Справа № 203/324/25
Провадження № 1-кс/0203/438/2025
17 січня 2025 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
підозрюваного - ОСОБА_4
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене заступником керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпропетровська, громадянина України, українця, з середньо - спеціальною освітою, неодруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 у званні матроса, на посаді колишнього навідника 3 десантно - штурмового відділення 3 десантно - штурмового взводу десантно - штурмової роти 1 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 , раніше судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України, заявлене у рамках кримінального провадження №12024042110000612 від 04.12.2024 року,
Слідчим відділом Дніпровського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні №12024042110000612, відомості за яким внесені до ЄРДР 04.12.2024 за ч.4 ст.185 КК України, за фактом таємного викрадення чужого майна, вчиненого в умовах воєнного стану, а саме: 03.12.2024 близько 16 год. 39 хв. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у приміщенні магазину ТОВ РУШ «Єва», розташованого за адресою: м. Дніпро, пр. Олександра Поля, буд. 78, таємно, шляхом вільного доступу, здійснив крадіжку парфумів на суму 5 359,00 грн.
15.01.2025 про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення було повідомлено ОСОБА_4 .
В наданому до суду клопотанні слідчим поставлено питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах гауптвахти строком на 60 (шістдесят) днів.
Підозрюваний та його захисник під час розгляду клопотання просили застосувати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі, зокрема, домашній арешт.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, проаналізувавши норми КПК України, дійшов висновків про наявність підстав для задоволення заявленого клопотання, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із видів останніх є запобіжні заходи.
Мета та підстави застосування запобіжного заходу визначені ст.177 КПК України, а обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу - ст.178 КПК України.
Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статті 17, частини 5 статті 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.
У справі «Феррарі-Браво проти Італії» Європейський суд з прав людини зазначив, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою.
У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
При цьому слідчий суддя не має повноважень надавати оцінку доказам, наявним в матеріалах кримінального провадження з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Разом з тим, обов'язковою умовою для застосування запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених частиною 1 статті 194 КПК України, за якою під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать, зокрема, про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Аналіз викладеного вище та встановлених у ході судового засідання обставин кримінального провадження, досліджених матеріалів клопотання дає слідчому судді підстави для висновку про те, що надані стороною обвинувачення матеріали клопотання, досліджені у судовому засіданні, у своїй сукупності доводять наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Разом з цим, слідчий суддя також враховує, що останній підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5-ти до 8-ми років.
Вказані обставини, а також тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та усвідомлення останнім можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі, дає достатні підстави вважати про наявність ризиків можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, впливу на потерпілих, свідків у кримінальному провадженні з метою зміни ними своїх свідчень, вчинення іншого кримінального правопорушення.
З урахуванням вищенаведеного, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, в зв'язку з чим вважає, що на даному етапі досудового розслідування необхідним запобіжним заходом, який має бути застосований до підозрюваного, є тримання під вартою, що забезпечить запобіганню наявним ризикам та належну процесуальну поведінку підозрюваного.
В п.51 рішенні ЄСПЛ у справі «Буров проти України» зазначено, що у всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування альтернативних запобіжних заходів.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії» від 28.09.2010, суд зазначив, що суму застави необхідно оцінювати за ступенем впевненості, що можлива перспектива втрати застави буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб розвіяти будь-яке бажання втекти.
З огляду на викладене, враховуючи тяжкість та обставини вчиненого кримінального правопорушення, яке інкримінується підозрюваному, наявних ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, майновий та сімейний стан підозрюваного, дані про його особу (те, що він, не зважаючи на свій молодий вік, раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності; відносно нього порушені кримінальні провадження за ч.5 ст. 407 КК України та ще за ч.4 ст. 185 КК України; ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 07.01.2025 у справі №522/23457/24 наданий дозвіл на його затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляд тримання під вартою) слідчий суддя вважає, що ризику ухилення обвинуваченого від слідства неможна запобігти за допомогою застави.
Керуючись статтями 176 - 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене заступником керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заявлене у рамках кримінального провадження №12024042110000612 від 04.12.2024 року, задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах гауптвахти Військової служби правопорядку строком на 60 (шістдесят) днів, в межах строку досудового розслідування, тобто з 17.01.2025 року до 15.03.2025 року включно.
Строк тримання під вартою обчислювати з моменту взяття під варту в залі суду - з 17.01.2025 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Виконання та контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.
Строк дії ухвали визначити до 15.03.2025 року включно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст ухвали слідчого судді буде складений та проголошений 21.01.2025 о 16 годині 00 хвилин.
Слідчий суддя ОСОБА_1