Провадження № 22-ц/803/1450/25 Справа № 180/1633/24 Суддя у 1-й інстанції - Хомченко С. І. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.
21 січня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді Єлізаренко І.А.
суддів Макарова М.О., Свистунової О.В.
за участю секретаря Попенко Ю.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 26 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, -
У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що він протягом тривалого часу - 05 років 01 місяць 28 днів перебував у трудових відносинах з АТ “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат». За час роботи на вказаному підприємстві отримав професійні захворювання, які обумовлені умовами в яких він працював. Тривала дія шкідливих факторів виробничого середовища на організм, неналежні умови праці недосконалість технологічних процесів, несприятливий мікроклімат, важка фізична праця, сприяли розвитку професійних захворювань. Оглядом МСЕК 06 квітня 2023 року у зв'язку професійним захворюванням йому встановлено 65% втрати працездатності та третю групу інвалідності. Позивач вважає, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, він втратив своє здоров'я, завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що його постійно турбує фізичний біль, погане самопочуття, порушення душевної рівноваги, потреба у постійному стаціонарному лікуванні. Оримання хронічних професійних захворювань призвело до втрати ним працездатності у розмірі 65% та встановлення третьої групи інвалідності безстроково. Все це постійно і негативно позначалося і позначається сьогодні на її душевному та фізичному стані. Розмір моральної шкоди позивач оцінює в сумі 150000 грн. На підставі викладеного ОСОБА_1 просив суд стягнути з АТ “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» на його користь в якості відшкодування моральної шкоди у зв'язку з отриманим професійним захворювання суму грошових коштів у розмірі 150000 грн., без урахування податку з доходів фізичних осіб.
Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 26 вересня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з АТ “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 130000 грн., з утриманням обов'язкових платежів, згідно діючого законодавства. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з АТ “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» на користь держави судовий збір у розмірі 1300 грн.
В апеляційній скарзі АТ “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» просять рішення суду від 26 вересня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з'ясування судом обставин у справі, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить рішення суду від 26 вересня 2024 року залишити без змін, апеляційну скаргу АТ “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» залишити без задоволення, посилаючись на безпідставність її доводів.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 3 Конституцією України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до ст.43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Згідно ст. 4 Закону України “Про охорону праці», державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Статтею 153 Кодексу законів про працю України встановлено, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України “Про охорону праці» роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Відповідно до вимог статті 173 КЗпП України, шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
Згідно статті 237-1 КЗпП України, відшкодування шкоди власником, або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у тому числі у фізичному болю та стражданнях, яких зазнала особа у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-рп/2004, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08 жовтня 2008 року №20-рп/2008, громадянам надано право на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника, або уповноваженого ним органу (роботодавця).
За таких обставин, з огляду на вищезазначені норми Законів, судом встановлено що позивачу спричинено моральну шкоду, у зв'язку з ушкодженням здоров'я, внаслідок неналежного виконання відповідачем вимог законодавства стосовно створення та підтримання безпечних умов праці, що спричинило виникнення у позивача хронічного професійного захворювання.
Право на компенсацію за моральну шкоду, виникає у особи з дня встановлення йому стійкої втрати працездатності вперше висновком медико-соціальної експертної комісії (дана правова позиція знайшла своє відображення в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 11 травня 2016 року по справі № 6-3149цс15).
У справі встановлено, позивач ОСОБА_1 протягом тривалого часу з 01 липня 1997 року по 06 травня 2022 року перебував у трудових відносинах з АТ “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» (а.с.13-15).
06 травня 2022 року ОСОБА_1 був звільнений на підставі ч.2 ст.40 КЗпПУкраїни у зв'язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я (п.2 ст.40 КЗпП України) (а.с.15).
За час роботи на підприємстві відповідача позивач отримав хронічне професійне захворювання.
Пунктом 7 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання форми П- 4 від 06 лютого 2023 року, затвердженого начальником Південно-східного міжрегіонального управління Держпраці, встановлено наявність у нього професійних захворювань: хронічне обструктивне захворювання легень другої стадії (пиловий бронхіт другої стадії, емфізема легень другої стадії), група В.ЛН-другого ступеня; двобічний плечолопатковий періартроз (ПФ другого ступеня), остеоартроз ліктьових і колінних суглобів (ПФ першого-другого ступеня); хронічна двобічна сенсоневральна (нейросенсорна) приглухуватість другого ступеня (з легким зниженням слуху). Захворювання професійні (а.с.17, 18).
Пункт 17 вказаного акту встановлює, що професійне захворювання виникло за таких обставин: працюючи підземним гірником очисного забою, виконував наступні операції: очисний виїм, обладнання сполучення виїмочного штрека і очисної заходки; відхід ніші чергової очисної заходки; витягнення раніше встановленого кріплення (посадові роботи); допоміжні операції. Внаслідок тривалої роботи в умовах дії шкідливих факторів виробничого середовища, недосконалості технології видобутку руди підпадав під вплив шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу.
Згідно з п. 18 зазначеного акту причинами виникнення професійного захворювання є: отруєння хімічними речовинами, у тому числі аерозолі переважно фіброгенної дії, важкість праці, вібрація.
Пунктом 20 вказаного акту особи, які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти і нормативи: не встановлені (а.с.17, 18).
Відповідно до довідки серії 12ААА №12721 про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги обласної МСЕК №2 від 06 квітня 2023 року, ОСОБА_1 первинно встановлено ступінь втрати професійної працездатності 65% (30% ХОЗЛ, 5% періарт., 5% - тугов., 25% трудове каліцтво у 2009 році) та третю групу інвалідності. Потреба у медичній та соціальній допомозі: медикаментозне лікування, забезпечення виробами медичного призначення, та встановлено третю групу інвалідності (а.с.20).
Відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальною комісією серії 12ААВ №130829, позивачу з 20 березня 2023 року первинно встановлено третю групу інвалідності та 65% втрати професійної працездатності (а.с.21).
Таким чином, внаслідок тривалої дії шкідливих факторів на робочому місці позивач ОСОБА_1 втратив професійну працездатність, має інвалідність третьої групи, втратив 65% за профзахворюваннями професійної працездатності, що порушило нормальні життєві зв'язки позивача, позивач позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Тривалий процес лікування, позбавляє можливості позивача вести повноцінний спосіб життя. З моменту отримання хронічного професійного захворювання, позивач постійно відчуває фізичні страждання та біль, обґрунтовані важкістю самопочуття та особливостями лікування. Внаслідок отримання хронічних професійних захворювань, що супроводжується значною втратою працездатності, систематичною необхідністю отримання медичної допомоги, позивач постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Все це постійно і негативно позначалося і позначається сьогодні на душевному та фізичному станах. На теперішній період часу самопочуття позивача не поліпшується, негативні зміни у його житті є незворотними, усвідомлення чого, завдає позивачу душевного болю та страждань.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
23 травня 2020 року набрали чинності зміни до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів податком на доходи фізичних осіб, внесені Законом України від 16 січня 2020 року 466-ІХ “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».
Згідно підпункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.
21 листопада 2022 року між АТ “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» та позивачем ОСОБА_1 було укладено у простій письмовій формі договір про добровільне відшкодування моральної шкоди, відповідно до умов якого на підставі частини 1 статті 1168 Цивільного Кодексу України, уклали цей договір про добровільне відшкодування відповідачем моральної шкоди, яка завдана позивачу втратою здоров'я внаслідок виявлених захворювань, за основним діагнозом: хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії, група А, фаза неповної ремісії. Емфізема легень. Пневмофібріоз. ЛЕ 1 ст. Поліостреоартроз. Артроз плечових суглобів І-ІІ ас., артроз ключе-акроміальних зчленувань Іст., плече-лопатковий періартроз, ПФС І-ІІ ст. Артроз ліктьових суглобів Іст., ПФС Іст., та колінних суглобів І-ІІ ст., ПФС І-ІІ ст. Двостороння хронічна нейросенсорна приглухуватість 1 ст., та супутнім діагнозом: посттравматична радикулопатія S1 (наслідки травми хребта на виробництві, акт 39/15 від 16 вересня 2009 року). Вертеброгення цервікалгія, радикулопатія L5 зліва з стійким больовим та м»язо-тонічним синдромом на фоні ОХЗ, спондилоартрозу шийного та п/кр. відділів хребта. Порушення статико-динамічної функції хребта 1-2 ст., що підтверджується Випискою із медичної карти №11996 стаціонарного хворого, виданою КП “Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І.Мечникова» ДОР» 09 листопада 2022 року, отриманих під час роботи у шкідливих умовах на АТ “Марганецький ГЗК» на наступних умовах: 1. ОСОБА_1 , моральну шкоду від втрати здоров'я внаслідок виявлених захворювань, отриманих під час роботи у шкідливих умовах на АТ “Марганецький ГЗК», оцінює в розмірі: 6 211 грн. 18 коп.; 2. Моральна шкода, яка завдана ОСОБА_1 унаслідок роботи у шкідливих умовах на АТ “Марганецький ГЗК», за цим договором відшкодовується одноразово (а.с.48).
Згідно з пунктом 4 вказаного договору, відповідач в строк до 09 лютого 2022 року сплачує ОСОБА_1 в рахунок грошового відшкодування моральної шкоди за цим договором, грошові кошти в сумі, яка залишається до виплати після утримання та перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за ставками 18 відсотків та 1,5 відсотка, з передбаченої у цьому договорі суми розміру моральної шкоди, яка зазначена в пункті 1 цього договору, а саме: 5000 грн., шляхом безготівкового перерахування вищезазначеної суми на рахунок, відкритий на його ім'я у AT КБ “Приватбанк».
У пункті 5 вказаного вище договору зазначено, що при виконання відповідачем усіх своїх зобов'язань за цим договором моральна шкода, пов'язана з втратою здоров'я внаслідок виявлених захворювань позивача, внаслідок роботи у шкідливих умовах на АТ “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», вважається відшкодованою у повному обсязі.
За змістом пункту 6 договору сторони підтверджують, що домовились і не мають жодних зауважень, доповнень або суперечностей відносно умов договору.
За змістом пункту 7 договору сторони підтверджують, що зміст цього договору їм зрозумілий, питань, які залишилися б нез'ясованими для них немає (а.с.48).
Також 21 листопада 2022 року між АТ “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» та позивачем ОСОБА_1 було укладено у простій письмовій формі договір про добровільне відшкодування моральної шкоди, відповідно до умов якого на підставі частини 1 статті 1168 Цивільного Кодексу України, уклали цей договір про добровільне відшкодування відповідачем моральної шкоди, яка завдана позивачу внаслідок нещасного випадку, що стався з ним на виробництві 16 вересня 2009 року о 22 год. 10 хв. на 7 південно-західному виїмковому штреку шахти №9/10 АТ “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», що підтверджується Актом за формою Н-1 №39/15 від 13 листопада 2009 року про нещасний випадок, на наступних умовах: 1. ОСОБА_1 , моральну шкоду від втрати здоров'я внаслідок нещасного випадку на виробництві оцінює в розмірі: 6 211 грн. 18 коп.; 2. Моральна шкода, яка завдана ОСОБА_1 унаслідок роботи у шкідливих умовах на АТ “Марганецький ГЗК», за цим договором відшкодовується одноразово (а.с.49).
Згідно з пунктом 4 вказаного договору, відповідач в строк до 09 лютого 2022 року сплачує ОСОБА_1 в рахунок грошового відшкодування моральної шкоди за цим договором, грошові кошти в сумі, яка залишається до виплати після утримання та перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за ставками 18 відсотків та 1,5 відсотка, з передбаченої у цьому договорі суми розміру моральної шкоди, яка зазначена в пункті 1 цього договору, а саме: 5000 грн., шляхом безготівкового перерахування вищезазначеної суми на рахунок, відкритий на його ім'я у AT КБ “Приватбанк».
У пункті 5 вказаного вище договору зазначено, що при виконання відповідачем усіх своїх зобов'язань за цим договором моральна шкода, пов'язана з втратою здоров'я внаслідок виявлених захворювань позивача, внаслідок роботи у шкідливих умовах на АТ “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», вважається відшкодованою у повному обсязі.
За змістом пункту 6 договору сторони підтверджують, що домовились і не мають жодних зауважень, доповнень або суперечностей відносно умов договору.
За змістом пункту 7 договору сторони підтверджують, що зміст цього договору їм зрозумілий, питань, які залишилися б нез'ясованими для них немає (а.с.48).
Судом установлено, у період укладення договорів від 21 листопада 2022 року позивач ОСОБА_1 мав ряд хронічних захворювань із симптомами загострення, мав погане загальне самопочуття, та потребував медичної допомоги, грошових коштів у зв'язку з лікуванням у стаціонарі, вживанням, зокрема, знеболювальних препаратів.
На час укладення вказаних договорів від 21 листопада 2022 року, позивач вже був звільнений з роботи у зв'язку з виявленням невідповідності займаній посаді внаслідок стану здоров'я. Група інвалідності ОСОБА_1 на час його звільнення з роботи 06 травня 2022 року визначена не була, відсоток втрати працездатності на вказаний час йому не було визначено.
Відповідно до довідки серії 12ААА №12721 про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги обласної МСЕК №2 від 06 квітня 2023 року, ОСОБА_1 первинно встановлено ступінь втрати професійної працездатності 65% (30% ХОЗЛ, 5% періарт., 5% - тугов., 25% трудове каліцтво у 2009 році) та третю групу інвалідності. Потреба у медичній та соціальній допомозі: медикаментозне лікування, забезпечення виробами медичного призначення, та встановлено третю групу інвалідності (а.с.20).
Таким чином, договори про добровільне відшкодування моральної шкоди від 21 листопада 2022 року були укладені між АТ “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» та позивачем ОСОБА_1 у зв'язку із втратою позивачем здоров'я внаслідок виявлених захворювань, внаслідок нещасного випадку на виробництві до встановлення у позивача стійкої втрати працездатності 65% вперше висновком МСЕК - 06 квітня 2023 року.
У цих договорах не зазначено жодних посилань на те, що вказаними договорами передбачено відшкодування моральної шкоди у зв'язку із встановленням у позивача втрати працездатності.
Отже, ОСОБА_1 спричинено моральну шкоду, встановлено трудове каліцтво у період перебування у трудових відносинах з відповідачем 06 квітня 2023 року - дата встановлення висновком МСЕК непрацездатності 65% у період роботи у відповідача, тобто після набрання чинності нової редакції ст.164.2.14 Податкового кодексу України.
Таким чином, враховуючи глибину фізичних та моральних страждань позивача, неможливість відновлення попереднього фізичного стану, тяжкість і незворотність змін у буденному житті, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 130000 грн. з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів, та такий розмір буде достатнім та необхідним.
Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.
Доводи апеляційної скарги АТ “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» стосовно неповного з'ясування судом обставин у справі незаконності та необґрунтованості рішення суду є безпідставними.
Доводи апеляційної скарги АТ “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог є необґрунтованими належними доказами у справі.
Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.
Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» - залишити без задоволення.
Рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 26 вересня 2024 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя І.А.Єлізаренко
Судді М.О.Макаров
О.В.Свистунова