Провадження № 11-кп/803/600/25 Справа № 219/705/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
21 січня 2025 року м.Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
обвинувачених ОСОБА_8
ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12021052150001151 за апеляційною скаргою прокурора на вирок Дружківського міського суду Донецької області від 23 жовтня 2024 року, яким
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Світлодарська Донецької області, громадянина України, раніше судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
засуджено за ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 71 КК України до покарання у виді 9 років 2 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна;
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Світлодарська Донецької області, громадянина України, раніше судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
засуджено за ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 71 КК України до покарання у виді 7 років 8 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна,
Згідно вироку, 06 листопада 2021 року, в період часу з 18 годині по 23 годині 30 хвилин ОСОБА_9 перебував за адресою власного проживання, а саме: АДРЕСА_2 , разом із ОСОБА_8 , де спільно розпивали спиртні напої.
В цей же день, приблизно о 23 годині 30 хвилин, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вийшли з приміщення квартири та направились до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », який розташований у м. Світлодарськ, Бахмутського району, Донецької області, з метою придбати спиртні напої. Після чого, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , прямуючи з магазину в бік дому, де мешкає ОСОБА_9 , проходячи повз дитячого садка № 5, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , де побачили раніше незнайомого їм ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . В цей момент ОСОБА_8 прискорив ходу в напрямку ОСОБА_10 , після чого підійшов до нього та висунув вимогу на надання сигарети, а ОСОБА_9 наблизившись до них став з правого боку від потерпілого ОСОБА_10 та розпочав спостерігати за їх діями. Потерпілий на вимогу ОСОБА_8 намагався відреагувати, проте в цей час у ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , виник раптовий злочинний умисел направлений на напад з метою заволодіння майном ОСОБА_10 , поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи.
Далі, реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_8 стоячи навпроти ОСОБА_10 , кулаком правої руки наніс один удар в обличчя потерпілого, тим самим спричинивши тілесні ушкодження у вигляді: «Важкої закрита побутової ЧМТ: забій головного мозку ІІ-ІІІ ст. зі стисненням гострої субдуральної гематоми правої лобно - скроневої - тім'яної ділянки з лівобічним геміпарезом, судомним синдромом. Перелом кісток носу. Інфіковано садно чола. Кома 2.», що відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечне для життя. Від даного удару потерпілий ОСОБА_10 впав спиною на поверхню землі та втратив свідомість.
Після чого, ОСОБА_9 усвідомлюючи протиправні дій по відношенню до потерпілого ОСОБА_10 , не перешкоджаючи таким діям, надав свою мовчазну згоду на вчинення нападу з метою заволодіння майном ОСОБА_10 , поєднаним із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, перебуваючи у стані викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_8 розуміючи, що потерпілий ОСОБА_10 перебуває у непритомному та безпорадному стані, скориставшись тим, що він не може протистояти їх незаконним діям, склонились над потерпілим та ОСОБА_8 з правої кишені куртки, в яку був одягнений ОСОБА_10 дістав мобільний телефон торгівельної марки «TECNO spark», вартістю 2200 грн. (дві тисячі двісті гривень), який передав ОСОБА_9 .
В цей час ОСОБА_9 , який спостерігав за протиправними діями ОСОБА_8 , продовжуючи свій злочинний намір направлений на заволодіння майном ОСОБА_10 , перебуваючи у стані викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів, діючи умисно, з лівої руки потерпілого зняв годинник торгівельної марки «TISSOT» 1853 POWERMATIC BO, вартістю 1500 грн., який залишив при собі.
Після чого, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення пішли, розпорядившись ним на власний розсуд.
В апеляційній скарзі прокурор ставить питання про зміну вироку суду в частині призначення обвинуваченим остаточного покарання через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Вважає, що призначаючи покарання, суд першої інстанції в мотивувальній частині вироку дійшов правильного висновку про необхідність призначення остаточного покарання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за сукупністю кримінальних правопорушень, за правилами ч. 4 ст. 70 КК України, проте в резолютивній частині вироку, при призначенні остаточного покарання невірно застосував відносно обвинувачених положення ст. 71 КК України, тобто остаточно призначив покарання за сукупністю вироків, приєднавши до покарання за даним вироком невідбуте покарання призначене за попереднім вироком Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 18 листопада 2021 року. На думку прокурора, при призначенні судом остаточного покарання вимоги ст. 71 КК України не підлягали застосуванню, натомість суд мав призначити покарання із застосуванням вимог ч. 4 ст. 70 КК України. Просив суд вирок суду змінити, вважати ОСОБА_8 засудженим за ч. 4 ст. 187 КК України до 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарання за цим вироком та покарання за вироком Артемівського міськрайонного суду від 18.11.2021 року, який змінено ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 27.06.2023 року та постановою Верховного Суду від 04.04.2024 року, вважати ОСОБА_8 засудженим до остаточного покарання у виді 9 років 2 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна. Вважати ОСОБА_9 засудженим за ч. 2 ст. 187 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарання за цим вироком та покарання за вироком Артемівського міськрайонного суду від 18.11.2021 року, який змінено ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 27.06.2023 року та постановою Верховного Суду від 04.04.2024 року, вважати ОСОБА_9 засудженим до остаточного покарання у виді 7 років 8 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна. В іншій частині вирок залишити без змін.
Заслухавши доповідача, доводи учасників процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, судова колегія доходить наступного.
На підставі ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції перевіряє судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим кодексом.
На підставі ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції перевіряє судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим кодексом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 65 КК України суд призначає покарання відповідно до положень Загальної частини КК України.
Згідно ч.1 ст. 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій-третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановления вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, вироком Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 18.11.2021 року, який змінено ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 27.06.2023 року та постановою Верховного Суду від 04.04.2024 року, ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. ОСОБА_9 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців.
Кримінальне правопорушення за даним вироком обвинуваченими ОСОБА_8 , ОСОБА_9 вчинено 06.11.2021 року, тобто до ухвалення вироку Артемівським міськрайонним судом Донецької області 18.11.2021 року.
Таким чином, суд першої інстанції в мотивувальній частині вироку дійшов правильного висновку про необхідність призначення остаточного покарання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за сукупністю кримінальних правопорушень, за правилами ч. 4 ст. 70 КК України, проте в резолютивній частині вироку, при призначенні остаточного покарання, помилково застосував положення ст. 71 КК України та призначив покарання за сукупністю вироків.
На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а вирок суду першої інстанції зміні в частині призначеного ОСОБА_8 , ОСОБА_9 покарання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.
Вирок Дружківського міського суду Донецької області від 23 жовтня 2024 року стосовно ОСОБА_8 , ОСОБА_9 змінити в частині призначеного покарання.
Вважати ОСОБА_8 засудженим за ч. 4 ст. 187 КК України до 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарання за цим вироком та покарання за вироком Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 18.11.2021 року, який змінено ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 27.06.2023 року та постановою Верховного Суду від 04.04.2024 року, вважати ОСОБА_8 засудженим до остаточного покарання у виді 9 років 2 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
Вважати ОСОБА_9 засудженим за ч. 2 ст. 187 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарання за цим вироком та покарання за вироком Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 18.11.2021 року, який змінено ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 27.06.2023 року та постановою Верховного Суду від 04.04.2024 року, вважати ОСОБА_9 засудженим до остаточного покарання у виді 7 років 8 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
В іншій частині вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженими, які тримаються під вартою - в той самий строк з дня отримання копії ухвали.
Судді