Справа №522/17192/24
Провадження №3/522/962/25
(повний текст)
14 січня 2025 року місто Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Коваленко В.М., за участю секретаря Перебендюка Д.К., захисника Іщенка О.В., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли із Управління патрульної поліції в Одеській області стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживав за адресою: АДРЕСА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,
В провадження Приморського районного суду м. Одеси надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №134234 від 22.09.2024 стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.
В протоколі серії ЕПР1 №134234 від 22.09.2024 зазначено, що 21.09.2024 о 23 год. 35 хв. за адресою: м. Одеса, вул. Водопровідна водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом БМВ 528 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови, тремтіння пальців рук. Від проходження від медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився. Від керування транспортного засобу відсторонений, чим порушив п.2.5 ПДР України.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП.
Позиція учасників судового розгляду.
ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначив, що з протоколом не згоден з наступних підстав. Працівники поліції зупинили через непрацюючу підсвітку заднього номерного знаку, хоча на відеозаписі видно, що вона працює. В подальшому поліцейськими було складено протокол через відсутність страхового полісу та було запропоновано пройти медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння. ОСОБА_1 зазначає, що він був згоден проїхати за умови, що після проходження тесту його відвезуть додому. Первинний огляд на стан наркотичного сп'яніння поліцейськими не здійснювався, а підставою направлення для проходження огляду було те, що ОСОБА_1 раніше притягувався до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП. Крім того, ОСОБА_1 звертає увагу, що йому не були роз'яснені права та обов'язки, передбачені ст.268 КУпАП.
Захисник в судовому засіданні зазначив, що підстав для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 не було, зупинка була незаконною. Хоч ОСОБА_1 після зупинки і зателефонував адвокату, але працівниками патрульної поліції йому не були роз'яснені права та обов'язки, передбачені ст.268 КУпАП. Адвокат звертає увагу, що притягнення раніше ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не є підставою вважати, що він вживає наркотичні засоби. Також адвокат зазначає, що у ОСОБА_1 не було жодних ознак сп'яніння, руки не тремтіли, поведінка була адекватною, зіниці очей взагалі не світили. На підтвердження доводів щодо упередженого ставлення працівників патрульної поліції до підзахисного захисник надав висновок щодо результатів огляду на стан сп'яніння від 04.01.2025 року, згідно із яким у подібній ситуації у нього не виявлено стану спяніння.
Тому адвокат просив закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Окрім того, адвокатом було додано до матеріалів провадження письмові заперечення, з яких вбачається, що ОСОБА_1 , рухаючись без порушення ПДР України, був зупинений поліцейськими нібито по причині того, що задній номерний знак не був належним чином підсвічений, хоча на відеозаписі видно, що він достатньо освічений, лампочки освітлення працюють. З відеозапису вбачається, що зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 не відповідала вимогам ст.35 Закону України «Про Національну поліцію». Відповідно до вимог законодавства України, у своїх діях під час оформлення матеріалів адміністративної справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, поліцейський керується КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена спільним наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735 (далі - Інструкція), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп' яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою КМУ №1103 від 17.12.2008 в редакції від 28.10.2015 (далі - Порядок), Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС України від 07.11.2015 №1395. Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп' яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог ст.266 КУпАП, вважається недійсним. Згідно п.п.8, 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Крім того, в судовому засіданні було досліджено відеозаписи з нагрудних камер працівників патрульної поліції, з яких вбачається, що ОСОБА_1 поводиться хоча і емоційно, утім цілком адекватно, тремтіння пальців рук відсутнє, жодних ознак сп'яніння у ОСОБА_1 не вбачається. Крім того, працівник поліції не проводив на реакцію зіниць очей водія на світло, як про це зазначено у протоколі. З відеозапису вбачається, що поведінка ОСОБА_1 є доволі емоційною, утім як було встановлено в судовому засіданні, така поведінка виникла наслідок виниклого конфлікт між ним та поліцейськими з приводу безпідставної, як на думку водія, зупинки транспортного засобу під його керуванням та необґрунтованою підозрою перебуванням ним в стані наркотичного сп'яніння. Отже, обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення свого підтвердження на відеозаписі не знайшли, тоді як твердження ОСОБА_1 та його представника повністю узгоджується з відеоматеріалом.
Дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №134234 від 22.09.2024, відеозаписи з нагрудних камер працівників патрульної поліції, заслухавши в судовому засіданні пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, його захисника, приходжу до висновку, що провадження по справі стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП підлягають закриттю, у зв'язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення, виходячи із наступного.
У відповідності до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст.247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно зі ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Приймаючи рішення по справі суд виходить з того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, суд вважає, що вище наведені докази неможна вважати належними, допустимими та такими, що доводять вину ОСОБА_1 , виходячи з наступного.
Пункт 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При дослідженні протоколу та доданих до нього додатків судом встановлено, що ОСОБА_1 , рухаючись без порушення ПДР України, був зупинений поліцейськими нібито по причині того, що задній номерний знак не був належним чином підсвічений, хоча на відеозаписі видно, що він достатньо освічений, лампочки освітлення працюють. З відеозапису вбачається, що зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 не відповідала вимогам ст.35 Закону України «Про Національну поліцію». Відповідно до вимог законодавства України, у своїх діях під час оформлення матеріалів адміністративної справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, поліцейський керується КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена спільним наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735 (далі - Інструкція), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп' яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою КМУ №1103 від 17.12.2008 в редакції від 28.10.2015 (далі - Порядок), Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС України від 07.11.2015 №1395. Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп' яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог ст.266 КУпАП, вважається недійсним. Згідно п.п.8, 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
З досліджених відеозаписів з нагрудних камер працівників патрульної поліції вбачається, що ОСОБА_1 поводить себе адекватно, тремтіння пальців рук відсутнє, а зіниці очей взагалі не світилися, жодних ознак наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 не вбачається. Поведінка ОСОБА_1 є доволі агресивною, утім як було встановлено в судовому засіданні, така поведінка виникла наслідок виниклого конфлікт між ним та поліцейськими з приводу незаконної зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та необґрунтованою підозрою перебуванням ним в стані наркотичного сп'яніння.
Також до матеріалів долучено постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 06.09.2024, згідно якої ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП, за результатами розгляду справи провадження було закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Крім того, було долучено висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №003838 від 04.01.2025, згідно якої у ОСОБА_1 ознак сп'яніння не виявлено.
Наведені обставини у сукупності дають підстави суду прийти до висновку, що ОСОБА_1 в минуло хоч і притягувався до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП, але провадження було закрито у зв'язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення, доказів того, що ОСОБА_1 страждає на наркотичну залежність, відсутні.
Встановлені обставини у їх сукупності дають суду підстави вважати, що працівники поліції під час зупинки водія ОСОБА_1 порушили вимоги п.п.8, 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та за відсутності ознак сп'яніння безпідставно запропонували пройти огляд у медичному закладі. За таких обставин, в діях водія відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.
Оцінка доказів, відповідно до ст.252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення та ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
У рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом, зазначене викладено в п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України».
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Також, в справі «Пол і Одрі Едвардс проти Об'єднаного Королівства» (№46477/99), Європейський суд з прав людини зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п.146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.
Таким чином, на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження наявних в матеріалах справи доказів, керуючись принципами презумпції невинуватості, поваги до людської гідності, загальними принципами здійснення судочинства, з метою забезпечення справедливої процедури, та враховуючи те, що ОСОБА_1 категорично заперечує факт керування транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння, суд вважає недоведеним належними та допустимими доказами наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
При цьому, згідно положень ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетнції, у точній відповідності з законом.
За таких обставин, провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, який передбачає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.9, 24, 34, 130, 247, 283, 284, 286 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, закрити за відсутністю складу та події адміністративного правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: