465/4634/23
3/465/13/25
Іменем України
20.01.2025 м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Чорний І.Я., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, тимчасово не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1
за ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
в провадження судді Франківського районного суду м. Львова Чорного І.Я. 03.12.2024 передано на розгляд справу №465/4634/23.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №895069 від 19.06.2023, 31.05.2023 близько о 22:40 у м. Львові по вул. Кульпарківська 62, ОСОБА_1 вчинила дрібне хуліганство, а саме нецензурно лаялась, образливо чіплялась, шарпала за одяг ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , чим вчинила дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, за що передбачена відповідальність за ст.173 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, хоч була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, відповідно до матеріалів справи судом встановлено, що остання вину в інкримінованогому їй адміністративному правопорушенні не визнає.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У своєму рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (Справа «Юніон Аліментаріа проти Іспанії»).
З огляду на досить тривалий строк розрляду вказаної справи про адміністративне правопорушення (протокол від 19.06.2023 року), враховуючи вищевказані обставини, вважаю за можливе проводити розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 19 червня 2023 року серії ВАВ №895069, 31 травня 2023 року близько о 22:40 у м. Львові по вул. Кульпарківська 62, ОСОБА_1 вчинила дрібне хуліганство, а саме нецензурно лаялась, образливо чіплялась, шарпала за одяг ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , чим вчинила дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
За змістом ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення як документ, що засвідчує факт неправомірних дій та є одним з основних джерел доказів, складається за встановленою формою і має містити дані, необхідні для вирішення справи про адміністративне правопорушення.
Так, обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі чітко, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення, протокол не повинен містити розбіжностей чи не чіткого формулювання обставин вчиненого правопорушення.
Диспозицією ст. 173 КУпАП, яка ставиться у провину ОСОБА_1 , передбачена адміністративна відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Тобто, адміністративна відповідальність за ст. 173 КУпАП настає тільки тоді, коли дії, перелічені у диспозиції статті відбуваються в громадському місці та порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є суспільні відносини саме у сфері громадського порядку, а для кваліфікації дій особи за цією статтею встановлення хуліганського мотиву є обов'язковим.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце, яке отримало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіони (Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» від 22 вересня 2005 pоку № 2899-IV).
Відповідно до п. 20 «Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення», затвердженого наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року №298, до громадських місць належать місця, що використовуються громадянами для спільної роботи, відпочинку, пересування, проведення масових заходів та інших потреб (вулиці, площі, вокзали, аеропорти, магазини, кафе, бари, ресторани, музеї, клуби, пляжі в період їх роботи, а також громадський транспорт під час перебування в ньому громадян, ділянки лісу, поля під час проведення на їх території організованих масових зібрань), приміщення вокзалів, пасажирські (приміські) потяги, літаки, катери, пароплави, перони, платформи, пристані та інші місця під час очікування посадки та висадки пасажирів.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Як вбачається зі складеного відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення від 19 червня 2023 року серії ВАВ №895069, у такому не розкрито об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, що позбавляє суд можливості розглядати протокол по суті, а відтак брати його як доказ вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти росії» («Malofeyeva v. russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти росії»(«Karelin v. russia» заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Окрім цього, з матеріалів справи неможливо встановити, які діяння були вчинені стосовно ОСОБА_2 та яка особа їх вчинила.
З вищевказаних підстав матеріали даної справи про адміністративне првопорушення відносно ОСОБА_1 неодноразово були скеровані судом першої інстанції та Львівським апеляційним судом до ЛРУП №2 у Львівськіо області для додаткового оформлення, з метою усунення неточностей та розбіжностей в протоколі про адміністративне правопорушення ВАВ №895069, що унеможливлювали розгляд справи по суті.
На виконання чергової ухвали Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_4 від 17.07.2024 про повернення адміністративних матеріалів на доопрацювання, на адресу суду надійшов лист з ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області за № 90753-2024 від 19.11.2024 ОСОБА_5 , у якому зазначено що доопрацювати дані матеріали не представиться можливим, оскільки дільничний офіцер, котрий складав протокол про адміністративне правопорушення на даний час звільнений з ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлюється чітка стадійність притягнення особи до відповідальності: виявлення правопорушення, фіксація правопорушення, формування доказової бази (матеріалів справи), розгляд справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до чинного законодавства України протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і основним джерелом доказів у справі, оскільки саме він має містити повні та точні відомості про вчинення правопорушення, його кваліфікацію, дані про потерпілих, свідків, якщо вони є. Саме протокол про адміністративне правопорушення є документом, в якому формулюється суть правопорушення.
Протокол складається у кожному випадку виявлення адміністративного правопорушення, він є єдиною формою документу, в якому фіксується факт вчинення допущеного порушення, ніякого іншого документу про прийняття до провадження уповноваженими органами не оформляється. Від того, наскільки грамотно, змістовно і умотивовано складений протокол, залежить якість розгляду справи про адміністративне порушення, правильність розгляду справи по суті й обґрунтованість застосування адміністративного стягнення.
Як було вже зазначено вище в протоколі від 19 червня 2023 року серії ВАВ №895069, який складений ДОП СДОП ВП ЛРУП №2 у Львівській області відсутні належні та допустимі докази вчинення ОСОБА_1 , інкримінованого їй адміністративного правопорушення.
Відтак, жодним із здобутих доказів у справі не підтверджено порушення гр. ОСОБА_1 , громадського порядку і спокою громадян в громадському місці, а судовий розгляд проводиться лише в межах зазначеного у протоколі про адміністративне правопорушення обвинувачення, при цьому місце і час вчинення правопорушення, які характеризують подію правопорушення, підлягають доведенню у кожній справі на підставі зібраних посадовою особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, доказів.
Відповідно до ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В постанові КАС ВС від 08.07.2020 року (справа № 463/1352/16-а) вказано, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та вини особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведення невинуватості цієї особи.
Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.
Обов'язкова відповідність судового процесу у справах про притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 173 КУпАП таким засадам, як верховенство права, законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, безпосередність дослідження доказів, а також змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів безумовно має враховуватись як особами, яких звинувачують у скоєнні адміністративного правопорушення, та їх захисниками, так і судом, що здійснює розгляд відповідних справ.
Суддею також враховано те, що протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП і який є підставою для подальшого провадження у справі.
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, сукупністю матеріалів, досліджених у даній справі про адміністративне правопорушення, не доведено поза всяким розумним сумнівом вини ОСОБА_1 , у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, що свідчить про відсутність в її діях складу цього адміністративного правопорушення.
Відповідно, вважаю необхідним провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ст.173КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.173,247,283,284 КУпАП, суд
справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ст. 173 КУпАП закрити на підставі ст. 247 ч.1 п.1 КУпАП, за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя І.Я. Чорний