливе переховування обвинуваченого ОСОБА_6 від суду.
В ході розгляду клопотання суд дійшов висновку, що ризик, встановлений в ухвалі суду від 18.12.2024 року на даний час не зменшився та продовжує існувати.
Суд оцінює тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від трьох до п'яти років.
Також, суд враховує той факт, що ОСОБА_6 інкримінується злочин, передбачений ч. 1 ст. 286-1 КК України, зокрема порушення правил безпеки дорожнього руху собою, яка керувала транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння, та у разі визнання його винуватим, відповідно до положень ст.ст. 74 та 75 КК України, стосовно нього не може бути застосовано звільнення від покарання та його відбування.
Так, суд вважає, що вищевказані обставини можуть спонукати ОСОБА_6 до вчинення спроб ухилятися від суд, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Отже, суд дійшов висновку про доведеність існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, тож з метою мінімізації ризику, встановленого у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці обвинуваченого, слушними є доводи прокурора про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку дії покладених на нього обов'язків відповідно до ухвали Одеського апеляційного суду від 18.12.2024 року, у зв'язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, а тому клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Таким чином, суд вважає доведеною необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_6 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та/або проживає без дозволу суду; повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи, контактних номерів мобільного телефону; здати на зберігання до ДМС в Миколаївській області на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Вирішуючи клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту на майно, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 170 КК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частиною 1 ст. 174 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Окрім того, Постановою пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 03.06.2016 року №5 передбачено, що за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності в загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник, у тому числі й особа, котра не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов'язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому ст. ст.174, 539 КПК України, до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.
Так, ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 09.04.2024 року, в межах даного кримінального провадження, накладено арешт на майно із забороною розпорядження та користування, зокрема на автомобіль «Hyundai Sonata», державний номерний знак НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , виданого 28.12.2021 ТСЦ 5142, належить ОСОБА_5 .
На теперішній час усі необхідні слідчі дії, в тому числі експертиза транспортного засобу проведені, проте відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024162510000457 від 04.04.2024 року, зазначений вище автомобіль визнаний речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
За вказаних обставин, на думку суду, для ефективного провадження у цій справі, з урахуванням конкретних її обставин та ризику втрати арештованого майна, як речового доказу, існує потреба у вжитті заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема накладення арешту на вказаний автомобіль, до встановлення всіх фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, що цілком відповідає вимогам ст. 2 КПК України.
Разом з цим, вирішуючи питання про скасування арешту на автомобіль в частині тимчасового позбавлення права на його користування, суд враховує положення ч. 11 ст. 170 КПК України, згідно якої, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Підтверджень таких обставин в матеріалах справи відсутні, та сторона обвинувачення їх наявність не довела, а тому суд дійшов до переконання, що на даний час відсутні підстави застосовувати такі обмеження як заборона користування арештованим транспортним засобом, який на даний час перебуває на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів, а власник майна ОСОБА_5 позбавлений права користуватись своїм майном.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за можливе частково скасувати арешт на вищевказаний автомобіль, зокрема в частині заборони користування ним, оскільки в зазначеному кримінальному провадженні він визнаний речовим доказом та його доля буде вирішуватись відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 369-372, 376 КПК України, суд -
постановив:
Клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити строк дії покладених ухвалою Одеського апеляційного суду від 18.12.2024 року на обвинуваченого ОСОБА_6 , до якого застосований запобіжний захід у виді застави, обов'язків, передбачених п.п. 1,2,3,8 ч.5 ст.194 КПК України, строком на два місяці.
Строк дії ухвали суду про продовження строку дії обов'язків, покладених на ОСОБА_6 , який перебуває під заставою, закінчується 15 березня 2025 року включно.
Клопотання власника майна ОСОБА_5 про скасування арешту на майно - задовольнити частково.
Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 09.04.2024 року (єдиний унікальний номер справи №522/5294/24), зокрема на автомобіль «Hyundai Sonata», державний номерний знак НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , виданого 28.12.2021 ТСЦ 5142, належить ОСОБА_5 , - скасувати в частині заборони користування зазначеним майном.
Передати транспортний засіб, а саме автомобіль марки «Hyundai Sonata», державний номерний знак НОМЕР_1 , на відповідальне зберігання власнику майна ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без права на відчуження до винесення остаточного рішення по кримінальному провадженню.
Зобов'язати майданчик тимчасового утримання транспортних засобів №7 передати вищевказане майно під зберігальну розписку ОСОБА_5 для зберігання.
Попередити ОСОБА_5 про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України за незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт.
Підготовче судове засідання відкласти на 03 березня 2025 року о 14:30 год.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя
Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1
Єдиний унікальний номер справи: №522/10407/24
Номер провадження № 1-кп/ 522/790/25
Головуючий суддя- ОСОБА_1