Провадження № 22-ц/803/1430/25 Справа № 202/8272/19 Суддя у 1-й інстанції - Дребот І. Я. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.
21 січня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.
суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П.
за участю секретаря Гречишникової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ковальова Євгенія Євгеніївна, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання відсутнім права комунальної власності та зобов'язання вчинити певні дії,
- за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “В Плюс»,
на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24 жовтня 2024 року, -
06.04.2024 року представником відповідача ОСОБА_3 через підсистему «Електронний суд» до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надана зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «В ПЛЮС» до Дніпровської міської ради, треті особи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ковальова Євгенія Євгеніївна, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання відсутнім права комунальної власності та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24 жовтня 2024 року відмовлено у прийнятті зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "В ПЛЮС" до Дніпровської міської ради, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Приватний нотаріус Ковальова Євгенія Євгеніївна, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання відсутнім права комунальної власності та зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснено представнику позивача її право на звернення до суду з таким самим позовом у загальному порядку.
31.10.2024 року від Товариства з обмеженою відповідальністю “В Плюс»надійшла апеляційна скарга в якій ставиться вимога про скасування ухвали Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24 жовтня 2024 рокута направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено, що вимоги зустрічного позову ТОВ «В ПЛЮС» пов'язані з первісним позовом, об'єднання обох позовів у одне провадження відповідатиме меті та основоположним принципам цивільного судочинства, а їх окремий розгляд призведе до недотримання принципу процесуальної економії судочинства, оскільки матиме наслідком паралельні судові процеси.
02.12.2024 року до Дніпровського апеляційного суду від Дніпровської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд, відмовити у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “В Плюс»та залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю “В Плюс» адвокат Губа В.В. доводи апеляційної скарги підтримала.
Представник ОСОБА_2 адвокат Рибіна І.В. апеляційну скаргу підтримала.
Представник ОСОБА_1 адвокат Мазур О.А. апеляційну скаргу підтримала.
Представник Дніпровської міської ради Костюченко О.Т. проти задоволення апеляційної скарги заперечував.
Інші учасники справи належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (а.с.121), у судове засідання не з'явились, що відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.
Дослідивши матеріали за зустрічним позовом, суд приходить до висновку, що зустрічний позов взаємопов'язаний із первісним позовом, вони виникають з одних правовідносин, однак задоволення зустрічного позову не може виключити повністю або частково задоволення первісного позову, адже, зі змісту зустрічного позову вбачається, що це є фактично невизнанням позовних вимог за первісним позовом, запереченнями проти позову.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для об'єднання позовних вимог за первісним та зустрічним позовами, а отже у прийнятті зустрічного позову необхідно відмовити.
При цьому суд роз'яснює, що Товариство з обмеженою відповідальністю «В ПЛЮС» не позбавлено можливості у разі наявності спору звернутись до суду в загальному порядку.
У першій вимозі зустрічного позову про визнання відсутніми прав вимоги, позивач просить визнати відсутність у позивача права на звернення до суду. З огляду на наведені норми вбачається завідома безпідставність такої вимоги.
Друга вимога позову про зобов'язання не чинити перешкод в оформленні земельної ділянки є абстрактною, не є взаємопов'язаною із первісним позовом, вони виникають з різних правовідносин, а задоволення зустрічного позову не може вплинути на задоволення первісного позову.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у прийнятті зустрічного позову.
З такими висновками погоджується й колегія суддів апеляційного суду.
Частиною другою статті 193 ЦПК України передбачено, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Цивільне процесуальне законодавство гарантує відповідачеві право на захист від пред'явленого позову шляхом подання зустрічного позову.
Зустрічний позов дозволяє розглянути в одному процесі вимоги обох сторін, що дає можливість заощадити час і сприяє більш швидкому захисту їхніх прав та інтересів, а також запобігає можливості винесення суперечливих і взаємовиключних судових рішень у цивільній справі.
Суд приймає зустрічний позов до спільного розгляду з первісним, якщо вони прямо взаємопов'язані між собою і спільний їх розгляд є доцільним. Взаємний зв'язок як умова для прийняття зустрічного позову має місце у випадку, якщо вимоги відповідача і позивача виникають з одних правовідносин і коли на обґрунтування тієї й іншої вимоги наводяться спільні факти.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про безпідставність об'єднання позовних вимог за первісним та зустрічним позовами, а отже у прийнятті зустрічного позову необхідно відмовити.
При таких обставинах апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).
Судом першої інстанції на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.
Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “В Плюс»залишити без задоволення.
Ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24 жовтня 2024 рокузалишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст рішення виготовлено 21.01.2025 року.
Судді: