17.01.2025
Справа № 522/8608/20
Провадження 1-кс/522/479/25
17 січня 2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання т.в.о. старшого слідчого СВ Відділу поліції № 5 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , про тимчасовий доступ до документів, в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019161500002905 від 22.11.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
Згідно клопотання, в провадженні слідчого відділення відділення поліції №1 Одеського районного управління №1 ГУНП в Одеській області знаходиться кримінальне провадження №12021163520000598 відомості про яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.10.2021, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що до відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області із Приморської окружної прокуратури м. Одеси надійшли матеріали кримінальної справи № 058200400244 за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України, які було повернуто ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.02.2021 року для проведення додаткового розслідування. ЖЄО №16805 від 04.10.2021
Так, в обвинувальному акті, що було направлено до суду, серед іншого зазначено, що ОСОБА_4 , 18.12.2002 року, звернулася до місцевого суду Центрального району м. Одеси з позовом до ОСОБА_5 про визнання угоди купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 дійсною та визнання права власності на вказану квартиру за собою, при цьому надавши суду завідомо підроблені документи, а саме - 2 екземпляри договору купівлі-продажу кв. АДРЕСА_1 від 22.07.2000 року, згідно з яким ОСОБА_5 нібито продала ОСОБА_4 вищезгадану квартиру за 15 000,00 тисяч доларів США.
Після цього, 01.04.2003 року ОСОБА_6 та ОСОБА_4 перебуваючи в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , продали вищезазначену квартиру ОСОБА_7 за 31 400, 00 доларів США.
Однак, 16.06.2004 року суддя ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 прийняв рішення про вилучення квартири АДРЕСА_1 з чужого незаконного володіння ОСОБА_7 та повернути її у власність ОСОБА_9
29 вересня 2005 року прокурором Приморського району м. Одеси на підставі матеріалів кримінальної справи та заяви ОСОБА_7 порушено кримінальну справу за № 058200400255 за фактом шахрайського заволодіння майном ОСОБА_7 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. З огляду на вищевказане, ОСОБА_7 визнано потерпілою у кримінальному провадженні.
Таким чином, в результаті шахрайських дій ОСОБА_7 завдано матеріальних збитків у розмірі 31 400, 00 доларів США, що в еквіваленті гривні становить 167 503,30 гривень ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Під час розгляду заяви ОСОБА_4 про перегляд рішення (постанови, ухвали, судового наказу) у цивільних справах за нововиявленими або виключними обставинами встановлено, що ОСОБА_7 , яку було повідомлено належним чином про розгляд заяви, до суду не з'явилась.
На теперішній час в органу досудового розслідування наявна інформація про смерть ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Слідчий до суду не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, яке підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом, в зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути клопотання за відсутності слідчого.
У відповідності до ч.4 ст. 107 КПК України, розгляд клопотання проведено за відсутності учасників судового провадження та без фіксації за допомогою технічних засобів, оскільки всі особи, які беруть участь у судовому провадженні до суду не з'явилися.
Розглянувши клопотання, вивчивши надані докази, суд приходить до висновку про необхідність відмови в його задоволенні.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є тимчасовий доступ до речей та документів.
Відповідно до ч. 1 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Згідно з ч. 5 ст. 163 КПК України суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Відповідно до ч. 6 ст. 163 КПК України суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених ч. 5 цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Зі змісту поданого клопотання вбачається, що слідчий просить надати тимчасовий доступ до інформації, що перебуває у володінні оператора мобільного зв'язку ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 ».
Відповідно до змісту частин 1, 2 ст. 9, частин 1, 3 ст. 34, ч. 2 ст. 39 Закону України «Про телекомунікації» інформація, на отримання якої просить дозвіл слідчий, містить охоронювану законом таємницю, надання якої можливе лише за умов визначених частинами 5, 6 ст. 163 КПК України.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що може бути виконане завдання, для виконання якого вони звертаються із відповідним клопотанням.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про телекомунікації» оператори телекомунікацій зобов'язані, зокрема, зберігати записи про надані телекомунікаційні послуги протягом строку позовної давності, визначеного законом, та надавати інформацію про надані телекомунікаційні послуги в порядку, встановленому законом. У ст. 257 Цивільного кодексу України, вказано, що загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя звертає увагу, що слідчий у своєму клопотанні просить суд надати тимчасовий доступ до інформації оператора мобільного зв'язку ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » за період часу з 18.07.2019 по 20.07.2019 року, що значно виходить за межі встановленого законом строку позовної давності та який станом на момент подання клопотання вже закінчився.
Таким чином, слідчий у своєму клопотанні не довів реальної можливості виконання завдання, з приводу якого він звернувся до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 87, 132, 159-163 КПК України, -
В задоволені клопотання т.в.о. старшого слідчого СВ Відділу поліції № 5 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: