Справа № 638/23629/24
Провадження № 2/638/2382/25
Іменем України
20 січня 2025 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Щепіхіної В. В.,
за участю секретаря - Луценко Д. О.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Дзержинського районного суду м. Харковав порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник Акціонерного товариства «Таскомбанк» звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4075729114 від 15.11.2021 року у загальному розмірі 92 920,49 грн, а також понесених позивачем судових витрат.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 15 листопада 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 4075729114. За умовами договору кредитодавець зобов'язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом; позичальник зобов'язується сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту на умовах, передбачених в Паспорті кредиту № 5729114, який є невід'ємною частиною договору. Позичальнику надано грошові кошти на наступних умовах: сума кредиту - 58 382 гривень; строк користування - 36 місяців; річні проценти - 0, 01 % від суми боргу за договором; - щомісячні проценти - 4, 10 % від суми кредиту. 20.09.2021 року права вимоги за кредитним договором відступлені АТ «Таскомбанк» на підставі договору факторингу № 200921 від 20.09.2021 року. Відповідно до умов Договору та Витягу з реєстру прав вимоги позивач є новим кредитором відповідача за кредитним договором з усіма наступними додатками та змінами. 17 грудня 2021 року права вимоги за кредитним договором відступлені АТ «Таскомбанк» на підставі Договору про відступлення права вимоги № 171221 від 17.12.2021 року. Відповідно до умов цього Договору та Витягу з реєстру прав вимоги до Договору про відступлення права вимоги № 171221 від 17.12.2021 року, позивач є новим кредитором ОСОБА_1 за Кредитним договором № 4075729114 від 15 листопада 2021 року з усіма наступними додатками та змінами. Факт передачі права вимоги за вищезазначеним договором, а також відповідний розмір зобов'язання, що існував на момент передачі підтверджуються реєстром прав вимоги до договору відступлення права вимоги, випискою та розрахунком заборгованості. Зазначене відомо відповідачу. умови вищезазначеного Кредитного договору Позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлені договором (Графіком погашення кредиту) строки не повернуті. Станом на 28.10.2024 року заборгованість позичальника за кредитним договором № 4075729114 від 15 листопада 2021 року, становить 92 920 грн 49 коп., в т.ч.: заборгованість по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) - 53 516 грн 81 коп.; заборгованість по річним процентам (в т. ч. прострочена) - 6 грн 86 коп.; заборгованість по щомісячним процентам (в т.ч. прострочена) - 39 416 грн 82 коп. За вказаних обставин позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 12.12.2024 року відкрито провадження в цивільній справі та прийнято рішення про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Позивач АТ «Таскомбанк» належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, до суду не направив свого представника, заяви про відкладення розгляду справи не направляв. Позивач в своїй позовній заяві просив проводити розгляд справи без участі представника АТ «Таскомбанк».
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги визнав частково, а саме в частині суми заборгованості, яка складає тіло кредиту у розмірі 53 516,81 грн. Зазначив, що дійсно укладав кредитний договір на суму 58 382 грн. та частково сплатив суму кредиту. Проте, від незалежних від нього причин (повномасштабне вторгнення з боку РФ) він в подальшому не зміг своєчасно сплачувати на погашення кредиту, оскільки село Піски-Радьківські за місцем його проживання було окуповано російськими загарбниками. На теперішній час продовжуються активні бойові дії на території місця його проживання, тому він був вимушений примусово евакуюватися до іншого місця проживання. ОСОБА_1 просив суд розстрочити виконання рішення суду, оскільки порушення зобов'язань відбулось з незалежних від нього причин і на теперішній час його майновий стан дуже скрутний, під час окупації його майно було пошкоджено внаслідок обстрілів та неправомірних дій російських військовослужбовців, після деокупації у нього діагностували онкологічне захворювання, його дружина також має хворобу серця. Відповідач також зазначив, що намагався домовитися з позивачем про розстрочку виплати боргу, проте, спроби виявились безуспішними та йому було відмовлено.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановив наступне.
Згідно зі ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що 15.11.2021 року між ТОВ «ФК «ЦФР»та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 4075729114, за яким кредитодавець зобов'язався надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах встановлених договором.
Відповідно до п. 1.4. Кредитного договору, підписавши цей договір позичальник доручає кредитодавцю за рахунок отриманого кредиту виплатити такі грошові суми: на рахунок ПАТ «Ощадбанк» - 54 500,00 грн, призначення платежу: переказ до запитання на користь ОСОБА_1 надання кредиту зг.КД № 4075729114 від 15.11.2021 без ПДВ; ТОВ «Мегого» - 594 грн, призначення платежу: оплата за пакет послуг «ТБ і Кіно: Легка» на 6 місяців за рахунок кредиту КД № 4075729114 від 15.11.2021, ОСОБА_1 , в т.ч. ПДВ; ТОВ «ФК «ЦФР» - 649 грн, призначення платежу: оплата за електронний ключ доступу до додатку «SUPPORT.UA», SU 4075729114 від 15.11.2021; ТОВ «ФК «ЦФР» - 459 грн, призначення платежу: оплата за електронний ключ доступу до додатку «RADAR.Screen», пакет ЕКОНОМ, КД № 4075729114 від 15.11.2021.
Згідно п.п.1.3, 2.2 Кредитного договору позичальник зобов'язався сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту на умовах, передбачених в Паспорті кредиту № 5729114, який є невід'ємною частиною договору. Цей Кредитний договір, паспорт кредиту № 5729114 та Умови отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР» складають єдиний кредитний договір. Позичальник, підписавши цей договір, підтверджує, що свій примірник договору отримав.
Відповідно до копії паспорту кредиту № 5729114 кредит був наданий ТОВ «ФК «ЦФР» на таких умовах: сума кредиту 58 382,00 грн.; початковий процент 4,00 %, щомісячний процент 4,10 %, річні проценти (загальні) 0,01 %. Строк на який надається кредит - 36 місяців. Також, вказаним паспортом кредиту передбачені загальні витрати за кредитом, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за весь строк користування кредитом, реальна річна процентна ставка, порядок повернення кредиту: кількість та розмір платежів, періодичність внесення (графік платежів).
Відповідач своїм підписом підтвердив, що отримав та ознайомився з інформацією про умови кредитування.
Судом встановлено, що між ТОВ «ФК «ЦФР» та відповідачем виникли відповідні цивільні правовідносини та відповідно до умов кредитного договору ТОВ «ФК «ЦФР» виконав свої зобов'язання в повному обсязі.
Згідно з копією договору факторингу № 171221 від 17.12.2021 року, АТ «ТАСКОМБАНК» (новий кредитор) та ТОВ «ФК «ЦФР» (первісний кредитор) уклали договір, за яким фактор зобов'язується передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, визначених цим договором. Відповідно до п. 2.3 Договору сторони погодили, що відступлення права вимоги і всіх інших прав, належних клієнту за кредитними договорами, договорами поруки та їх перехід від клієнта до фактора відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру прав вимоги згідно з Додатку №2 до цього договору, але не раніше оплати фактором суми зазначеної в п. 3.1. договору, після чого фактор стає кредитором по відношенню до позичальників стосовно боргу та набуває всі права вимоги визначені цим договором та всі права вимоги за договором поруки.
Відповідно до копії реєстру прав вимоги до договору про відступлення прав вимоги № 171221 від 17.12.2021, новий кредитор прийняв відповідні права вимоги за кредитним договором № 4075729114, де позичальником є ОСОБА_1 .
Згідно з копією меморіального ордеру № 833437008 від 17.12.2021 новий кредитор АТ «ТАСКОМБАНК» перерахувало на відповідний рахунок ТОВ «ФК «ЦФР» обумовлену суму за договором № 171221 від 17.12.2021 року.
АТ «ТАСКОМБАНК» направило на адресу відповідача повідомлення-вимогу щодо необхідності сплати заборгованості за кредитним договором, оскільки відповідач допустив тривале невиконання своїх зобов'язань.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за користування. ТОВ «ФК«ЦФР» виконало взяті на себе зобов'язання в повному обсязі. Відповідач, всупереч умов кредитного договору, не здійснює належним чином платежів для погашення суми заборгованості по кредиту, чим порушує взяті на себе договірні зобов'язання.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.
Матеріалими справи підтверджується, що відповідач був повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні за кредитним договором № 4075729114 від 15.11.2021 року.
Оскільки позивач, новий кредитор, набув право вимоги за договором кредитування № 4075729114 від 15.11.2021 року, суд вважає, що невиконання відповідачем договорних зобов'язань порушує право позивача на повернення кредитних коштів достроково з виплатою процентів, які передбачені договором.
Позивачем на адресу відповідача 11.09.2024 року направлено повідомлення-вимогу про необхідність сплати боргу достроково, яка залишилася невиконаною. Заперечення на вказану вимогу з боку відповідача в матеріалах справи також відсутні.
Відповідно до частини 1статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 610,612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 525 Цивільного кодексу України перебачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.
Згідно зст. 1048 ЦКУкраїни позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно з ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно з п. 1.3 Договору Позичальник зобов'язується сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту на умовах, передбачених в Паспорті кредиту № 5729114, який є невід'ємною частиною Договору.
Відповідно до п. 5 та п. 6 Паспорту кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» № 55729114 встановлено наступні процентні ставки та розмір платежів: при наданні кредиту 4 % від суми кредиту, щомісячні проценти 4.10 % від суми кредиту; річні проценти 0,00 % від суми боргу.
Відповідно до копії розрахунку заборгованості по кредитному договору № 4075729114 від 15.11.2021 року, загальна заборгованість станом на 28.10.2024 року становить 92 940,49 грн, з яких: 53 516,81 грн - заборгованість по тілу кредиту (в тому числі прострочена), 6,86 грн - заборгованість по річним процентам (в тому числі прострочена), 39416,82 грн - заборгованість по щомісячним процентам (в тому числі прострочена).
Відповідач в порушення умов договору свої зобов'язання належним чином не виконав, не забезпечив своєчасне повернення позивачеві запозичених коштів. Такі дії порушують права та законні інтереси позивача, як нового кредитора, тому суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивача щодо стягнення заборгованості у розмірі 92940 грн, яка утворилася станом на 28.10.2024 року.
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Положеннями частин 1 та 3 статті 83 ЦПК України унормовано, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім випадків, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (частина 7 статті 81 ЦПК України).
Відповідно до частини 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредиту. Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів з боку відповідача на спростування зазначених вище висновків, як і доказів на підтвердження відсутності боргу перед позивачем, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Щодо заяви відповідача про розстрочку виконання рішення суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.
Як вбачається з довідки Борівської селищної ради Піско-Радьківського старостинського округу № 8 від 08.01.2025 року ОСОБА_1 евакуювався 10.01.2025 року з Піско-Радьківського старостинського округу Борівської селищної ради, яка знаходиться в зоні бойових дій.
Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 1152 ОСОБА_1 має діяагноз - рак передміхурової залози. Згідно виписки із медичної карти № 203 основний діагноз - гіпертонічна хвороба ІІ ст., 3 ст., ризик високий. Гіпертензивне серце. Дифузний кардіосклероз. Атеросклероз аорти.
Згідно з п. 2 ч. 7 ст. 265 ЦПК України у разі необхідності в резолютивній частині також вказується про надання відстрочення або розстрочення виконання рішення.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 14 ЦПК України, невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом, зокрема, ст. 382 КК України передбачена кримінальна відповідальність за невиконання рішення суду.
Розстрочка виконання рішення суду - це розподіл виконання рішення на частини, що підлягають виконанню протягом певного періоду часу або через певні періоди часу, що призводять до перенесення строку виконання рішення на пізніші періоди, зокрема, полягає в розподілі належних до сплати сум платежу на певні частини із встановленням конкретного строку для виконання кожної з визначених частин рішення. При розгляді заяв щодо розстрочки виконання рішення, суд виходить з міркувань доцільності та об'єктивності необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання такого додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання строку для розстрочки виконання рішення, суд не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, розстрочка має бути компромісом між заінтересованими сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Як передбачено ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
У відповідності до ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
В рішенні Конституційного Суду України №5-пр/2013 від 26.06.2013 року зазначено, що відстрочення або розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Отже, питання щодо надання розстрочки (відстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
Суд бере до уваги доводи відповідача, наведені під час судового засідання в обгрунтування заявленого ним клопотання про розстрочку виконання судового рішення, оскільки на підтвердження вказаних ним обставин відповідач надав достатньо належних та допустимих доказів. Враховуючи обставини виникнення заборгованості відповідача та ступінь його вини, тяжке захворювання відповідача та близької йому особи, обставини вимушеного переміщення з місця постійного проживання та всі інші обставини, встановлені судом під час розгляду справи, в сукупності, відповідно до вимог ст. 435 ЦПК України, суд вважає необхідним розстрочити сплату заборгованості за кредитним договором терміном на 12 місяців зі сплатою заборгованості з першого по п'яте число кожного місяця.
Враховуючи наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення, суд дійшов висновку про наявність обставин для розстрочення виконання рішення суду.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений останнім за подачу позовної заяви судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 2 422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612, 634, 1049, 1050, 1054, 1066, 1069 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 83, 141, 264, 265, 273, 352, 354, 435 ЦПК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» (код ЄДРПОУ 09806443, адреса місцезнаходження: 01032, Україна, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30) заборгованість за Кредитним договором № 4075729114 від 15 листопада 2021 року, що в частині тіла кредиту, річних процентів, щомісячних процентів станом на 28.10.2024 року становить 92 920 грн 49 коп., що складається з: заборгованость по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) - 53 516 грн 81 коп.; заборгованость по річним процентам (в т. ч. прострочена) - 6 грн 86 коп.; заборгованость по щомісячним процентам (в т.ч. прострочена) - 39 416 грн 82 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» (код ЄДРПОУ 09806443, адреса місцезнаходження: 01032, Україна, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30) судовий збір у сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Розстрочити виконання рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 січня 2024 року по справі №638/23629/24 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» суми заборгованості за кредитним договором у розмірі 92 920 грн 49 коп. та суми судового збору у розмірі 2 422 грн 40 коп. на 12 платежів зі сплатою заборгованості рівними частинами щомісячно, починаючи з лютого 2025 по січень 2026 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Щепіхіна В. В.