Провадження № 33/803/2876/24 Справа № 175/14723/24 Суддя у 1-й інстанції - Журавель Т. С. Суддя у 2-й інстанції - Сєдих А. В.
03 грудня 2024 року м.Кривий Ріг
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Сєдих А.В., за участю секретаря судового засідання Серженко Л.К., захисника Берзінь С.Л. розглянувши апеляційну скаргу захисника Берзінь С.Л. на постанову судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21.10.2024 року, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
яку визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП та застосовано до неї захід впливу, відповідно до ст.24-1 КУпАП у виді суворої догани з конфіскацією собаки,-
Згідно постанови відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ВАД №219896, ОСОБА_1 , 26.07.2024 року о 20 год 40 хв. за адресою: м. Краматорськ, просп. Металургів, 9, здійснювала вигул собаки з повідцем але без намордника, яка вкусила ОСОБА_2 за ліву руку, чим завдала шкоду здоров'ю потерпілої, за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 154 КУпАП.
Постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21.10.2024 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП та застосовано до неї захід впливу, відповідно до ст.24-1 КУпАП у виді суворої догани з конфіскацією собаки,-
Не погодившись з постановою суду захисник ОСОБА_3 оскаржив її у апеляційному порядку. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що висновки, які містяться у постанові суду, не відповідають дійсності. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення немає, а сама ОСОБА_1 свою вину не визнає. Вказує, що поліцейським у протоколі про адміністративне правопорушення після його складання було внесено додаткові записи, що розгляд адміністративної справи відбудеться 20.08.2024 о 10:00 в Адміністративній комісії при виконавчому комітеті Краматорської міської ради. Однак, нижче було дописано вже інший орган, а саме Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області. Зазначає, що фабула адміністративного правопорушення у протоколі не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення. Вважає, що протокол є незаконним і не міг бути покладений в основу обвинувачення. Вважає, що відсутні докази того, що саме собака ОСОБА_1 стала причиною тілесного ушкодження, отриманого постраждалою ОСОБА_2 , а також відсутні докази на підтвердження причинно-наслідкового зв'язку між укусом та отриманою травмою, оскільки до матеріалів адміністративної справи не долучені пояснення самих учасників події ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) та/або безпосередніх свідків даної події, фото- та/або відеоматеріали з фіксацією обставин даної події. Вказує, що серед доказів у матеріалах справи є лише пояснення матері потерпілої - ОСОБА_4 та бабусі ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , фото ушкодженої руки без прив'язки до особи (немає обличчя потерпілої/потерпілого), фото собаки з повідцем і намордником, паспорт собаки та довідка з лікарні № 613 від 29.07.2024. Вважає, що покази ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є недопустимими доказами та необхідно застосувати аналогією закону, коли показання з чужих слів не може бути допустимим доказом факту чи обставин, на доведення яких вони надані, якщо показання не підтверджується іншими доказами. Вказує, що на фотографії укусу (рани) на руці, долученій до матеріалів справи, неможливо ідентифікувати особу, чия рука на ньому зображена, характер ушкодження, її локацію (ліва чи права рука, нога, тощо), у зв'язку з чим неможливо враховувати дане фото в якості належного доказу у процесі розгляду справи. Вказує, що на другій фотографії із зображенням собаки можна чітко побачити наявність як повідця і намордника на пащі собаки. Вважає, що довідка з лікарні № 613 від 29.07.2024, що є майже нечитабельною, датована через 3 дні після обставин події та, крім цього, не містить ПІБ лікаря, яким вона була видана, та печатки, у зв'язку з чим виникають обґрунтовані сумніви щодо належності та допустимості даної довідки як доказу винуватості ОСОБА_1 . Вважає, що у протоколі не викладено належним чином суть правопорушення, виходячи із частини першої ст. 154 КУпАП, а саме з посиланням на конкретний порушений пункт Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», Правил утримання собак, котів і хижих тварин у населених пунктах чи Правил утримання домашніх тварин, чи інших нормативно-правових актів, що встановлюють вимоги до утримання та поводження з домашніми тваринами. Вказує, що ст. 154 КУпАП є бланкетною нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму ст. 154 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння. Зазначає про незаконність конфіскації собаки, оскільки в матеріалах справи є ветеринарний паспорт собаки, відповідно до якого його власником є ОСОБА_6 . Вказує, що в матеріалах справи відсутні документи, які дозволяють ідентифікувати тварину, та містять відомості про вилучення тварини. Просить оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 154 КУпАПзакрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події та складу правопорушення.
Учасники по справі про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, що підтверджується наявними матеріалами справи. Клопотань про відкладення розгляду справи, до початку судового розгляду не надходило.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідно ст.ст.245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Рішення Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства України згідно зі ст. 14 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року (Далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. У відповідності до ч.1 ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області, відповідно до винесеної постанови, не встановлено всіх обставин справи, а лише наявне посилання на протокол про адміністративне правопорушення ВАД №219896, в своїй описовій частині, судом першої інстанції фактично не встановлені обставини справи, не досліджено факт адміністративного правопорушення.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 154 КУпАП порушенням правил утримання собак і котів є утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також не прибирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях).
Відповідно до частини 3 ст. 154 КУпАП, дії, передбачені частиною першою цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людини або її майну, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин.
Таким чином диспозицією статті 154 КУпАП передбачена відповідальність за 1) утримання собак у місцях, де це заборонено відповідними правилами, 2) утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, 3) вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, при цьому ч. 3 ст. 154 КУпАП передбачено відповідальність за ті самі дії, що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людей або їх майну.
Стаття 154 КУпАП України є бланкетною нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму ст. 154 КУпАП України більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння. Відтак, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, особа, яка складає протокол повинна викласти суть правопорушення виходячи із частини першої даної статті з посиланням на конкретний пункт Правил утримання собак, котів і хижих тварин у населених пунктах, який вважається порушенням, чи Правил утримання домашніх тварин, чи інших нормативно- правових актів, що встановлюють вимоги до утримання та поводження з домашніми тваринами та виключно після цього зазначити наслідки у виді заподіяння шкоди, як це передбачено частиною третьою ст. 154 КУпАП України.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» від 21 лютого 2006 року, особа, яка утримує домашню тварину, зобов'язана забезпечити безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною. При супроводженні домашніх тварин не допускається залишати їх без нагляду.
Відповідно до абз. 4 ч. 7 ст. 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» від 21.02.2006 № 3447-IV дозволяється утримувати: домашніх тварин - у вільному вигулі на ізольованій, добре огородженій території (в ізольованому приміщенні) на прив'язі або без неї.
Згідно з ч. 8 ст. 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» від 21.02.2006 № 3447-IV фізичні та юридичні особи, які утримують домашніх тварин, зобов'язані дотримуватися вимог нормативно-правових актів, зазначених у статті 2 цього Закону, санітарно-гігієнічних і ветеринарних норм та правил, а також не допускати порушень прав і законних інтересів інших фізичних і юридичних осіб та не створювати загрози безпеці людей, а також інших тварин.
Частиною 3 ст. 154 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також не прибирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях), що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людини або її майну, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин.
Потенційно небезпечні собаки - собаки, які згідно з Переліком порід собак визнані як потенційно небезпечні, а також особини, які мають фенотипічні ознаки цих порід. Службові собаки та собаки бійцівських порід є джерелом підвищеної небезпеки.
Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №219896, складеному 26.07.2024 року, відсутні посилання на нормативно-правові акти, які встановлюють вимоги до утримання та поводження з домашніми тваринами, які були порушені особою, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, та в чому це порушення проявилось.
Так, в протоколі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.154 КУпАП не розкрито об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.154 КУпАП. При цьому, працівником поліції, який склав протокол не зазначено породу собаки, зокрема, чи відноситься тварина до Переліку небезпечних порід собак, в протоколі не зазначено і до протоколу не додано доказів на підтвердження належності собаки особі, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Відсутність в протоколі про адміністративне правопорушення посилання на порушення положень конкретного нормативно-правового акту фактично унеможливлює притягнення особи до відповідальності.
Також, апелянт наголошує на тому, що оскаржуваною постановою притягнуто до відповідальності неналежну особу.
Відповідно до ч. 1 ст. 180 ЦК України тварини є особливим об'єктом цивільних прав. На них поширюється правовий режим речі, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов'язує.
Частинами 1-2 ст. 154 КУпАП відповідальність передбачено винятково для власника тварини.
Згідно матеріалів справи, з ветеринарного паспорту собаки, відповідно до якого його власником є ОСОБА_6
Враховуючи все вище наведене, суд першої інстанції безпідставно притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 154 КУпАП не доводиться сукупністю наявних у справі доказів, які не є переконливими, достатньо вагомими, а відтак викликають у суду обґрунтовані сумніви.
За таких обставин апеляційний суд прийшов до висновку, що суддя першої інстанції не звернув увагу на зміст протоколу про адміністративне правопорушення та відповідність суті адміністративного правопорушення, вказаного у протоколі, положенням диспозиції ст. 154 КУпАП, не встановив всіх обставин справи, не дав неналежну оцінку наявним у справі доказам, не звернув увагу на наявні порушення у складеному протоколі про адміністративне правопорушення, що призвело до помилкового висновку щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 154 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, в зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно неї за ч. 3 ст. 154 КУпАП підлягає закриттю за відсутності в її діях складу даного адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 245, 247, 280, 294 КУпАП, суд,-
Апеляційну скаргу захисника Берзінь С.Л. задовольнити.
Постанову судді постанову судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21.10.2024 року, у справі про адміністративні правопорушення передбачених ч.3 ст.154 КУпАП, щодо ОСОБА_1 скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 154 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя