Справа № 522/6841/24
Провадження № 3/522/621/25
14 січня 2025 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Циб І.В., за участі секретаря судового засідання - Шибіна Є.С., розглянувши у присутності захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Севостьянова О.С., адміністративні матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Так, 17.04.2024 року о 00 год. 40 хв. в м. Одеса, Черняховського, 1б, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «MAZDA», д/н НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння, огляд проводився за допомогою газоаналізатора ALCOTEST DRAGER 7510, огляд становив 1,84 ‰ проміле, чим порушив п. 2.9 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За цим фактом співробітниками патрульної поліції стосовно водій ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 852871 від 17.04.2024 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні захисник Ткаліч О.О. просив справу відносно його підзахисного закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП та зазначив таке. Вказав, що за кермом перебувала дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та під час проїзду 5-ї станції В. Фонтану автомобіль зупинили невідомі люди у військовій формі, як пізніше з'ясувалось ці особи мають відношення до ТРО, підстави їх знаходження на вулиці в комендантську годину, правові підстави їх діяльності не повідомили, у зв'язку із чим ним було направлено запит до МОУ, в якому ставиться питання щодо того, чи мають відношення вказані невідомі особи до МОУ, в тому числі чи мають вони право зупиняти автомобіль в комендантську годину. Таким чином захисник зазначив, що працівники поліції автомобіль «MAZDA», д/н НОМЕР_1 , не зупиняли та взагалі не були свідками того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, або навіть знаходився в салоні автомобіля, вказані обставини були підтвердженні особисто гр. ОСОБА_2 під час опитування її адвокатом, про що був складений протокол опитування адвокатом особи за її згодою від 02.09.2024 року. Крім того, захисник вказав, що в матеріалах адміністративної справи міститься пояснення, відібране інспектором ПП 2 взводу 1-ї роти 3 батальйону 2-го полку УПП в Одеській області ДПП сержантом поліції Федоровим В.В. у невідомої особи та з невідомим обсягом повноважень на ім'я ОСОБА_3 , текст пояснення відповідно до запису з відеореєстратора був безпосередньо надиктований працівниками поліції, що вбачається з відеозапису, далі ОСОБА_3 було записано текст пояснень, які було йому продиктовано працівником поліції. На думку захисника, ніхто з осіб, які нібито зафіксували факт адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не були свідками того, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Також захисник зазначив, що працівниками поліції не було повідомлено ОСОБА_1 його права, що є грубим порушенням його прав, передбачених Конституцією України та КУпАП та про відсутність підстав для зупинки транспортного засобу.
В судовому засіданні за клопотанням сторони захисту було допитано свідка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який пояснив суду, що працює в УПП Одеської області. Транспортний засіб «MAZDA», д/н НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 не зупиняв, хто такий ОСОБА_3 йому невідомо, його особисто не знає, які повноваження мають ТРО не знає. В той день їх екіпаж здійснював патрулювання в Приморському районі. Як саме вони опинилися на місці події він точно не пам'ятав. Зазначив, що їх могли зупинили ТРО в комендантську годину коли вони проїжджали повз та повідомити, що вони зупинили транспортний засіб, або вони отримали виклик та потім приїхали на місце. В ту зміну ОСОБА_5 був його напарником. Він не казав ОСОБА_3 , що саме писати в поясненнях, а можливо уточнював щоб були зазначені більш конкретні обставини. Вважає, що відібрані пояснення ОСОБА_3 є доказом того, що автомобіль рухався з тим водієм, на якого було в подальшому складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП.
В судове засідання викликався для допиту у якості свідка працівник поліції ОСОБА_5 , який також складав матеріали адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_1 , який до суду не з'явився.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, як повідомив його захисник він проходить службу в лавах ЗСУ, виконує бойові завдання, тому не має змоги прибути до суду.
На допиті свідка ОСОБА_2 , яка є дівчиною ОСОБА_1 та була місці події згідно відеозапису, захисник не наполягав, зазначивши, що остання проживає територіально віддалено від м. Одеси та не має можливості прибути в судове засідання. При цьому просив врахувати відібрані ним пояснення ОСОБА_2 .
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження, оглянувши відеозаписи в судовому засіданні, суд доходить таких висновків.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Норма ч. 1 ст. 130 КУпАП є бланкетною, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов'язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Відповідно до п. 2.9 «а» Правил Дорожнього Руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Протокол у справі про адміністративне правопорушення є основним джерелом доказів, на підставі якого суд встановлює наявність чи відсутність у діянні особи правопорушення. Лише належно оформлений протокол дозволяє всебічно розглянути справу по суті.
Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Повноваження працівників поліції щодо виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння регламентовано ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735 (далі Інструкція), а також іншими спеціальними нормативно-правовими актами.
Суд зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дослідив матеріали справи, суд вважає, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння та проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння при обставинах, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується: 1) роздруківкою результату приладу «DRAGER ALKOTEST» №7510, прилад ARML № 0425, результат - 1.84 ‰ проміле; 2) актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; 3) направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17.04.2024 року 4) відеозаписами на DVD-R диску, на яких зафіксовані факт проходження водія ОСОБА_1 , на вимогу поліцейського, огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «DRAGER ALCOTEST»; 5) довідкою про отримання особою посвідчення водія, згідно якої ОСОБА_1 , отримав посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 31.01.2015 року; 6) довідкою про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, згідно якої ОСОБА_1 , протягом року не піддавався адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП.
Суд не приймає доводи захисника, щодо відсутності зафіксованого факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом виходячи з такого.
Так в матеріалах справи містяться пояснення ОСОБА_3 , який 17.04.2024 року о 00 год. 40 хв. ніс службу на посту по охороні громадського порядку на вулиці та ним було зупинено автомобіль «MAZDA», д/н НОМЕР_1 , в той час їхав наряд поліції, при цьому він бачив, що працівник поліції звернувся до водія та побачив ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: не зв'язна мова, запах алкоголю з порожнини рота. Крім того, з дослідженого відеозапису, вбачається, що ОСОБА_3 під час опитування працівником поліції, вказує та те, що за кермом автомобіля перебував саме ОСОБА_1 . Також, слід зазначити, що дружина ОСОБА_1 також не заперечувала, що вони з чоловіком ОСОБА_1 їхали шукати викрадений мобільний телефон.
Крім того, захисник зазначив, що правові підстави їх діяльності не повідомили, у зв'язку із чим ним було направлено запит до МОУ в якому ставиться питання щодо, чи мають відношення вказані невідомі особи до МОУ, в тому числі чи мають вони право зупиняти автомобіль в комендантську годину.
Так, свідком ОСОБА_4 під час допиту в судовому засіданні було зазначено, що їх екіпаж здійснює патрулювання та особи, які зупинили транспортний засіб «MAZDA», д/н НОМЕР_1 , належать до Сил територіальної оборони Збройних Сил України.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України Про основи національного спротиву №1702-IX, доброволець Сил територіальної оборони Збройних Сил України - громадянин України або іноземець чи особа без громадянства, який перебуває в Україні на законних підставах впродовж останніх п'яти років та на добровільній основі зарахований до проходження служби у складі добровольчого формування Сил територіальної оборони Збройних Сил України.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1456 Про затвердження Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, право на проведення перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян надано відповідним уповноваженим особам Національної поліції, СБУ, Національної гвардії, Держприкордонслужби, ДМС, Держмитслужби та Збройних Сил, які визначені в наказі коменданта.
Таким чином, виходячи з вищевикладеного, сили територіальної оборони належать до збройних сил, які відповідно до вказаної вище постанови має право проводити огляд транспортних засобів.
Так, згідно п. 9 ч. 3 ст. 3 Закону, завданнями територіальної оборони є участь у забезпеченні заходів громадської безпеки і порядку в населених пунктах.
Слід зауважити, що автомобіль «MAZDA», д/н НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 пересувався по вул. Черняховського в м. Одесі о 00 год. 40 хв., тобто в комендантську годину, що є порушенням встановленого законом порядку.
Так, згідно п. 5 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», комендантська година - це заборона перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень.
Таким чином, суд також не приймає до уваги доводи захисника, щодо відсутності законних підстав для зупинки транспортного засобу «MAZDA», д/н НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , оскільки фактично пересуваючись в комендантську годину останній порушив громадський порядок, з метою дотримання якого Силами територіальної оборони Збройних Сил України, які діяли в межах закону було зупинено вказаний транспортний засіб.
Крім того, судом було досліджено відеозапис на DVD-R диску з місця події з нагрудних камер працівників поліції, який долучено до матеріалів справи, з якого вбачається, що працівниками поліції при складанні протоколу стосовно ОСОБА_1 дотримано вимог чинного законодавства щодо порядку освідування водія, який керував транспортним засобом, на стан алкогольного сп'яніння.
Крім того, суд не може прийняти до уваги відібрані захисником показання свідка ОСОБА_2 , яка, як зазначив захисник є дівчиною ОСОБА_1 , та яку не було допитано на місця працівниками поліції, оскільки у суду є сумніви щодо їх об'єктивності.
Враховуючи зазначене, суд доходить висновку, що своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, яким встановлено, що водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, за що передбачено адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, з викладеного випливає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена зібраними матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
При накладенні адміністративного стягнення стосовно ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Обставиною, яка відповідно до ст. 34 КУпАП пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.
Обставин, які відповідно до ст. 35 КУпАП обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , за вчинене ним адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Враховуючи наведене, суд вважає за можливе накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Крім того, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір 0.2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Будь-яких доказів щодо наявності пільг, які передбачають звільнення особи від сплати судового збору, матеріали справи не містять та суду на момент розгляду справи надано не було.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 7, 9, 24, 33, 34, 130, 221, 280, 283, 284, 285 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 (однієї) тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 (нуль) копійок в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок на користь держави.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення в апеляційному порядку.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, в разі не сплати у встановлений строк штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути пред'явлено до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення, а в разі оскарження протягом трьох місяців з дня розгляду апеляційної скарги.
Суддя Приморського районного суду
м. Одеси Ірина ЦИБ