Справа № 420/40191/24
про повернення позовної заяви
20 січня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бойко О.Я., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до НОМЕР_1 комендатури охорони та обслуговування про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до НОМЕР_1 комендатури охорони та обслуговування про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06.01.2025 позовну заяву залишено без руху та зазначено, що виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом надання позивачем до суду: обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
На виконання вказаної ухвали від представника позивача 16.01.2025 надійшла заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду та уточнений адміністративний позов, в якому позивач просив:
- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 комендатури охорони та обслуговування щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в періоди з 29 січня 2020 року по 18 липня 2022 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
- зобов'язати НОМЕР_1 комендатуру охорони та обслуговування здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 18 липня 2022 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
В обґрунтування поданого клопотання про поновлення строку звернення до суду представник знову зазначив, що до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. При цьому, в уточненій позовній заяві позивач просить здійснити перерахунок грошового забезпечення за період з 19 травня 2021 року по 18 липня 2022 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної відпустки, премії, тобто до 18 липня 2022 року.
Розглянувши наведені підстави для поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Як вже зазначено судом в ухвалі від 06.01.2025 про залишення позовної заяви без руху Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності з 19 липня 2022 року, статтю 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, починаючи з 19 липня 2022 року обмежено строк звернення до суду з позовами про вирішення трудових спорів щодо виплати заробітної плати (грошового забезпечення) під час проходження публічної служби та щодо виплати всіх сум, що належать працівникові при звільненні. З 19 липня 2022 року у спорах щодо виплати заробітної плати (грошового забезпечення) під час проходження публічної служби такий строк становить три місяці з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права, а у спорах щодо виплати всіх сум, що належать працівникові при звільненні, такий строк становить три місяці з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Щодо доводів представника позивача з приводу того, що з урахуванням уточненої позовної заяви, спірним в рамках розгляду даної справи є період з 19.05.2021 по 18.07.2022, тобто до внесення змін Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності з 19 липня 2022 року, а тому до таких правовідносин повинна застосуватись попередня редакція ч.1 ст.233 КЗпП Україна, яка не обмежувала будь-яким строком право працівників на звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати, суд зазначає наступне.
Згідно з позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 08.08.2024 у справі № 380/29686/23 ключовим моментом для визначення строку звернення до суду у спірних правовідносинах щодо виплати всіх сум, які належать працівникові при звільненні, є момент виключення особи із списків особового складу військової частини та з усіх видів забезпечення.
Так, в позовній заяві позивач зазначив, що проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 , яка перебуває на фінансовому забезпеченні у відповідача, НОМЕР_1 комендатури охорони та обслуговування.
При цьому, суд встановив, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 124 від 09.05.2024 позивача було виключено зі списків частини, а тому саме з вказаного моменту у позивача розпочався тримісячний строк звернення до суду із вказаним адміністративним позовом. Звернувшись до суду лише 26.12.2024, позивач пропустив такий строк.
Таким чином, позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду із позовною заявою, встановлений ст. 122 КАС України, а вказані у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду доводи суд не визнає поважними та вони не спростовують факт пропуску строку та не підтверджують поважність пропуску такого строку.
Згідно з п. 1 та п.9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк та у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу. Відповідно до частини шостої статті 169 КАС України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.122, ч. 2 ст.123, п. 1 ч. 4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до НОМЕР_1 комендатури охорони та обслуговування про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.ст.293,295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили законної сили з моменту іі підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти з днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвалу суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя: Оксана БОЙКО