печерський районний суд міста києва
Справа № 757/56368/24-к
пр. 1-кс-47863/24
24 грудня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за скаргою ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого в особливо важливих справах другого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 від 21.11.2024 про відмову у залученні як потерпілого у кримінальному провадженні № 42023000000000807 від 15.05.2023,
25.11.2024 до Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого в особливо важливих справах другого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 від 21.11.2024 про відмову у залученні ОСОБА_3 в якості потерпілого у кримінальному провадженні № 42023000000000807 від 15.05.2023.
Вказану постанову вважає постановленою безпідставно, без належної перевірки доводів, викладених у заяві, а тому просить скасувати рішення слідчого про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 42023000000000807 та зобов'язати слідчого залучити його як потерпілого у вказаному кримінальному провадженні та вручити пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого.
Особа, що подала скаргу в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду провадження повідомлявся належним чином про причини неявки не повідомив, в скарзі зазначив про розгляд скарги у його відсутність.
Представник органу досудового розслідування в судове засідання не з'явився. Про місце, дату та час розгляду скарги повідомлені у встановленому законом порядку, заяви чи клопотання до суду не надходили.
Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.
Частиною 3 статті 306 КПК України передбачено, що відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність осіб, які не з'явились, на підставі наданих доказів.
Вивчивши скаргу, заслухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №42023000000000807 від 15.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 361 КК України.
ОСОБА_3 звернувся до Головного слідчого управлінням Державного бюро розслідувань з заявою від 19.11.2024 про визнання останнього потерпілим у межах кримінального провадження № 42023000000000807 від 15.05.2023.
Постановою старшого слідчого в особливо важливих справах другого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 від 21.11.2024 відмовлено у визнанні ОСОБА_3 потерпілим у межах кримінального провадження № 62023100120000457 42023000000000807 від 15.05.2023.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи громадянина України захищаються судом. Суть такого захисту полягає в тому, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Відповідно до ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Дану скаргу подано належною особою та у строки, передбачені КПК України.
Відповідно до ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Відповідно до ч. 4 ст. 55 КПК України за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Вимогами ч. 5 ст. 110 КПК України, передбачено, що мотивувальна частина рішення прокурора/слідчого, викладеного у формі постанови повинна містити відомості про мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу, що слідчим було дотримано.
Так, в оскаржуваній постанові слідчий вказує, що факти, на які вказує ОСОБА_3 у своїй заяві від 19.11.2024 про визнання його потерпілим, жодним чином не стосуються обставин, які є предметом дослідження у кримінальному провадженні № 42023000000000807 від 15.05.2023.
Таким чином, як зазначає слідчій, заява від 19.11.2024 подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у ч. 1 ст. 55 КПК України, а відтак відсутні законні підставі для визнання ОСОБА_3 потерпілим.
При дослідженні оскаржуваної постанови слідчим суддею встановлено, що вона винесена з урахуванням принципу законності кримінального провадження, встановленого ч. 2. ст. 9 КПК України, що передбачає повне та всебічне дослідження всіх обставин кримінального правопорушення та погоджується з висновками слідчого, враховуючи при цьому обставини кримінального провадження, та вважає, що викладені доводи заявника у скарзі та відповідно заяві про визнання ОСОБА_3 потерпілим не в повній мірі відповідають фактичним обставинам.
За викладених обставин, в силу принципу змагальності сторін, ОСОБА_3 не надано належних та допустимих доказів, які б давали підстави слідчому судді прийти до висновку про законність та обґрунтованість вимог скарги, а відтак слідчий суддя розглянувши скаргу в межах питань, які були винесені на її розгляд сторонами кримінального провадження, та перевіривши надані в обґрунтування цих питань докази, з урахуванням вищенаведеного прийшов до висновку, про відсутність підстав для задоволення вимог скарги, з залишенням оскаржуваної постанови в силі.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 26, 303, 306, 307 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,
Скаргу залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню.
Слідчий суддя ОСОБА_1