Провадження № 11-кп/803/916/25 Справа № 192/408/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження та повернення апеляційної скарги
20 січня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
Головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
обвинуваченої ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду клопотання обвинуваченої ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2024 року відносно неї за ч.2 ст.358 Кримінального кодексу України (далі-КК),-
Вироком Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2024 року ОСОБА_7 визнано винною та засуджено за ч.2 ст.358 КК до покарання у виді штрафу в розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 3400 грн.
На вирок місцевого суду 31 грудня 2024 року обвинуваченою подано апеляційну скаргу, разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2024 року. В обґрунтування причин пропуску строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення обвинувачена зазначає, що 08 листопада 2024 року обвинувачуваній була проведена операція по видаленню 18 зуба, через що вона фізично була неспроможна вчасно звернутися до суду для апеляційного оскарження.
Крім того, апелянт посилається на діючі в Україні умови воєнного стану, нестабільну соціальну-політичну ситуацію в країні, що також вплинуло на пропущення строку на апеляційне оскарження, так як постійний стрес та тривога за своє життя та здоров'я посунули на другий план питання своєчасного оскарження судового рішення. При цьому, як стверджує обвинувачена, саме з періодом набуття чинності вироку суду співпали постійні відключення світла у країні, що також не дало їй змоги самостійно підготувати апеляційну скаргу, а договір з адвокатом, який представляв її інтереси на момент оскарження припинився та не було фінансової змоги укласти новий.
Отже вказані обставини, на переконання обвинуваченої ОСОБА_7 , свідчать про поважність причин пропуску нею строку на апеляційне оскарження вироку суду та просить його поновити.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення обвинуваченої та її захисника на підтримку доводів поданого клопотання, які наполягали на його задоволенні та просили поновити строк на апеляційне оскарження вироку суду першої інстанції, вислухавши думку прокурора, яка заперечувала проти задоволення клопотання обвинуваченої та просила відмовити у його задоволенні, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданого клопотання, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Згідно з п.1 ч.2 ст.395 Кримінального процесуального кодексу України (далі- КПК) апеляційна скарга, на вирок або ухвалу про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру - протягом тридцяти днів з дня їх проголошення.
Процедура визначення строків для подання скарги має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності.
З цього приводу у постанові від 04 листопада 2019 року (справа №760/12179/16-к, провадження № 51-9550 кмо 18) Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду зазначила, що процедура визначення строків для подання скарги має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності. Суворе дотримання строків у кримінальному процесі неможливе без чіткого знання правил їх обчислення. Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, оскільки в кожній справі національні суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності) (див.: рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року; рішення у справі «Устименко проти України» (Ustimenko v. Ukraine), заява №32053/13, п. 47, від 29 жовтня 2015 року).
Частиною 1 статті 117 КПК передбачено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється лише у тому випадку, якщо його пропущено з поважних причин. Отже, в ініційованому учасником кримінального провадження клопотанні про поновлення процесуального строку має бути наведено причини, через які цей строк пропущено.
При цьому Суд визначив, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали можливість своєчасного звернення до суду у вищезазначений законом строк.
Під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати скаргу у визначений законом строк у зв'язку з такими обставинами, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала апеляційну скаргу, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Зазначені обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Як убачається з матеріалів даного кримінального провадження вирок Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2024 року відносно ОСОБА_7 за ч.2 ст.358 КК було ухвалено за участю прокурора ОСОБА_9 , обвинуваченої ОСОБА_7 та її захисника ОСОБА_10 (а.с.132-134). Згідно розписки (а.с.139) прокурор, обвинувачена та захисник отримали копію вироку 11 жовтня 2024 року.
Отже для сторін кримінального провадження строк подання апеляційної скарги спливав - 11 листопада 2024 року.
Натомість апеляційну скаргу на вирок Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2024 року відносно ОСОБА_7 за ч.2 ст.358 КК було подано та зареєстровано в канцелярії Солонянського районного суду лише 31 грудня 2024 року, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції суду (а.с.144), тобто більше ніж через місяць після спливу визначеного законом строку на апеляційне оскарження вироку суду.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що процесуальний строк може бути поновлено за умови його пропуску з поважних причин. Питання поважності причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.
Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Отже, на думку колегії суддів, наведені обвинуваченою ОСОБА_7 у клопотанні доводи щодо причин пропуску нею строку на апеляційне оскарження рішення місцевого суду не можна вважати переконливими та які б свідчили про неможливість своєчасно подати апеляційну скаргу, оскільки за обставин справи, вона та її захисник ОСОБА_10 знали про ухвалення такого рішення, а отже обвинувачена мала реальну можливість, у разі незгоди з судовим рішенням, подати особисто або через свого захисника своєчасно апеляційну скаргу, враховуючи й те, що у самому вироку місцевого суду чітко та зрозуміло вказано порядок та строк його апеляційного оскарження.
Натомість твердження обвинуваченої про те, що за станом свого здоров'я через оперування зубу вона не мала фізичних можливостей своєчасно подати апеляційну скаргу, колегія суддів відкидає, як неспроможні, оскільки згідно доданої до клопотання медичної довідки (а.с.155) ОСОБА_7 лише 08 листопада 2024 року перебувала на амбулаторному лікуванні у зв'язку з видаленням 18 зуба. Дані обставини свідчать про те, що оперування по видаленню зуба ОСОБА_7 мало місце за три дні до закінчення процесуального строку на апеляційне оскарження вироку суду. Між тим обвинувачена у своєму клопотанні не зазначила об'єктивних причин, які унеможливили їй або її захиснику ОСОБА_10 протягом усього часу апеляційного оскарження, починаючи з 11 жовтня 2024 року, подати апеляційну скаргу на вирок Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 11.10.2024.
При цьому повноваження захисника ОСОБА_10 по захисту прав та інтересів обвинуваченої ОСОБА_7 у даному кримінальному провадженні не були обмежені ані у часі, ані в обсягах, про що свідчить наявний у справі ордер (т.1 а.п.34), зміст якого свідчить про те, що адвокат ОСОБА_10 здійснює надання правової допомоги ОСОБА_7 на підставі договору про надання правової допомоги згідно доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги №2702 від 27 лютого 2024 року.
Разом з тим апеляційний суд зазначає, що посилання обвинуваченої на діючі в Україні умови воєнного стану, нестабільну соціальну-політичну ситуацію в країні, а також на постійні відключення світла у країні не можуть свідчити про неможливість подачі нею чи її захисником апеляційної скарги протягом всього строку на апеляційне оскарження вироку суду першої інстанції, а тому ці обставини не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження.
Будь-яких інших причин, які унеможливили обвинуваченій своєчасно подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції у клопотанні не наведено.
Підсумовуючи вищенаведене, апеляційний суд не знаходить підстав для поновлення обвинуваченій ОСОБА_7 строку на апеляційне оскарження вироку Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2024 року та вважає за необхідне повернути апеляційну скаргу особі, що її подала.
Керуючись ст.399 КПК України, колегія суддів, -
Відмовити обвинуваченій ОСОБА_7 у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2024 року відносно неї за ч.2 ст.358 КК- за необґрунтованістю.
Повернути апеляційну скаргу особі, що її подала, разом з доданими до неї документами.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4