Провадження № 22-ц/803/1572/25 Справа № 183/3540/24 Суддя у 1-й інстанції - Оладенко О. С. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.
21 січня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді Єлізаренко І.А.
суддів Макарова М.О., Свистунової О.В.
за участю секретаря Попенко Ю.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на додаткове рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про стягнення грошових коштів у вигляді недоотриманої пенсії,-
У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про стягнення грошових коштів у вигляді недоотриманої пенсії.
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 жовтня 2024 року задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1 . Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 суму недоотриманої пенсії, яка належала померлій ОСОБА_2 , не була одержана нею за життя та не включена до свідоцтва про право на спадщину за законом у розмірі 78251 грн. 79 коп. в порядку спадкування за законом. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 суму недоотриманої пенсії, яка належала померлій ОСОБА_2 , але не була одержана нею за життя у розмірі 68985 грн. 41 коп. згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстрованого в реєстрі за №10 від 10 січня 2022 року (НРР 561731). В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Стягнуто з ГУ Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1177 грн. 89 коп.
18 жовтня 2024 року представник позивача - адвокат Заботін В.В. через систему “Електронний суд» подав заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій просив ухвалити додаткове рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 155000 грн. та подав докази таких витрат.
Додатковим рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2024 року стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 7000 грн.
В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області просить додаткове рішення суду від 04 листопада 2024 року скасувати на ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Положеннями ст. ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1)на професійну правничу допомогу; 2)пов'язані із залученням свідків,спеціалістів,перекладачів,експертів та проведенням експертизи; 3)пов'язані з витребуванням доказів,проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням,забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Відповідно до ст.137 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до п.8 ч.2 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Правова допомога ОСОБА_1 у цій справі надавалася адвокатом Зоботіним В.В. на підставі Договору про надання правової допомоги від 29 червня 2021 року (а.с.72, 73).
Згідно Акту про прийняття-передачу наданих послуг від 18 жовтня 2024 року про надання професійної правничої допомоги ОСОБА_3 надано ОСОБА_1 правову допомогу: консультація клієнта, узгодження правової позиції - 1 год.30 хв. вартість 15000 грн.; збір доказів (ознайомлення з матеріалами спадкової справи, складання та подання адвокатського запиту - 6 год. вартістю 6000 грн., підготовка та подання до суду позовної заяви, подання заяв та клопотань до суду - 6 год. вартістю 8000 грн. (а.с.70).
У цій справі позивач у позовній заяві зазначив, що докази витрат на правничу допомогу будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення. Відповідну заяву разом з доказами представником позивача подано 18 жовтня 2024 року, тобто в межах зазначеного строку (а.с.67-69).
24 жовтня 2024 року через систему “Електронний суд» представником відповідача подано заперечення щодо задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу, а також доповнення до відзиву на заяву про ухвалення додаткового рішення. У поданих заявах просить відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення. Просить врахувати практику Верховного Суду у справах 810/3213/16, 755/9215/15, 905/1795/18, 922/2685/19. Також зазначив, що заява про ухвалення додаткового рішення не містить розрахунку суми судових витрат (а.с.78-81).
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №75/9215/15-ц вказано, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов'язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.
Крім того, при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
Чинне процесуальне законодавство не обмежує сторін спору жодними нормативними рамками у контексті очікуваного розміру компенсації їхніх витрат, пов'язаних із правничою допомогою адвоката. Отже, за умови дотримання визначеної законом процедури попереднього визначення суми судових витрат, а також порядку подання необхідного об'єму доказів на підтвердження понесених витрат, сторона може розраховувати на відшкодування витрат на правничу допомогу в повному розмірі.
Однак, беручи до уваги принцип співмірності, слід пам'ятати, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.
Постановою Дніпровського апеляційного суду у цій справі від 21 січня 2025 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області - залишено без задоволення. Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 жовтня 2024 року - залишено без змін.
Враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволенні частково, складність справи, час, витрачений адвокатом на виконання наданих послуг, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також те, що відповідач заперечує проти стягнення витрат на правову допомогу, колегія суддів дійшла висновку про зміну стягнутих з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, зменшивши їх розмірі з 7000 грн. до 4000 грн., що є співмірним з наданим адвокатом обсягом послуг у цій справі, які відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
За таких обставин, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, додаткове рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2024 року змінити в частині розміру стягнутих з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, зменшивши їх розмір з 7000 грн. до 4000 грн.
Посилання в апеляційній скарзі на відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області - задовольнити частково.
Додаткове рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про стягнення грошових коштів у вигляді недоотриманої пенсії - змінити в частині розміру стягнутих з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, зменшивши їх розмір з 7000 грн. до 4000 грн.
В іншій частині додаткове рішення суду залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя І.А.Єлізаренко
Судді М.О.Макаров
О.В.Свистунова