Справа № 203/134/25
Провадження № 2/0203/790/2025
КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
21 січня 2025 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська в особі судді Колесніченко О. В., розглянувши у провадженні № 2/0203/790/2025 позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», -
08 січня 2025 року позивач вперше в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС подав Кіровського районного суду м. Дніпропетровська цю заяву, пред'являючи позов до ОСОБА_1 на предмет стягнення з останньої заборгованості за кредитним договором в розмірі 228 649,07 грн., що утворилася внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе обов'язків за цим кредитним договором.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 січня 2025 року зазначена справа розподілена та передана судді Колесніченко О.В. 09 січня 2025 року.
За загальним правилом, визначеним ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Так, згідно відповіді на запит № 1021910, що отримана суддею з Єдиного державного демографічного реєстру 09 січня 2025 року, вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що за зміненою підсудністю згідно з Розпорядженням Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 №27/0/38-14 відноситься до Селидівського міського суду Донецької області.
Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Вища рада правосуддя рішенням від 29.08.2024 2584/0/15-24 змінила територіальну підсудність судових справ Селидівського міського суду на Кіровський районний суд м. Дніпропетровська.
Натомість, до відкриття провадження у справі, ухвалою суду від 09 січня 2025 року від Мінсоцполітики витребувано інформацію з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб відносно відповідача, на виконання якої 20 січня 2025 року листом Мінсоцполітика за вих. № 1172/0/290-25/19 від 17 січня 2025 року повідомлена, що станом на 13 січня 2025 року в ЄІБД ВПРО наявна інформація про те, що ОСОБА_1 була зареєстрована та фактично проживала за адресою: АДРЕСА_2 , з 10 квітня 2023 року фактична адреса проживання: АДРЕСА_3 .
Так, у 2020 році створена Новогродівська міська громада відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Донецької області», шляхом об'єднання територій та населених пунктів Новогродівської міської ради Донецької області, Галицинівської сільської ради Мар'їнського району, Миколаївської і Михайлівської сільських рад Покровського району та селища міського типу Комишівка Селидівської міської ради Донецької області. До складу громади увійшли населені пункти, зокрема й с. Михайлівка.
Отже, зареєстроване місце проживання відповідача як внутрішньо переміщеної особи територіально відноситься до юрисдикції Новогродівського міського суду Донецької області.
Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний суд розпорядженням від 29.04.2022 № 26/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ на Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська.
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце перебування-житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги. Місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об'єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.
Відповідно до п. 4 Порядком декларування та реєстрації місця проживання (перебування) затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року № 265 особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Відомостей про адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), внесених до документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України; або відомостей про адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), внесених до відомчої інформаційної системи ДМС.
Виходячи з приписів Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце проживання особи, яке на день набрання чинності цим Законом підтверджувалося пропискою або було відповідно зареєстроване, вважається зареєстрованим. Таким чином, закон пов'язує місце проживання особи насамперед із зареєстрованим місцем проживання.
Аналогічна позиція узгоджується з висновком Верховного Суду у справах № 300/2557/20, 554/7669/21.
Окрім цього, на період тимчасової окупації територій у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя положення частини першої статті 4 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» не поширюється на осіб, місце проживання яких зареєстроване у житлі, що розташоване на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя. Така особа може задекларувати/зареєструвати місце свого проживання без зняття з реєстрації місця свого попереднього проживання.
Особа, місце проживання якої зареєстроване у житлі, що розташоване на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, може задекларувати/зареєструвати місце свого проживання за межами тимчасово окупованої території України без внесення будь-яких відміток до паспорта громадянина України, виготовленого у формі книжечки.
Відомості про зареєстроване місце проживання такої особи у житлі, що розташоване на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, вносяться до реєстру територіальної громади, яка здійснила відповідну реєстраційну дію за межами тимчасово окупованої території може задекларувати/зареєструвати місце свого проживання за межами тимчасово окупованої території України без внесення будь-яких відміток до паспорта громадянина України, виготовленого у формі книжечки.
З огляду на викладене переселенці, які покинули домівки внаслідок бойових дій та окупації місць їх постійного проживання, можуть звертатися з позовами до судів в районах тимчасового перебування. Якщо особа-переселенець зареєструвалася на новому місці як внутрішньо переміщена особа, то маючи відповідну довідку про взяття на облік, переселенець може звертатись з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування.
Отже, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи можна визнати документом, що підтверджує зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання/перебування відповідача при визначені підсудності розгляду справ за ч. 1 ст. 27 ЦПК України.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Враховуючи наведене, позовну заяву належить передати за підсудністю на розгляд до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська.
Таким чином, наявність обставин за ст. 28 ЦПК України для обрання позивачем підсудності в Центральному районі м. Дніпра судом не встановлена і матеріали справи таких доказів не містять, у зв'язку з чим вказана справа не підсудна Кіровському районному суду м. Дніпропетровська.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 27, 28, 31, 260 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - передати за підсудністю на розгляд до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 261 ЦПК України та може бути оскаржена учасниками справи шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (підписання). Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя О. В. Колесніченко