Ухвала від 22.01.2025 по справі 360/1679/24

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про прийняття позовної заяви до розгляду після усунення її недоліків та відкриття провадження у справі

22 січня 2025 року м. ДніпроСправа № 360/1679/24

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (місцезнаходження: 61000, місто Харків, площа Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 30 грудня 2024 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач, ГУПФУ в Харківській області) з такими позовними вимогами:

1) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 18 червня 2024 року № 123750004060 про відмову у призначенні пенсії позивачці;

2) зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивачки від 11 червня 2024 року про призначення пенсії за віком, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 11 червня 2024 року позивачка звернулася із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про призначення пенсії за віком.

Позивачці 18 червня 2024 року надійшла відповідь від ГУПФУ в Харківській області, де зазначалося, що їй відмовлено в призначенні пенсії за віком. Відмова від 18 червня 2024 року № 123750004060 вмотивована тим, що відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж позивача складає 21 років 11 місяців 28 днів, що є недостатнім для призначення пенсії. Не зараховано до загального страхового стажу період роботи з 06 серпня 1982 року по 17 листопада 2000 року, оскільки відсутній документ про реорганізацію Троїцького райпобуткомбіната в Колективне підприємство побутових послуг.

Позивачка з такою відмовою не згодна, оскільки період її роботи з 06 серпня 1982 року по 17 листопада 2000 року підтверджений записами у трудовій книжці від 12 грудня 1982 року серії НОМЕР_1 , яка є головним документом, який підтверджує стаж, характер виконуваної роботи.

Позивачка вважає, що вона не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періодів роботи до страхового стажу за порушення, вчинені підприємством, на якому вона працювала.

Вважаючи порушеним своє право на призначення пенсії, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

Ухвалою від 06 січня 2025 року позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачу протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання даної ухвали надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення строку разом з доказами поважності причин його пропуску.

Від позивачки 20 січня 2025 року надійшло клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в обґрунтування якого зазначено, що строк звернення до суду за оскарженням рішення ГУПФУ у Харківській області від 18 червня 2024 року № 123750004060 пропущено нею на три дні, два з яких є вихідними. Крім того позивачка зазначила, що вимушена була переїхати на територію підконтрольну українській владі, але не є внутрішньо-переміщеною особою, однак змушена мешкати не за своїм місцем проживання, що значно змінює її нормальний уклад життя. Також позивачка зауважила, що повномасштабні бойові дії, численні повітряні тривоги, постійні відключення світла тощо, значно ускладнюють нормальне існування, у тому числі і звернення до державних органів за захистом своїх прав.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить з такого.

Частиною першою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною третьою статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суддею з'ясовано, що позивачем пропущений строк звернення до суду, про що зазначено в ухвалі від 06 січня 2025 року.

З матеріалів позовної заяви суддею встановлено, що позивачем 18 червня 2024 року отримано рішення відповідача від 18 червня 2024 року № 123750004060 про відмову у призначенні пенсії.

Отже строк звернення до суду з даним позовом сплив 19 грудня 2024 року, а позовну заяву подано до суду 22 грудня 2024 року, тобто з пропуском строку, визначеного частиною другою статті 122 КАС України, на 3 дні.

Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Розглядаючи питання поважності пропуску строку звернення в межах аргументів, наведених представником позивача, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов'язків цивільного характеру. У цьому пункті закріплене «право на суд» разом із правом на доступ до суду складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom, заява № 4451/70, п. 36). Проте ці права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність вказаних прав (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Станєв проти Болгарії» (Stanev v. Bulgaria, заява № 36760/06, п. 230). Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Тож позиція ЄСПЛ свідчить, що основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у рішенні від 27 червня 2000 року у справі «Ілхан проти Туреччини» ЄСПЛ зазначив, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично, не має абсолютного характеру і перевіряючи його виконання слід звернути увагу на обставини справи.

ЄСПЛ також у справі «Корня проти Республіки Молдова» (Cornea v. the Republic of Moldova, заява № 22735/07, п.п. 21-26; констатовано порушення пункту 1 статті 6 Конвенції) зазначив, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним й може підлягати в деяких випадках обмеженням. Суд повинен переконатись у тому, що застосовані заходи не обмежують та не знижують можливості доступу до суду таким чином, що порушується сам зміст цього права. Більше того, обмеження буде неспівмірним з пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законну мету та якщо не існує розумної співмірності між застосованими заходами і переслідуваною метою (рішення у справі «Уейт і Кеннеді проти Німеччини», заява № 26083/94, пункт 59). Право на доступ до суду буде порушеним, коли регулювання не переслідує більше мету правової безпеки і належного управління правосуддям, а являє собою бар'єр, який перешкоджає особі добитися розгляду по суті своєї справи компетентним судом (рішення у справі «Цалкізіс проти Греції» (Tsalkitzis v. Greece, заява № 11801/04, пункт 44).

Зважаючи на наведені позивачкою обставини, зважаючи на невеликий термін пропуску строку звернення до суду, з метою забезпечення права доступу до правосуддя, суд вважає за необхідне визнати поважними причини пропуску строку та поновити позивачці строк звернення до адміністративного суду.

Після усунення недоліків позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, підстав для повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження в адміністративній справі суд не вбачає, у зв'язку з чим вважає за необхідне відкрити провадження у справі.

В позовній заяві позивачем заявлено клопотання про розгляд справи в спрощеному провадженні, вирішуючи яке, суд виходить з такого.

Адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин (пункт 20 статті 4 КАС України).

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно із пунктом 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Частиною третьою статті 257 КАС України встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною першою статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частиною п'ятою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Таким чином, виходячи з наведених в статті 257 КАС України критеріїв, з огляду на предмет спору в даній справі, з урахуванням вимог статей 259, 260, 262 КАС України, суддя вважає за необхідне здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

За приписами частини четвертої статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може запропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає для з'ясування всіх обставин у справі.

Керуючись статтями 5, 77, 160, 168, 171, 174, 175, 257, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

Поновити ОСОБА_1 пропущений строк на звернення до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

Справу розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Запропонувати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області надати до суду за допомогою підсистеми (модулю) «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі:

- відзив на позовну заяву разом зі всіма доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та доказами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.

Роз'яснити відповідачу, що відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Встановити строк для подання відповіді на відзив та заперечення протягом 5 днів з дня одержання відзиву (відповіді на відзив).

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати до суду за допомогою підсистеми (модулю) «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, протягом 15 календарних днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі такі докази:

- заяву ОСОБА_1 від 11 червня 2024 року разом зі всіма доданими до заяви документами;

- рішення ГУПФУ в Харківській області від 18 червня 2024 року № 123750004060 про відмову в призначенні пенсії разом з розрахунком страхового стажу форми РС-право;

- довідку форми ОК-5;

- а також будь-які інші документи, враховані при розгляді заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії.

Справа розглядатиметься суддею Пляшковою К.О. одноособово.

Повідомити сторони про можливість реєстрації в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) «Електронний суд» для отримання процесуальних документів в електронному вигляді та інформації по даній справі на офіційному вебпорталі «Судова влада України».

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://court.gov.ua/fair/sud1270/.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадку відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності.

СуддяК.О. Пляшкова

Попередній документ
124605540
Наступний документ
124605542
Інформація про рішення:
№ рішення: 124605541
№ справи: 360/1679/24
Дата рішення: 22.01.2025
Дата публікації: 24.01.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Луганський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (24.04.2025)
Дата надходження: 30.12.2024
Предмет позову: про визнання протиправним та скасування рішення щодо відмови в призначенні пенсії, зобов'язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком