Сторожинецький районний суд Чернівецької області
Справа № 723/257/25
Провадження № 1-кс/723/1099/25
21 січня 2025 року м. Сторожинець
Слідчий суддя Сторожинецького районного суду Чернівецької області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання прокурора Сторожинецького відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна,
встановив:
Прокурор Сторожинецького відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, посилаючись на те, що 18.01.2025 року близько 10:00 год. на міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення "Красноїльськ", що за адресою вул. Дружби, 199, селище Красноїльськ Чернівецького району Чернівецької області, у напрямку на виїзд прибув ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на автомобілі марки "АУДІ А 4", д.н.з. НОМЕР_1 , в салоні якого під час перевірки в ніші лівих дверей виявлено ніж, який за зовнішніми ознаками схожий на холодну зброю.
Відомості про даний факт внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025262150000019 від 19.01.2025 року з правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 263 КК України.
19.01.2025 в ході огляду місця події було виявлено та вилучено автомобіль марки «AUDI» моделі «А4», сірого кольору із державними номерними знаками НОМЕР_2 (Vin- Code: НОМЕР_3 ) та металевий ніж із рукояткою червоно-чорного кольорів, який упаковано до сейф-пакету №PSP2247280.
Постановами слідчого від 19.01.2025 р. зазначений автомобіль та металевий кийок телескопічний визнано речовими доказами.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України дані автомобіль та кийок телескопічний є тимчасово вилученим майном, оскільки автомобіль підшуканий та використаний ОСОБА_4 , як засіб вчинення кримінального правопорушення, а саме з метою транспортування (носіння) незареєстрованої холодної зброї, в даному випадку ножа, який має ознаки холодної зброї, а вилучений ніж має ознаки холодної зброї, тобто є предметом вчинення вказаного кримінального правопорушення.
На даний час виникла необхідність в накладенні арешту на зазначений автомобіль та ніж з метою їх збереження, так як є наявність розумних підозр вважати, що вони є доказами кримінального правопорушення відповідно до ст. 98 КПК України, та для запобігання можливості їх приховування, знищення, відчуження.
Просить накласти арешт у виді позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування на автомобіль марки ««AUDI» моделі «А4», сірого кольору із державними номерними знаками НОМЕР_2 (Vin- Code: НОМЕР_3 ), який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_5 , жительці с. Грушівка, Чернівецького району, Чернівецької області, та перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_4 , та металевий ніж із рукояткою червоно-чорного кольорів, який упаковано до сейф-пакету №PSP2247280.
Прокурор клопотання підтримав поданою заявою.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що воно підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до положень ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості приховування майна, його пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
За правилами ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.171 КПК України у клопотанні про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень ст.170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Як вбачається з клопотання підставою для арешту зазначеного вище майна є збереження речових доказів, щодо яких наявні розумні підозри вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення відповідно до ст.98 КПК України.
Враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, беручи до уваги з'ясовані органом досудового розслідування обставини, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, зокрема ніж, стосовно якого існує достатня сукупність розумних підозр вважати, що він є предметом кримінально протиправних дій та може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, з метою забезпечення його збереження, слід накласти арешт.
Разом з тим, клопотання в частині накладення арешту на автомобіль марки «AUDI» моделі «А4», сірого кольору із державними номерними знаками НОМЕР_2 (Vin- Code: НОМЕР_3 ) не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
В статті 2 КПК України зазначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 3, ч. 5 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до вимог ч. 2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема, правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Визнання автомобіля марки «AUDI» моделі «А4», сірого кольору із державними номерними знаками НОМЕР_2 (Vin- Code: НОМЕР_3 ) речовим доказом в даному кримінальному провадженні, само по собі, не може бути достатньою підставою для накладення арешту на нього.
Правові підстави вважати, що даний транспортний засіб відповідає критеріям ст. 98 КПК України відсутні.
Також, у поданому прокурором клопотанні не зазначено, які слідчі дії орган досудового розслідування планував провести із автомобілем, на який просив накласти арешт.
Крім того, у клопотанні відсутні доводи стосовно можливого настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженні у разі незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт автомобіля, оскільки органом досудового розслідування жодним чином не доведено, що вищезазначене майно зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Згідно пунктів 69, 73 рішення Європейського суду з прав людини від 23.09.1982 у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v.Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що ініціатором клопотання не доведено наявності жодного ризику, що передбачений абзацом 2 ч.1. ст.170 КПК України і вказував би на необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт щодо автомобіля, вважаю, що в задоволенні клопотання в частині накладення арешту на автомобіль слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 170, 171, 172, 173 КПК України, слідчий суддя,-
постановив:
Клопотання прокурора Сторожинецького відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна задовольнити частково.
Накласти арешт на металевий ніж із рукояткою червоно-чорного кольорів, який упаковано до сейф-пакету №PSP2247280.
В іншій частині клопотання відмовити.
Копію ухвали направити прокурору Сторожинецького відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 для виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її складання.
Слідчий суддя ОСОБА_6