20 січня 2025 рокусправа № 380/9047/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грень Н.М. розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог ( за вх.№35881від 10.05.2024 та вх.№39302 від 22.05.2024) в якому просить:
- визнати протиправну бездіяльність командира роти старшого лейтенанта ОСОБА_2 та попереднього командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 ;
- зобов'язати відповідача виплатити ОСОБА_1 :
- додаткову винагороду у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах у необхідних для забезпечення оборони України за період з виплати за 08.06.2023 р. по 19.06.2023 р. - 3333, 33 ( 1 день пропорційно на 100 000 грн.) * 12 днів перебування на позиціях ( згідно з довідкою 2014 від 21.11.2023 року) = 39 999, 96 ( тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять тисяч, 96 коп.);
- додаткову винагороду у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні: з 20.06.2023 р по 4.07.2023 року (згідно з виписки «Сумського обласного диспансера радіаційного захисту населення», витяг з наказу № 205 від 19.06.2023 року)- 3333, 33 * 15 днів лікування= 49 999, 95 (сорок дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять тисяч, 95 коп.);
- додаткову винагороду у розмірі 100 000 гривень за 30 діб перебування у відпустці за станом здоров'я ( витяг з наказу № 223 від 7.07.2023 року).
- додаткову винагороду у розмірі 100 000 гривень за 30 діб перебування у відпустці за станом здоров'я ( витяг з наказу № 253 від 01.08.2023 року, довідка ВЛК №7407 від 01.08.2023 року). Загальна сума виплат становить: 39 999, 96 + 49 999, 95 + 100 000 + 100 000= 289 999 грн., 91 коп. ( двісті вісімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять грн., 91 коп.).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив військову службу у складі Військової частини НОМЕР_1 . Повідомляє, що за час проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 , яка базувалась у районі Донецької та Луганської областей, його було поранено, а саме: 19.06.2023 (період лікування в Сумському обласному спеціалізованому диспансері радіаційного захисту населення становив з 20.06.2023 по 04.07.2023), з направленням на тридцять днів відпустки за станом здоров'я відповідно до наказу №223 від 07.07.2023 та №253 від 01.08.2023.
Однак, за період з 08.06.2023 по 19.06.2023, 20.06.2023 по 04.07.2023, за 30 днів перебування у відпустці за станом здоров'я відповідно до витягу з наказу №223 від 07.07.2023 та за 30 днів перебування у відпустці за станом здоров'я відповідно до витягу з наказу № 253 від 01.08.2023, відповідачем не нараховувалася та не виплачувалася додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, у зв'язку із отриманим пораненням (контузії, травми або каліцтва), пов'язаним із захистом Батьківщини, а також у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновками військово-лікарських комісій. Позивач стверджує, що факти отримання ним поранень, а також перебування на лікуванні підтверджуються належними та достатніми доказами, а тому вважає, що має право на отримання додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 у розмірі до 100000,00 грн пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, а також на щомісячне грошове забезпечення в розмірі зарплати за останньою займаною посадою перед пораненням (контузією, травмою, каліцтвом) за період з 08.06.2023 по 19.06.2023, 20.06.2023 по 04.07.2023, за 30 перебування у відпустці за станом здоров'я відповідно до витягу з наказу №223 від 07.07.2023 та за 30 днів перебування у відпустці за станом здоров'я відповідно до витягу з наказу № 253 від 01.08.2023, з врахуванням виплачених сум, відтак просить позов задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою від 01.05.2024 позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків.
Від представника позивача (вх.№35881 від 10.05.2024) на адресу суду надійшло клопотання про усунення недоліків вказаних в ухвалі та заява про уточнення позовних вимог (вх.№35882 від 10.05.2024).
Ухвалою від 15.05.2024 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.
Від представника позивача на адресу суду надійшла заява про уточнення позовних вимог (вх.№39302 від 22.05.2024).
Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (вх.№ 55984 від 23.07.2024), у якому проти позову заперечив. В обґрунтування такого вказав, що згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.06.2023 №189 солдат ОСОБА_1 прибув у район ведення бойових дій до складу сил та засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони. Згідно з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 19.06.2023 №205 солдат ОСОБА_1 вибув з району ведення бойових дій зі складу сил та засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони на лікування до НОМЕР_2 Військово-медичного госпіталю у зв'язку із бойовим пораненням. Згідно з наказу командира військової частини НОМЕР_1 ( по стройовій частині) від 07.07.2023 №223 солдат ОСОБА_1 прибув у район ведення бойових дій та убув у відпустку за станом здоров'я терміном на 30 діб з 04.07.2023 до 02.08.2023. Згідно з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.08.2023 №253 солдату ОСОБА_1 продовжено відпустку за станом здоров'я на 30 діб з 02.08.2023 по 31.08.2023. Отже позивач у період з 08.06.2023 по 19.06.2023 виконував бойові завдання, проте безпосередньо приймав участь у бойових діях лише з 10.06.2023 по 19.06.2023.
Таким чином, військовою частиною НОМЕР_1 нараховувалась додаткова грошова нагорода згідно до п.2 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям ЗСУ №260 від 07.06.2018. Отже позовні вимоги вважає необґрунтованими та просить відмовити у задоволенні позову.
Від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив (вх. № 61607 від 12.08.2024) у якій навів доводи, аналогічні тим, які викладені в позовній заяві. Просив позовну заяву задовольнити повністю.
Суд дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі обставини справи.
ОСОБА_1 проходить військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 у званні солдата, що не заперечується сторонами.
Відповідно до наказу військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.06.2023 №189 солдат ОСОБА_1 прибув у район ведення бойових дій до складу сил та засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсіч і стримування збройної агресії російської федерації, які залучаються та беруть безпосередню участь у ведені воєнних (бойових) дій.
Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 19.06.2023 №205 солдат ОСОБА_1 вибув з району ведення бойових дій зі складу сил та засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсіч і стримування збройної агресії російської федерації, які залучаються та беруть безпосередню участь у ведені воєнних (бойових) дій на лікування до НОМЕР_2 Військово-медичного госпіталю у зв'язку з бойовим пораненням.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07.07.2023 №223 солдат ОСОБА_1 прибув у район ведення бойових дій до складу сил та засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсіч і стримування збройної агресії російської федерації, які залучаються та беруть безпосередню участь у ведені воєнних (бойових) дій та убув у відпустку за станом здоров'я терміном на 30 діб з 04 липня до 02 серпня 2023 року.
Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 ( по стройовій частині) від 01.08.2023 №253 солдату ОСОБА_1 продовжено відпустку за станом здоров'я на 30 діб з 02 по 31 серпня 2023 року.
19.06.2023 позивач отримав поранення при безпосередній участі в заходах оборони України.
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 15.09.2023 №8900 вказано, що травма ТАК, пов'язана з проходженням військової служби та згідно класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості дана травма відноситься до легких.
Представник позивача неодноразово зверталась до відповідача із запитами на отримання документів та виплати додаткової грошової нагороди.
Листом від 24.02.2024 №501/25/591 вказано, що додаткову винагороду за час вимушеної відпустки згідно з випискою КНП СОР «СОСДРЗН» від 03.07.2023 не передбачено, оскільки не вказано ступень важкості поранення.
Позивач повторно 10.01.2024 пройшов військову лікарську комісію, відповідно до довідки ВЛК № 724 вказано травма ТАК пов'язана із проходженням військової служби.
Позивач повторно звернувся до відповідача із запитом щодо виплати додаткової грошової допомоги, проте листом від 06.03.2024 №2031 відповідач вказав, що питання виплати додаткових грошових винагород повторно не розглядають.
Позивач не погоджується із такими діями відповідача, вважаючи, що підстави для позбавлення його права на отримання спірної винагороди протиправними, він звернувся до суду із цим позовом.
При вирішенні спору по суті суд керується таким.
Згідно з ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадянина України. Громадяни відбувають на військову службу відповідно до закону. Аналогічне положення викладено і в п. 1. ч. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі Закон № 2232-ХІІ) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Відповідно до частин 1-3 статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає у тому числі проходження військової служби.
Статтею 2 Закону № 2232-XII встановлено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів (ч. 1 ст. 9 Закону № 2011-XII).
Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
За приписами частини 4 статті 9 Закону № 2011-XIІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Відповідно до п. 11 ст. 10-1 Закону № 2011-XII військовослужбовцю на підставі висновку військово-лікарської комісії надається відпустка для лікування у зв'язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва). Відпустка надається без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення не може перевищувати 12 місяців поспіль. Огляд військово-лікарською комісією для вирішення питання про потребу у тривалому лікуванні проводиться не пізніше ніж через чотири місяці від початку лікування. Якщо відповідно до медичних документів закладу охорони здоров'я іноземної держави, до якого військовослужбовця направлено в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, хвороба або поранення (контузія, травма або каліцтво) військовослужбовця перешкоджає йому прибути до військово-лікарської комісії для проведення огляду з метою визначення потреби у тривалому лікуванні, такий огляд проводиться дистанційно в порядку, встановленому Міністерством оборони України. Висновок військово-лікарської комісії про потребу у тривалому лікуванні є підставою для продовження часу перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення на строк, визначений у такому висновку.
Кабінет Міністрів України 30 серпня 2017 року прийняв постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 3 Постанови № 704 встановлено, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.
Президентом України 24 лютого 2022 року прийнято Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Відповідно до пункту 1 Указу № 64/2022 воєнний стан діє з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжено відповідними Указами Президента України, та який триває по день розгляду даної справи.
На затвердження вказаних указів Верховною Радою України прийнято відповідні закони.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнято постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова КМУ № 168).
Пунктом 1 Постанови №168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, Міністром оборони України видано окреме доручення №912/з/29 від 23.06.2022 (далі - Окреме доручення).
Відповідно до п.5 Окремого доручення, виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень або 30 000 гривень здійснювати на підставі наказів командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) (далі - військові частини) - особовому складу військової частини.
Пунктом 3 Окремого доручення передбачено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Змістом п.8 Окремого доручення визначено, що у період дії воєнного стану, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень також включені військовослужбовців, зокрема, які: у зв?язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим Наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за № 745/32197 (далі- Порядок №260), визначено механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.
Порядок №260 було доповнено розділом XXXIV «Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану», згідно з наказом Міністерства оборони №44 від 25.01.2023, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.01.2023 за №177/39233 та який набрав чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з 01.02.2023 (далі - Порядок №260).
За змістом п. 8 розділу XXXIV Порядку №260 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів:
командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини;
керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
Згідно з п. 9 розділу XXXIV Порядку №260 накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Відповідно до п. 10 розділу XXXIV Порядку №260 у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які:
загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану в Україні поранень та травм, пов'язаних із захистом Батьківщини),- виплата здійснюється за весь місяць, у якому військовослужбовець загинув (помер);
захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення),- за час перебування в полоні (заручниках) та до дня звільнення включно або за час перебування в інтернуванні та до дня повернення до України або за час безвісної відсутності;
у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем (п. 11 розділу XXXIV Порядку №260).
Керівниками військово-лікарських (лікарсько-експертних) комісій закладів охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров'я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100 000 гривень за час цієї відпустки (п. 12 розділу XXXIV Порядку №260).
Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402).
Відповідно до п. 1.1 гл. 1 розд. 1 Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Згідно з п. 6.11 гл. 6 розд. ІІ Положення №402 постанова ВЛК про потребу військовослужбовця у відпустці за станом здоров'я приймається після закінчення стаціонарного лікування в разі, коли для повного відновлення функції і працездатності необхідний термін - не менше 30 календарних днів. Постанова про потребу у відпустці за станом здоров'я оформлюється довідкою ВЛК, яка підлягає контролю штатною ВЛК (без затвердження).
Аналіз наведених норм Постанови №168, Порядку №260 та Окремого доручення дає підстави для висновку про встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100 000 гривень винагороди, за час перебування військовослужбовця на лікуванні в закладах охорони здоров'я та у відпустці, а саме: пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини та факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
При цьому, Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, пов'язаних із пораненням, одержаним при захисті Батьківщини або перебування у відпустці для лікування після такого тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, за які виплачується збільшена до 100 000 гривень винагорода.
Так, з матеріалів справи судом встановлено, що згідно з витягом з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07.07.2023 № 223 солдат ОСОБА_1 з 04 липня 2023 вибув до лікувального закладу, у зв'язку із пораненням, контузією, травмуванням отриманих під час ведення бойових дій до Військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_1 .
Згідно з довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 05.07.2023 №44, виданою Військовою частиною НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_1 19.06.2023 отримав поранення. Діагноз: мінно-вибухова травма, вогнепальне поранення лівої стопи, вогнепальне осколкове сліпне поранення лівого стегна, гомілки, плеча. Поранення пов'язане з виконанням службових обов'язків під час несення військової служби по захисту Батьківщини та територіальної цілісності і не порушення державного сувернітету на території Луганської області. Перебував у засобах індивідуального захисту. У стані алкогольного та/або наркотичного сп'яніння не перебував.
Згідно з довідкою ВЛК від 01.08.2023 №7407, виданою Військовою частиною НОМЕР_1 01.08.2023 проведено медичний огляд солдата ОСОБА_1 . Травма, Так, пов'язане із проходженням військової служби ( довідка про обставини травми відсутня ). Травма легкого ступеня. На підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб-ТДВ-Б графи - потребує відпустки за станом здоров'я 30 (тридцять) календарних днів.
Згідно з витягом з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.08.2023 №253 солдату ОСОБА_1 продовжено відпустку за станом здоров'я на 30 діб з 02.08.2023 по 31.08.2023.
Зокрема, під час відпустки ОСОБА_1 на фоні фруструючих переживань військової ситуації став відмічати порушення нічного сну з кошмарами, знизився настрій, став неспокійним, тривожним, після боїв з'явилося тремтіння рук, панічні атаки, турбував головний біль..
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що позивач, виконуючи бойові завдання по захисту Батьківщини, був тяжко поранений 19.06.2023, у зв'язку із чим:
- з 20.06.2023 по 04.07.2023 включно проходив стаціонарне лікування у медичних закладах;
- з 07.07.2023 за рішенням ВЛК позивачу було надану відпустку за станом здоров'я, у зв'язку з отриманим тяжким пораненням;
- з 02.08.2023 по 31.08.2023 включно позивач продовжив стаціонарне лікування, яке очевидно пов'язане з отриманим 19.06.2023 пораненням.
Тобто, фактично період лікування ОСОБА_1 , включаючи відпустку за висновком ВЛК, становив з 20.06.2023 по 31.08.2023 (до 4-х місяців), що підтверджується первинною медичною карткою № 17862/93 (форма 100), довідкою про обставини травми №44 від 19.06.2023, довідкою ВЛК № 7407 від 01.08.2023, випискою № 2554 Сумського спеціалізованого диспансеру, наказами № 205 від 19.06.2023, від 07.07.2023 №223, від 01.08.2024 № 253.
Поряд з цим, як слідує з виписки Приват Банку від 15.12.2023 року, ОСОБА_1 зараховано на картковий рахунок:
- в червні 2023 року:
12 187,07 грн - зарплата військова частина НОМЕР_1 ;
- в липні 2023 року:
12 502,25 грн - зарплата військова частина НОМЕР_1 ;
71 970,00 грн - додаткова винагорода;
- в серпні 2023 року зараховано на картковий рахунок:
17 249,43 грн - зарплата військова частина НОМЕР_1 ;
9 677,42 грн - зарплата військова частина НОМЕР_1 ;
- в вересні 2023 року зараховано на картковий рахунок:
17 249,43 грн - зарплата військова частина НОМЕР_1 ;
- в жовтні2023 року зараховано на картковий рахунок:
17 419,43 грн - зарплата військова частина НОМЕР_1 ;
- в листопаді 2023 року зараховано на картковий рахунок:
17 436,35 грн - зарплата військова частина НОМЕР_1 ;
92 229,03 грн - додаткова винагорода;
- в грудні 2023 року зараховано на картковий рахунок:
20 2777,51 грн - зарплата військова частина НОМЕР_1 .
Таким чином, з наведеного слідує, що відповідач протиправно не виплачував позивачу додаткову грошову винагороду, яка передбачена Постановою №168, збільшену до 100 000 грн з розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, у зв'язку із отриманим пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а також у відпустці для лікування після тяжкого поранення (контузії, травми або каліцтва) за висновком військово-лікарської комісії за періоди з 20.06.2023-04.07.2023, а також з 04.07.2023 по 31.08.2023 включно.
Водночас, суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
За таких обставин, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу додаткової винагороди в збільшеному до 100 000 гривень розмірі, право на яку передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, у зв'язку із отриманим пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а також у відпустці для лікування після тяжкого поранення (контузії, травми або каліцтва) за висновком військово-лікарської комісії за періоди 20.06.2023 - 04.07.2023, а також з 04.07.2023 по 31.08.2023 включно включно та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, у зв'язку із отриманим пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а також у відпустці для лікування після тяжкого поранення (контузії, травми або каліцтва) за висновком військово-лікарської комісії за періоди 20.06.2023 - 04.07.2023, а також з 04.07.2023 по 31.08.2023 включно, з урахуванням раніше виплачених сум додаткової винагороди.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність командира роти старшого лейтенанта ОСОБА_2 та попереднього командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 та командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 , суд зазначає таке.
Відповідачем у справі є Військова частина НОМЕР_1 , як юридична особа, а відтак розглядати вимоги до конкретних осіб не передбачено, відтак у цій частині варто задовольнити частково, а саме визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 .
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання нарахувати додаткову винагороду у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах у необхідних для забезпечення оборони України за період з виплати за 08.06.2023 р. по 19.06.2023 р. - 3333, 33 ( 1 день пропорційно на 100 000 грн.) * 12 днів перебування на позиціях ( згідно з довідкою 2014 від 21.11.2023 року) = 39 999, 96 ( тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять тисяч, 96 коп.), то суд звертає увагу, що така була нарахована та виплачена позивачу в липні 2023 року у сумі 71 970,00 грн, що підтверджується випискою з Приват Банку від 15.12.2023.
Щодо аргументів відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом, суд звертає увагу, що ухвалою від 01.05.2024 у цій справі позовну заяву ОСОБА_1 , залишено без руху для надання суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску.
На виконання вищевказаної ухвали позивачем долучено до матеріалів справи заяву про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, а також відповідні докази поважності причин його пропуску. Суд врахував подані доводи та відкрив провадження у справі.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАСУ України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку що позовні вимоги необхідно задовольнити частково.
Щодо судового збору, то оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, тому відповідно до ст.139 КАС України, такий розподілу не підлягає.
Керуючись ст.ст. 72-80, 90, 139, 243-246, 255, 293 КАС України суд
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії -задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 .
3. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 :
- додаткову винагороду у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні: з 20.06.2023 р по 04.07.2023 року (згідно з виписки «Сумського обласного диспансера радіаційного захисту населення», витяг з наказу № 205 від 19.06.2023 року)- 3333, 33 * 15 днів лікування= 49 999, 95 (сорок дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять тисяч, 95 коп.);
- додаткову винагороду у розмірі 100 000 гривень за 30 діб перебування у відпустці за станом здоров'я ( витяг з наказу № 223 від 07.07.2023 року);
- додаткову винагороду у розмірі 100 000 гривень за 30 діб перебування у відпустці за станом здоров'я ( витяг з наказу № 253 від 01.08.2023 року, довідка ВЛК №7407 від 01.08.2023 року).
4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
5. Судові витрати не розподіляються.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
СуддяГрень Наталія Михайлівна