Провадження № 22-ц/803/678/25 Справа № 183/14140/23 Суддя у 1-й інстанції - Парфьонов Д. О. Суддя у 2-й інстанції - Новікова Г. В.
21 січня 2025 року Дніпровський апеляційний суд в складі колегії:
головуючого судді: Новікової Г.В.
суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.,
за участю секретаря Кругман А. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу представника Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 вересня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Першої полтавської державної нотаріальної контори про визнання права власності на спадкове майно за законом,-
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаною позовною заявою. В обґрунтування посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_2 .
10 вересня 2020 року вона звернулась до Першої полтавської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті матері, ОСОБА_2 , яка на день смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
За заявою позивача відкрита спадкова справа № 205/2020. Інших заяв про прийняття або відмову від спадщини до нотаріальної контори не надходило і не могло надходити, так як позивач є єдиною донькою спадкодавця, а її батько, ОСОБА_3 , помер ще ІНФОРМАЦІЯ_2 . 08 квітня 2021 року у відповідності до постанови державного нотаріуса Першої полтавської державної нотаріальної контори Рой Т. В. у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно - недоотриману пенсію в розмірі 51 261,20 гривень позивачеві відмовлено у зв'язку з тим, що в матеріалах спадкової справи відсутні документи щодо встановлення кола спадкоємців та відсутності членів сім'ї.
Позивач указує, що сума нарахованої, але невиплаченої пенсії ОСОБА_2 складає 51261,20 гривень, що підтверджується відповіддю з Пенсійного фонду, наявною в матеріалах спадкової справи № 205/2020.
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовом до Головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області, третя особа - Перша полтавська нотаріальна державна контора, про визнання права власності на спадкове майно та зобов'язання виплатити недоотриману пенсію.
06 грудня 2021 року суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Шубочкіна Т. В. відкрила провадження у справі № 428/11500/21 (№ 2/428/2155/2021), витребувала у Першої полтавської державної нотаріальної контори належним чином засвідчену копію спадкової справи № 205/2010.
10 січня 2022 року у цій цивільній справі призначено підготовче судове засідання, яке проведене не було. Після повномасштабного вторгнення рф на територію України розгляд справи призупинився.
Враховуючи розпорядження Верховного Суду від 06 березня 2022 року № 1/0/9-22 позивач звернулась щодо наявності її справи у Новомосковському міськрайонному суді Дніпропетровської області.
У відповідності до відповіді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області вищезазначена цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до суду не передавалась, у зв'язку з чим позивач змушена була звернутися до суду з заявою про відновлення втраченого судового провадження. Згідно з ухвалою Новомосковського районного суду Дніпропетровської області від 13 жовтня 2023 року у відновленні провадження позивачеві відмовлено, рекомендовано звертатися до суду з позовом до Новомосковського районного суду Дніпропетровської області.
Просила визнати за нею право власності на спадкове майно за законом, а саме пенсію, яка була призначена, нарахована та належала ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , але не була одержана нею за життя;
Зобов'язати ГУ ПФУ в Луганській області виплатити ОСОБА_1 недоотриману суму пенсії, яка була призначена ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , але не була нею одержана за життя у розмірі 51261,20 грн., та стягнути судовий збір у розмірі 3055,20 грн.
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 вересня 2024 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на суму недоотриманої пенсії, яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , однак не була одержана нею за життя та не включена до складу спадщини на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом у розмірі 51 261,20 грн., та стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Луганській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1 679,20 грн.
У решті позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ГУ ПФУ в Луганській області просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати. В обґрунтування посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.
Посилаючись на те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на момент смерті перебувала на обліку в ГУ ПФУ в Луганській області, як внутрішньо переміщена особа та отримувала пенсію за віком. З 01.08.2014 року по 28.02.2016 року пенсія ОСОБА_2 нараховувалась та виплачувалась в повному обсязі, заборгованості за цей період немає.
За матеріалами пенсійної справи, померла отримувала пенсійні виплати з урахуванням норм постанови КМУ №637 від 05.11.2014року «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» на підставі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Відповідно частини 3 статті 12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» довідка внутрішньо переміщеної особи скасовується та виплата пенсії припиняється в разі надходження до Пенсійного фонду України інформації від Адміністрації Державної прикордонної служби, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки, Державної міграційної служби, Міністерства фінансів, інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо повернення особи до покинутого місця проживання.
Виплату пенсії ОСОБА_2 призупинено з 01.03.2016 року.
Документи щодо обставин призупинення виплати пенсії відсутні, оскільки пакет пенсійної справи померлого перебуває у приміщенні, розташованому на окупованій території.
Поновлення виплати пенсії продовжується після особистого звернення особи, проходження ідентифікації з урахуванням даних Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.
Із заявою про поновлення виплати пенсії згідно Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, за життя пенсіонерка ОСОБА_2 особисто не зверталася з 01.03.2016 року.
За життя померла ОСОБА_2 не виявила бажання поновити виплату пенсії, з заявою про поновлення виплати пенсії не зверталася, тому пенсійні виплати з 01.03.2016 року не отримані з
вини пенсіонера.
Згідно частини першої ст. 46 Закону №1058 нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії.
Зазначають, що норми стосовно виплати спадкоємцям пенсії після смерті пенсіонера стосуються лише тієї пенсії, яка була нарахована пенсіонеру за час його життя, тобто належала пенсіонеру на час смерті та увійшла до складу спадщини на момент відкриття спадщини.
08.04.2021 року державним нотаріусом Першої Полтавської державної нотаріальної контори Тетяною Рой винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії та у видачі свідоцтва про спадщину на спадкове майно (недоотриману пенсію у розмірі 51261,20 грн.) у зв'язку з тим, що в матеріалах садкової справи відсутні документи щодо встановлення кола спадкоємців та відсутності членів сім'ї, та як наслідок неможливість встановити коло спадкоємців та склад спадкового майна
Виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера, яка ввійшла до складу спадщини, здійснюється виключно на підставі свідоцтва про право на спадщину.
У відзиві на позовну заяву представник ОСОБА_1 просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Зазначає, що відповідач усіляко відмовляється сплатити недоотриману пенсію. Сума нарахованої, але невиплаченої пенсії ОСОБА_2 складає 51 261,20 гривень, що підтверджується відповіддю з Пенсійного фонду, яка мається в матеріалах спадкової справи 205/2020.
Позивачкою також доведено, що спадкодавиці належала пенсія, яка не була їй виплачена за життя у сумі 51 261,20 грн. Наявності заповіту, або інших спадкоємців першого ступеню споріднення, з урахуванням відсутності в матеріалах справи доказів на підтвердження родинного зв'язку судом не встановлено. Також судом не встановлено і осіб, які б проживали з померлою ОСОБА_2 на день її смерті. При цьому, неможливість надання інформації органом, який здійснював до 2012 року реєстрацію місця проживання громадян, ненадання інформації органом, який здійснює реєстрацію громадян на момент розгляду справи про реєстрацію спадкодавці та осіб, які з нею проживали не може бути належною та достатньою підставою для перешкоди позивачці в реалізації її права на спадкування.
За таких обставин, пенсія, яка не одержана ОСОБА_2 , ураховуючи не отримання пенсії членам її сім'ї, особами, які проживали разом з пенсіонеркою на день її смерті в порядку ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», входить до складу спадщини та успадковується єдиною спадкоємицею, яка подала заяву про прийняття спадщини та якою є позивач.
Посилання відповідача на те, що пенсія не отримана спадкодавицею за життя не з вини Пенсійного фонду, а з вини самої пенсіонерки, яка не звернулась за виплатою, судом не приймаються до уваги, оскільки у цій справі вирішується питання щодо права на отримання сум пенсії спадкоємицею, а не питання щодо періоду, за який проводиться нарахування та виплата такої суми.
Про час та місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином, про що свідчать довідки про отримання документів в електронному суду та рекомендоване повідомлення про вручення повістки позивачеві.
Відповідно до частин 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до
вимог частини 1 статті 367 ЦПК України за наявними в ній доказами в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що підлягають задоволенню вимоги про визнання за позивачкою права власності на майно в порядку спадкування, а саме - на недоотриману пенсію спадкодавиці ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сумі 51 261,20 грн. З огляду на те, що позивачкою не надано доказів звернення до відповідача з питанням щодо виплати їй недоотриманої пенсії її матері та відмови відповідача у такій виплаті, позовні вимоги у частині зобов'язання Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганській області виплатити на користь позивачки недоотриману пенсію, призначену та недоотриману спадкодавицею у сумі 51 261,20 грн. суд вважав передчасними і такими, що не підлягають задоволенню.
Такий висновок відповідає встановленим обставинам та нормам матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується копією повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 30 липня 1953 року, витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 05 серпня 2020 року № 00027298418, згідно з яким дівоче прізвище ОСОБА_1 було « ОСОБА_4 »
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 15 грудня 1989 року.
Згідно з відміткою про реєстрацію в копії паспорту громадянки України серії НОМЕР_3 , виданого 24 березня 1999 року, ОСОБА_2 з 13 жовтня 1961 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з копією довідки від 05 березня 2015 року № 919035338 про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, ОСОБА_2 05 жовтня 2014 року перемістилася з тимчасово окупованої території в Сєвєродонецьк-9 за адресою: АДРЕСА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 03 вересня 2020 року.
На момент смерті ОСОБА_2 перебувала на обліку в ГУ ПФУ в Луганській області, як внутрішньо переміщена особа та отримувала пенсію за віком.
З 01 серпня 2014 року по 28 лютого 2016 року пенсія ОСОБА_2 нараховувалась та виплачувалась в повному обсязі, заборгованості за цей період немає, що не оспорюється сторонами.
Виплату пенсії ОСОБА_2 призупинено з 01 березня 2016 року.
З Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 77595466 від 09 липня 2024 року вбачається, що 10 вересня 2020 року державним нотаріусом Першої полтавської державної нотаріальної контори після смерті ОСОБА_2 заведено спадкову справу № 205/2020. (а.с.140).
Згідно з копією спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , отриманої судом, установлено, що: -10 вересня 2020 року ОСОБА_1 подано заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 (а.с.127, зворот - 128);
- з повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть вбачається внесення 03 вересня 2020 року запису про смерть ОСОБА_2 14 квітня 2020 року на підставі рішення Октябрського районного суду міста Полтави № 554/7784/20 від 28 серпня 2020 року (а.с.129-130);
- посвідчених заповітів, складених ОСОБА_2 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , нотаріусом при перевірці даних спадкового реєстру та отриманні інформації від її зберігачів не встановлено (а.с.134, 135);
- з відповіді Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганській області від 18 грудня 2020 року № 1216-03-8/11419 вбачається, що сума недоотриманої пенсії пенсіонерки ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (акт зап. № 1223 від 03 вересня 2020 року) становить 51 261 грн 20 коп. Відповідно до частини першої статті 46 Закону України «Про Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058 сума недоотриманої пенсії може бути змінена відповідно до дати звернення за виплатою недоотриманої пенсії (а.с.137);
- постановою нотаріуса від 08 квітня 2021 року № 344/02-31 позивачеві відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно (недоотриману пенсію в розмірі 51 261,20 грн), у зв'язку з тим, що в матеріалах спадкової справи відсутні документи щодо встановлення кола спадкоємців та відсутності членів сім'ї, та, як наслідок, неможливо встановити коло спадкоємців та склад спадкового майна. Підставою для відмови вказано: в матеріалах спадкової справи відсутні документи, що підтверджують факт відсутності спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку ст. 1268 ЦКУ (шляхом фактичного проживання зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини за адресою реєстрації спадкодавця на день смерті: АДРЕСА_1 ); в матеріалах спадкової справи відсутня довідка про місце реєстрації спадкодавця на момент відкриття спадщини, оскільки спадкодавець була зареєстрована на тимчасово окупованій території; в матеріалах спадкової справи відсутня довідка про наявність чи відсутність членів сім'ї.
Ухвалою від 27 червня 2024 року зобов'язано Луганську обласну військово-цивільну адміністрацію надати Новомосковському міськрайонному суду Дніпропетровської області інформацію про місце проживання (реєстрації) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки с. Гута Народицького району Житомирської області, та осіб, зареєстрованих із нею станом на 14 квітня 2020 року; осіб, зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 14 квітня 2020 року. Згідно з відповіддю Управління Державної міграційної служби України в Луганській області № 4401.4-1001/44.1-24 від 02 липня 2024 року на ухвалу суду, в УДМС у Луганській області відсутні будь-які обліки про склад зареєстрованих у житлових приміщеннях осіб. За наявними обліками відомчої інформаційної системи ДМС відомості про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відсутні (а.с.124).
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Згідно зі ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
При вирішенні спорів про право на спадщину на належні спадкодавцю за життя суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, визначальним є те, чи були такі виплати нараховані спадкодавцеві за життя, оскільки лише за умови, що такі суми були нараховані за життя, проте не отримані спадкодавцем, вони можуть увійти до складу спадщини.
Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 243/2404/19-ц та у справі №431/6232/18-ц від 14.04.2020 року.
Аналізуючи, наведені правові норми вбачається, що до складу спадщини входить сума пенсії, яка була нарахована, але не отримана спадкодавцем за життя з незалежних від нього причин.
Доводи відповідача про те, що нараховані суми пенсії, на виплату яких померла мала право, але не отримала своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до звернення за отриманням пенсії, в тому числі і спадкоємцями за законом, суд не приймає до уваги з огляду на таке.
ЦК України не визначає строк, протягом якого члени сім'ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів. Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім'ї за умови, якщо саме ці суб'єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім'ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.
Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми частини 1 статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.
Так, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 перебувала на обліку в ГУ ПФУ в Луганській області, як отримувач пенсії. Станом на день смерті ОСОБА_2 її донька ОСОБА_1 разом з нею не проживала, але позивачка прийняла спадщину шляхом подання заяви до нотаріуса протягом встановленого законом шестимісячного строку. Позивачкою також доведено, що спадкодавиці належала пенсія, яка не була їй виплачена за життя у сумі 51 261,20 грн. Наявності заповіту, або інших спадкоємців першого ступеню споріднення, з урахуванням відсутності в матеріалах справи доказів на підтвердження родинного зв'язку судом не
встановлено.
Також судом не встановлено і осіб, які б проживали з померлою ОСОБА_2 на день її смерті. При цьому, неможливість надання інформації органом, який здійснював до 2012 року реєстрацію місця проживання громадян, ненадання інформації органом, який здійснює реєстрацію громадян на момент розгляду справи про реєстрацію спадкодавці та осіб, які з нею проживали не може бути належною та достатньою підставою для перешкоди позивачці в реалізації її права на спадкування.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те,що пенсія, яка не одержана ОСОБА_2 , ураховуючи не отримання пенсії членам її сім'ї, особами, які проживали разом з пенсіонеркою на день її смерті в порядку ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», входить до складу спадщини та успадковується єдиною спадкоємицею, яка подала заяву про прийняття спадщини та якою є позивач.
Посилання відповідача на те, що виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера, яка ввійшла до складу спадщини, здійснюється виключно на підставі свідоцтва про право на спадщину, не приймається до уваги з огляду на таке.
Спадкоємець успадковує право на належні спадкодавцю суми пенсії на підставі статті 1227 ЦК України в розмірі, у якому спадкодавець мав право на їх одержання на момент своєї смерті. Дата звернення спадкоємця до органу Пенсійного фонду України не впливає на розмір виплат і не надає останньому права на їх обмеження;
Видача спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину за законом, у якому зазначено менший розмір недоотриманої спадкодавцем пенсії, ніж передбачений законом, не є підставою для відмови спадкоємцю в задоволенні позову про стягнення всіх нарахованих сум. Припинення виплати пенсії за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та неоскарження дій фонду спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначеної пенсії і не позбавляє його спадкоємців можливості успадкувати право на її отримання.
Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2024 року у справі № 201/11074/23.
Також суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що положення частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального чи процесуального права.
Інші наведені в апеляційних скарзі доводи зводяться до незгоди з висновкам суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки апеляційним судом не встановлено порушення або неправильне застосування судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм матеріального чи процесуального права та невідповідності висновків суду обставинами справи, то підстав для задоволення апеляційних скарг і скасування судового рішення з ухваленням нового рішення немає.
З огляду на те, що апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін, підстав для відшкодування, зміни або перерозподілу судових витрат у відповідності до ст.141 ЦПК України не має.
Керуючись ст. ст. 368,369, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу представника Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області залишити без задоволення.
Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 вересня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 21 січня 2025 року.
Судді: