22 січня 2025 року
м. Київ
справа №160/2549/24
адміністративне провадження №К/990/42689/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року у справі № 160/2549/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
У січні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області № 661-к від 14.12.2023 «Про звільнення ОСОБА_1 »;
- поновити ОСОБА_1 на посаді завідуючого ресурсно-господарским сектором Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області;
- стягнути з Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 28.12.2023 по день ухвалення відповідного рішення суду.
Рішенням від 22.07.2024 Дніпропетровський окружний адміністративний суд задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 . Визнав протиправним та скасував наказ Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області № 661-к від 14.12.2023 «Про звільнення ОСОБА_1 ». Поновив ОСОБА_1 на посаді завідуючого ресурсно-господарським сектором Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області. Стягнув з Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 28.12.2023 по 22.07.2024 у сумі 251 615,52 грн з відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів.
Постановою від 29.10.2024 Третього апеляційного адміністративного суду рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 в адміністративній справі № 160/2549/24 скасовано та прийнято нову постанову. Відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ..
Не погоджуючись з оскаржуваним судовим рішенням ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із цією касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 02.12.2024 касаційну скаргу залишено без руху, з підстав недотримання вимог статті 330 КАС України. Заявникові надано строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду касаційної інстанції уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини 4 статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України, а також надання копій уточненої касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
Одночасно скаржнику роз'яснено, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в частині невиконання вимог статті 330 КАС України касаційна скарга буде повернута.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху скаржник 09.12.2024 подав уточнену касаційну скаргу.
У зв'язку з перебуванням у відпустці судді Єресько Л.О. (наказ від 17.12.2024 № 992/0/52-24) та на лікарняному, - питання щодо відкриття касаційного провадження вирішується колегією суддів по виходу судді з лікарняного.
Частиною першою статті 334 КАС України передбачено, що за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставою для відкриття касаційного провадження у справі № 160/2549/24 є оскарження судових рішень, перелік яких визначений у пункті 1 частини 4 статті 328 КАС України та посилання скаржника на:
- неврахування судом першої інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 04.06.2024 у справі № 808/1564/18 та 22.05.2024 у справі № 206/4841/20 при відмові у задоволенні вимог ОСОБА_1 про стягнення витрат на правову допомогу, зважаючи на відсутність документального підтвердження надання правової допомоги, не відповідають нормам процесуального права, оскільки норма частини сьомої статті 139 КАС України;
- апеляційний суд не правильно застосував норми матеріального права пункту 1 частини першої статті 87, частини третьої статті 87 Закону України «Про державну службу», без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 640/24023/21, 30.11.2022 у справі № 640/15797/21, 24.01.2023 у справі № 280/6795/21, 05.04.2023 у справі № 640/12871/21, 12.04.2023 у справі № 340/1791/22, 25.07.2019 у справі № 807/3588/14, 27.05.2020 у справі № 813/1715/16; а також неправильно застосовано норму статті 42 КЗпП України, без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 11.03.2020 у справі № 813/1220/16, 14.11.2018 у справі № 804/3325/17, 27.02.2020 у справі № 620/1941/19, 01.07.2020 у справі № 620/2711/19.
Ураховуючи доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що скаржник усунув недоліки касаційної скарги у спосіб, установлений ухвалою Верховного Суду та про наявність правових підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі.
Скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстав для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкриті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 329-330, 334, 335, 338 Кодексу адміністративного судочинства України,
Визнати поважними підстави пропуску ОСОБА_1 строку на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року у справі № 160/2549/24, поновити пропущений з поважних причин процесуальний строк.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року у справі № 160/2549/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Витребувати з Дніпропетровського окружного адміністративного суду справу № 160/2549/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Роз'яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень.
У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Л.О. Єресько
В.М. Соколов
А.Г. Загороднюк ,
Судді Верховного Суду