Провадження № 22-ц/803/1662/25 Справа № 185/3712/24 Суддя у 1-й інстанції - Бондаренко В. М. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П.
21 січня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд колегією суддів у складі:
судді-доповідача - Никифоряка Л.П.,
суддів - Гапонова А.В., Новікової Г.В.,
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1
Відповідач: ОСОБА_2 ,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні у місті Дніпрі справу, що виникла з цивільних правовідносин в якій подана апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2024 року, головуючий у суді першої інстанції Бондаренко В.М.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2024року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатного батька.
Позовні вимоги, з урахуванням уточнень позову, обґрунтовував тим, що ОСОБА_2 є його рідною дочкою. Позивач є людиною похилого віку, непрацездатним, отримує мізерну пенсію, хворіє, тому йому не вистачає отриманої пенсії на своє належне забезпечення. Позивача не позбавляли батьківських прав щодо відповідачки, та він не ухилявся від її утримання. Тоді, як відповідачка ухиляється від добровільної допомоги на його утримання, що змушує його звернутися до суду.
Ураховуючи викладене, позивач виклав вимогу про стягнення аліментів з відповідачки на його користь на його утримання в розмірі 1/4 частини заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого законодавством.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що у написанні прізвища позивача « ОСОБА_1 » та дошлюбному прізвищі відповідачки « ОСОБА_2 », а також у прізвищах її батьків « ОСОБА_2 » є розбіжності у їх написанні державною мовою, що свідчить про відсутність родинних відносин між сторонами, які можуть бути встановлені в порядку ст. 315 ЦПК України.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
10 листопада 2024 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Савченко Сергій Анатолійович, подав безпосередньо до суду апеляційної інстанції за допомогою системи "Електронний суд" апеляційну скаргу на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2024 року.
В апеляційній скарзі висловив вимогу про скасування рішення з ухваленням нового про задоволення його позову в повному обсязі.
Незаконність та необґрунтованість рішення суду на думку заявника полягає у тому, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що ОСОБА_2 у відзиві на позов визнала той факт, що вона дійсно є дочкою позивача, а також була згодна сплачувати аліменти у сумі 800,00грн на місяць.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Відповідачка своїм правом, передбаченим статтею 360 ЦПК України, не скористалась та відзиву на апеляційну скаргу не подавала.
Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 27 листопада 2024року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2024 року.
12 грудня 2024року ухвалою Дніпровського апеляційного суду справу призначено до розгляду без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з частиною першою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно пункту 1 частини першої статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони у справі повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та довідками про доставку електронного листа.
Сторони у справі у встановлений законом строк не звернулися до суду з заявою із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Фактичні обставини встановлені в ході судового розгляду, які підтверджені належними та допустимими доказами
Відповідно до даних паспорта громадянина України, прізвище, ім'я, по батькові позивача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідачка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку з одруження, змінювала своє прізвище, а саме: з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_2 » та з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_2 », що вбачається із свідоцтва про укладення шлюбу.
Як вбачається зі свідоцтва про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_1 , повторно виданого 25.05.1998 року відділом реєстрації актів громадянського стану Синельниківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, її батьками записані: батько - « ОСОБА_1 »; мати - « ОСОБА_8 ».
Із наданої, на вимогу суду, копії відновленого запису про народження № 8 від 16.03.1977 року відділом РАЦС виконавчого комітету Синельниківської районної ради депутатів, який складено російською мовою, батьками « ОСОБА_9 » є « ОСОБА_10 » - батько; « ОСОБА_11 » - мати.
Мотивувальна частина
Позиція апеляційного суду
Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача щодо змісту рішення, яке оскаржено, доводів апеляційної скарги та меж, в яких повинна здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведені родинні відносини з відповідачкою.
Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та допустив невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Мотиви та норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Визначальним для правильного вирішення даної справи є з'ясування питання про те, чи дійсно сторони є батьком та дочкою та у зв'язку з цим, чи має право позивач на стягнення аліментів з дочки на своє утримання та у якому розмірі.
Як встановлено судом, відповідачка - ОСОБА_2 , у зв'язку з одруженням, неодноразово змінювала своє прізвище.
Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_1 , повторно виданого 25.05.1998 року відділом реєстрації актів громадянського стану Синельниківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області вбачається, що її батьками записані: батько - « ОСОБА_1 »; мати - « ОСОБА_8 ».
Згідно копії відновленого запису про народження № 8 від 16.03.1977 року відділом РАЦС виконавчого комітету Синельниківської районної ради депутатів, який складено російською мовою, батьками « ОСОБА_9 » є « ОСОБА_10 » - батько; « ОСОБА_11 » - мати.
Тобто є відмінності в одній букві в написанні прізвища позивача та відповідачки, одночасно сторонами не оспорювались обставини щодо їх спорідненості, у відзиві на позов ОСОБА_2 підтверджувала факт того, що вона є рідною дочкою позивача.
Згідно частини першої статті 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Та саме наявність визнання обставин, в тій її частині, в якій воно міститься у відзиві на позов - апеляційний суд вважає беззаперечним доказом, який був вирішальним для результатів розгляду даної справи.
Підтверджені в такий спосіб родинні відносини, що узгоджуються із матеріальними доказами наданими сторонами, спростовують висновки суду першої інстанції з приводу непідтвердження родинних відносин між сторонами.
За конкретних обставин можна вважати підтвердженим факт походження відповідачки від батька позивача, однак суд першої інстанції не розглянув суті аргументів заявника та не врахував що за обставинами у даній справі, на чому зауважувала саме ОСОБА_2 - вона є донькою позивача.
Тож, суд першої інстанції формально підійшов до вирішення питання наявності родинних зв'язків у сторін, у зв'язку з чим дійшов передчасного висновку про відмову у задоволенні позову з цих підстав.
ОСОБА_1 з 2016 року є пенсіонером за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_2 (а.с.3).
Згідно довідки про доходи пенсіонера ОСОБА_1 , з листопада 2023року по квітень 2024року ним отримано пенсію за віком у сумі 15 471,06грн, місячний розмір пенсії складав: 2 511,86грн та 2711,81грн (а.с.12).
Відповідно довідки лікаря від 18 квітня 2019року, у ОСОБА_1 виявлено дегенеративно-дистрофічні зміни поперекового відділу хребта (остеохондроз, спондідоартроз), заднецентральна протрузія міжхребтового диску в сегменті L5-S1 (а.с.15).
Згідно відомостей з державного реєстру фізичних осіб - платників податків, у ОСОБА_2 за період з 1 кварталу 2024 року по 2 квартал 2024 року інформація щодо джерел/сум нарахованого доходу відсутня (а.с.40).
Як зазначила відповідачка у відзиві, позивач має чотирьох повнолітніх дітей, однак з позовами до суду він звернувся тільки до двох дітей.
Відповідно до статті першої Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для непрацездатних осіб з 01 січня 2024року по 31 грудня 2024року становив 2 361 грн.
Отже, дохід позивача у виді пенсії відповідає встановленому законом прожитковому мінімуму, який має мінімально забезпечити життєдіяльність здорової людини.
Так, статтею 51 Конституції України передбачено, що повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.
Відповідно до частини першої статті 202 СК України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Згідно зі статтею 204 СК України дочка, син можуть бути звільнені судом від обов'язку утримувати матір, батька, якщо буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов'язків.
Дочка, син звільняються судом від обов'язку утримувати матір, батька, якщо буде встановлено, що мати, батько не сплачували аліменти на утримання дитини, що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, і така заборгованість є непогашеною на момент прийняття судом рішення про визначення розміру аліментів на батьків.
Відповідно до положень статті 205 СК України суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін.
При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові, ухваленій у справі №212/1055/18-ц 05 вересня 2019 року, виклав свої висновки щодо застосування статті 202 СК України, які згідно із частиною четвертою статті 263 ЦПК України має враховувати суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин та відповідно до яких тлумачення статті 202 СК України свідчить, що обов'язок повнолітніх дітей по утриманню своїх батьків виникає на підставі складу юридичних фактів: 1) походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв'язків (зокрема, усиновлення); 2) непрацездатність матері, батька; 3) потреба матері, батька в матеріальній допомозі. Зобов'язання повнолітніх дітей по утриманню батьків не виникає у разі відсутності хоча б однієї із вказаних умов. Обов'язок повнолітніх дітей не пов'язується з їх працездатністю і можливістю надавати батькам матеріальну допомогу.
При встановленні, чи батьки потребують матеріальної допомоги, повинні враховуватися будь-які обставини, які свідчать про необхідність в матеріальній допомозі. При цьому, отримання матір'ю чи батьком доходів, які є більшими за прожитковий мінімум, автоматично не свідчить, що батько (мати) не потребують матеріальної допомоги.
Саме з такого розуміння вищезазначених норм матеріального права виходить суд апеляційної інстанції та з огляду на надані позивачем докази щодо його непрацездатності та наявності вікових захворювань, на думку колегії суддів, призначена позивачеві пенсія у розмірі трохи більше прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб не може забезпечити його життєдіяльність на належному рівні, тому він з урахуванням стану здоров'я потребує матеріальної допомоги.
Враховуючи, що у позивача є інші повнолітні діти, від яких він також може одержувати утримання, і це не спростовано позивачем та немає інших, крім пенсії, доходів, а також зважаючи на те, що відповідачка не отримує стабільних доходів, колегія суддів вважає достатнім визначити розмір аліментів на утримання непрацездатного батька в твердій грошовій сумі у розмірі 1000,00грн щомісячно.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
На викладене вище місцевий суд уваги не звернув, у повному обсязі фактичні обставини, що мають значення для справи не встановив, а тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог, стягнувши з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання непрацездатного батька у твердій грошовій сумі в розмірі 1000,00 гривень щомісячно, починаючи стягнення з 03 квітня 2024 року. У задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.
За положеннями частин першої та тринадцятої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Приймаючи до уваги висновок суду про часткове задоволення позовних вимог, а також те, що позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції у розмірі (1211,20 + 1816,80) = 3028 грн.
Керуючись статтями 259,268,374,376,381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2024 року - скасувати.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатного батька - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання непрацездатного батька у твердій грошовій сумі в розмірі 1000,00 гривень щомісячно, починаючи стягнення з 03 квітня 2024 року.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 3028,00 гривень.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених пунктом 2 частиною третьою статті 389 ЦПК України.
Повне судове рішення складено 16 січня 2025року.
Судді: