22 січня 2025 року
м. Київ
справа №560/8105/24
адміністративне провадження № К/990/249/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В.Е.,
суддів - Мельник-Томенко Ж. М., Желєзного І. В.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1
на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року
та ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року
у справі №560/8105/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 26.01.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січня 2008 року.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року позов задоволено.
Визнано протиправною невиплату Військовою частиною НОМЕР_1 ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 26.01.2018.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 26.01.2018 включно із застосуванням січня 2008 як місяця підвищення доходів ( базового місяця), який враховується для розрахунку індексації.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року залишено без руху та надано десятиденний строк з моменту отримання ухвали суду виконати вимоги цієї ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги, а саме: надати оригінал документу про сплату судового збору.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії повернуто особі, яка її подала.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії залишено без руху та надано строк у десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку, а також докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
02 січня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Військової частини НОМЕР_1 .
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
У силу пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Вищезазначеному конституційному положенню щодо забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках кореспондують стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та стаття 13 КАС України.
Так частиною третьою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З матеріалів касаційного провадження вбачається, що ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишено без руху та надано десятиденний строк з моменту отримання ухвали суду виконати вимоги цієї ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги, а саме: надати оригінал документу про сплату судового збору.
Сьомим апеляційним адміністративним судом 01.10.2024 року в електронний кабінет заявника доставлено вищезазначену ухвалу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року в задоволенні клопотання відповідача про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено, а апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 повернуто особі, яка її подала.
При розгляді клопотання про продовження строку суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що в даному випадку продовження судом процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги лише призведе до необґрунтованого затягування розгляду справи та не є гарантією виконання відповідачем вимог ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху.
Відтак, суд не знайшов достатніх підстав для реалізації права на продовження відповідачу процесуального строку для усунення недоліків апеляційної скарги. Відповідно, у задоволенні вказаного клопотання відповідача було відмовлено.
При цьому, обов'язок щодо сплати за подання апеляційної скарги, передбачений пп. 2 п. 3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір". Доказів сплати судового збору відповідачем не надано.
В свою чергу, п.п. 6, 7 ч. 5 ст. 44 КАС України передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи) добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує особу, яка бере участь у справі (учасника справи) діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання обов'язків, встановлених законом або судом.
Станом на 22.10.2024 скаржником вимогу про усунення недоліків апеляційної скарги у визначений судом строк не виконано.
Невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху унеможливлює прийняття її до розгляду та призводить до її повернення.
Згідно з ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишено без руху та надано строк у десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку, а також докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року визнано неповажними наведені Військовою частиною НОМЕР_1 причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.08.2024 та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 .
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційної скарги з огляду на наступне.
Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною.
Разом з тим, доводи відповідача містили загальні посилання щодо запровадження воєнного стану, а саме стосовно всього особового складу військової частини залученого до повітряної оборони держави та не містили дійсних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
При цьому, неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Об'єктивних причин пропуску встановленого законодавством строку із зазначенням поважності причин такого пропуску відповідачем не наведено.
Згідно з ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
При цьому, скаржник у касаційній скарзі зазначає, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою зовнішні чинники, стан в якому перебуває держава, можливі обмеження щодо фінансування органів влади.
Верховний Суд з цього приводу вважає за необхідне зазначити, що введення на території країни воєнного стану, періодична відсутність електроенергії чи ракетні загрози не є підставою для ігнорування посадовими особами державних органів положень Кодексу адміністративного судочинства України щодо дотримання строків звернення до суду, а організація роботи є суб'єктивним чинником та не є законодавчою підставою для недотримання встановленої законом процедури звернення до суду.
Щодо обмеження фінансування органів влади, то Суд звертає увагу, що відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Отже, скаржник не надав доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження. У зв'язку з цим, зазначена причина пропуску строку не може бути визнана поважною.
Слід зазначити, що право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, правильно застосував норми процесуального права (статтю 299 КАС України), що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно до частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Ураховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження у частині оскарження ухвал Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року та від 11 грудня 2024 року.
Керуючись статтями 13, 169, 296, 298, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року та ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року у справі №560/8105/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді І. В. Желєзний
Ж. М. Мельник-Томенко