Справа № 639/281/25
Провадження № 1-кс/639/58/25
20 січня 2025 року слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Харкова
ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Жовтневого районного суду м. Харкова клопотання прокурора Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про накладення арешту на майно -
До Жовтневого районного суду м. Харкова 15 січня 2025 р. надійшло клопотання про арешт майна.
Поданим на розгляд слідчому судді клопотанні, прокурор порушує питання про накладення арешту на майно, яке було вилучено в ході огляду місця події від 10 січня 2025 р. в приміщенні кімнати прийому передач слідчо-заарештованим ДУ «Харківській слідчий ізолятор», а саме: мобільний телефон, вай-фай приймач, тату машинка, паспорт на ім'я ОСОБА_4 , які поміщенні до сейфу пакету НПУ №WAR2013446 з пояснювальним написом.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що в приміщенні кімнати прийому передач слідчо-заарештованим ДУ «Харківській слідчий ізолятор», а саме: мобільний телефон, вай-фай приймач, тату машинка, паспорт на ім'я ОСОБА_4 , а також 40 пігулок з невідомою речовиною. Вказані речі були оглянуті та визнанні постановою слідчого речовими доказами.
Метою накладення арешту на вилучене майно, яке визнано речовими доказами у кримінальному проваджені є їх збереження, оскільки, вразі їх повернення призведе до неминучого приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення або відчуження, з метою уникнення винною особою кримінальної відповідальності за скоєний злочин.
Відтак, повернення вилученого майна негативно вплине на встановлення істини по кримінальному провадженню, унеможливить проведення судових експертиз по кримінальному провадженню. Тому звернення з відповідним клопотанням важливо для забезпечення доказової бази у кримінальному провадженні, про що вказано у ст. 170 КПК України.
Прокурор у судовому засіданні вимоги клопотання підтримала та просила його задовольнити.
Фактичний власник майна на даній стадії досудового розслідування не встановлений.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу, вивчивши документи та надані до суду матеріали в їх сукупності, приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст.ст. 214, 223 КПК України, після внесення повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування, виконують слідчі (розшукові) дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів.
Згідно п.1 ч.2 ст.167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
Вимогами п.1 ч.2 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема: збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч.3 ст.170 КПК України).
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставини, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом. Документи є речовими доказами, якщо вони містять вищевказані ознаки.
В провадженні СВ ВП №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР під №1202522121000045 від 11 січня 2025 р., за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Органом досудового розслідування виявлено, що 10 січня 2025 р. о 12.11 в ДУ «Харківській слідчий ізолятор», під час передачі, що надійшла слідчо-заарештованому ОСОБА_5 від ОСОБА_4 було виявлено 40 пігулок із невідомою речовиною всередині. Старшим слідчим СВ ВП №1 ХРУП №3 ГУ НП в Харківській області виявлено та вилучено 40 пігулок з речовиною, мобільний телефон, вай-фай приймач, тату машинка, паспорт на ім'я ОСОБА_4 , які поміщенні до сейфу пакету НПУ №WAR2013446 з пояснювальним написом.
Постановою слідчого СВ ВП №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області від 11.01.2025 р. зазначене вище майно визнано речовими доказами по кримінальному провадженню.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що прокурором у поданому клопотанні доведено, що вилучене майно, має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, також має значення речових доказів по кримінальному провадженню, у зв'язку з чим клопотання останнього про арешт майна підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 132, 167-174 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню №12025221210000045 від 11 січня 2025 року за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України - задовольнити.
Накласти арешт, шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування на вилучене в ході огляду місця події від 10.01.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме:
-мобільний телефон;
-вай-фай приймач;
-тату машинка;
-паспорт на ім'я ОСОБА_4 .
Визначити місцем зберігання вказаного вище майна - камеру зберігання речових доказів ВП №1Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області.
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1