07 січня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/6960/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Науменка В.В.
при секретарі судового засідання Гловацькій М.О.,
за участі:
представника позивача - Майстрова О.С.
представника відповідача - Ярової В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Комунального некомерційного підприємства "Обласний клінічний онкологічний центр Кіровоградської обласної ради" (вул. Ялтинська, 1, м. Кропивницький, 25011, ЄДРПОУ 01994959) до Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області (вул. Архітектора Паученка, 64/53, м. Кропивницький, 25006, ЄДРПОУ 41127387) про визнання протиправним та скасування висновку, -
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу закупівлі від 23.10.2024 №UA-2024-09-19-007134-а.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуваний висновок винесено безпідставно, оскільки виявлені порушення не мали місця, а запропоновані відповідачем заходи на усунення таких порушень, зазначені у зобов'язальній частині висновку, викладені не чітко та некоректно, крім цього є неспівмірними з виявленими відповідачем порушеннями.
Ухвалою суду від 04.11.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку загального позовного провадження, встановлено порядок та строки вчинення сторонами процесуальних дій, призначено підготовче засідання у справі (а.с. 98).
Від відповідача до суду 13.11.2024 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав, у задоволенні позову просив відмовити. Зазначив, що виявлені порушення у повній мірі підтверджується матеріалами справи. Наголосив, що за наявності виявлених порушень договір взагалі не мав бути укладеним, отже єдиним способом усунення таких порушень є розірвання укладеного договору, про що й зазначено в оскаржуваному висновку. Вважає оспорюваний висновок правомірним та таким, що не підлягає скасуванню (а.с. 104-110).
До суду 14.11.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач вважав доводи, викладені у відзиві такими, що не спростовують позовних вимог, наполягав на задоволенні позову (а.с. 145-148).
Інших заяв по суті справи до суду від сторін не надходило.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та надав пояснення, аналогічні змісту позовної заяви. Наголосив, що позивачем не допущено жодних порушень під час проведення процедури закупівлі, а ті порушення, на яких наголошує відповідач, носять суто формальний характер та не впливають на правомірність такої закупівлі. Також відзначив, що зобов'язання за договором, укладеним внаслідок проведення процедури закупівлі, на даний час виконані обома сторонами, підрядником вже повністю встановлено та запущено нове обладнання, відповідно, позивачем сплачено кошти за проведені роботи та обладнання. Отже, зобов'язання розірвати такий договір, надане відповідачем, не сприятиме захисту прав позивача чи держави, а навпаки призведе до безпідставних витрат як з боку позивача, так і з боку підрядника. Вважає оспорюваний висновок протиправним та просить суд скасувати його.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала з підстав, викладених у відзиві. Зазначила, що усі факти виявлених порушень знаходять повне підтвердження у наданих сторонами до суду документах. Такі порушення стосуються невідповідності тендерної пропозиції встановленим нормам, а отже така пропозиція мала бути відхилена, а договір між сторонами не повинен бути укладений. Таким чином, оскільки договір між сторонами все ж було укладено, його розірвання, на думку відповідача, є належним засобом усунення виявлених порушень.
Допитана у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_1 суду пояснила, що вона, як головний державний аудитор, приймала участь у моніторингу публічної закупівлі та складала оспорюваний висновок. Під час проведення моніторингу нею встановлено порушення, а саме - у відповідності до умови тендерної документації, учасник мав підтвердити досвід виконання аналогічних договорів, надавши копію такого договору. У даному випадку предметом договору було поставка ліфту з монтажем та пусконалагоджувальними роботами, у той час, як учасник надав на підтвердження досвіду копії трьох договорів, предметом яких був лише монтаж та пусконалагоджувальні роботи, без здійснення поставки самого ліфту. На думку свідка, такі договори не є аналогічними з тим, що укладений з позивачем, отже тендерна пропозиція мала бути відхилена, а договір не мав бути укладений. Саме тому у висновку було зобов'язано позивача здійснити заходи щодо припинення зобов'язань за договором. На питання суду уточнила, що у даному випадку мається на увазі розірвання укладеного договору.
Заслухавши пояснення учасників справи, покази свідка, дослідивши надані сторонами матеріали та з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом з наданих сторонами заяв по суті справи, пояснень та інших матеріалів справи встановлено, що позивачем у вересні 2024 року проведено публічну закупівлю з унікальним номером UA-2024-09-19-007134-а - Ліфт пасажирський (з монтажем та пусконалагоджувальними роботами), за адресою: м. Кропивницький, вул. Ялтинська, 1, очікувана вартість - 2495644 грн., з переможцем якої - КП "ПВК Геркон", позивачем укладено Договір №10-566/2024 від 14.10.2024 (а.с. 93-96).
Також встановлено, що згідно наказу Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області №68-з від 14.10.2024 (а.с. 122), відповідачем розпочато моніторинг публічних закупівель відповідно до переліку (а.с. 122-зворот), у тому числі закупівлі з унікальним номером UA-2024-09-19-007134-а, проведеної позивачем.
За результатами проведеного у період з 14.10.2024 по 23.10.2024 моніторингу закупівлі UA-2024-09-19-007134-а, складено та затверджено 23.10.2024 Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2024-09-19-007134-а, відповідно до пункту 2 якого встановлено порушення п. 1 ч. 1 статті 31 Закону "Про публічні закупівлі" та пункту 3 Особливостей (а.с. 119-121).
Водночас, відповідно до змісту оскаржуваного висновку, за результатами аналізу питання визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону з урахуванням особливостей, розгляду тендерної пропозиції ТОВ "Виробнича компанія "ІНТЕРБУД", своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом - порушень не встановлено.
З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, відповідачем з посиланням на статті 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтю 8 Закону України «Про публічні закупівлі», зобов'язано позивача здійснити заходи щодо припинення зобов'язань за договором, та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Не погоджуючись з такими висновками проведеного моніторингу, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-XII (далі - Закон №2939-XII, у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 1 Закону № 2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Статтею 5 Закону № 2939-XII визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Закон України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII, у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону № 922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання (частина шоста статті 8 Закону №922-VIII).
Відповідно до частини сьомої статті 8 Закону № 922-VIII у висновку обов'язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження (частина десята статті 8 Закону № 922-VIII).
Згідно зі статтею 20 Закону № 922-VIII відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи. Для проведення процедури закупівлі має бути подано не менше двох пропозицій.
Відповідно до частини другої статті 21 Закону № 922-VIII оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити наступну інформацію: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності); 3) кількість та місце поставки товарів, обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг; 4) очікувана вартість предмета закупівлі; 5) строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 6) кінцевий строк подання тендерних пропозицій; 7) умови оплати; 8) мова (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції; 9) розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); 10) дата та час розкриття тендерних пропозицій, якщо оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону; 11) розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у межах від 0,5 відсотка до 3 відсотків очікуваної вартості закупівлі або в грошових одиницях; 12) математична формула для розрахунку приведеної ціни (у разі її застосування).
В оголошенні про проведення відкритих торгів може зазначатися інша інформація.
Тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об'єктом авторського права та/або суміжних прав (частина перша статті 22 Закону № 922-VIII).
Згідно з частиною другою статті 22 Закону № 922-VIII у тендерній документації зазначаються такі відомості: 1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій; 3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону; 6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги; 7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 8) проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов.
Обґрунтовуючи оскаржуваний висновок, відповідач вказує на порушення позивачем вимог пункту 1 частини 1 статті 31 Закону №922-VIII та пункту 3 Особливостей.
Так, Законом від 16 серпня 2022 року № 2526-IX "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та інших законодавчих актів України щодо здійснення оборонних та публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану" доповнено Розділ X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 922-VIIІ пунктом 3-7 такого змісту: "Установити, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз".
Відповідно до пункту 3-7 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про публічні закупівлі» Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 12 жовтня 2022 року № 1178, якою затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Особливості).
Судом встановлено, що пункт 3 Особливостей (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), на порушення вимог якого посилається у своєму висновку відповідач, сформульовано наступним чином:
"Замовники, що зобов'язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Положення частин п'ятої, шостої, восьмої (з урахуванням положень пунктів 68-76 цих особливостей) і дев'ятої статті 3 Закону застосовуються на умовах, визначених Законом.
Під час здійснення публічної закупівлі відповідно до цих особливостей (крім випадків, передбачених абзацами четвертим - шостим цього пункту) замовники застосовують положення пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення» Закону, крім підпункту 4 пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення» Закону, з урахуванням положень, визначених цим абзацом. У разі здійснення замовником закупівлі робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товару, визначеного пунктом 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення» Закону, вартість якого у складі предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, визначені абзацом першим пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення» Закону, закупівля таких робіт чи послуг здійснюється з урахуванням особливостей, установлених пунктом 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення» Закону.
Положення пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення» Закону не застосовуються замовниками у разі:
здійснення замовником закупівлі товарів, робіт чи послуг, якщо країною походження таких товарів (зокрема, якщо набуття замовником у власність таких товарів передбачається за результатом виконання робіт чи надання послуг) є країна, яка є стороною Угоди про державні закупівлі, укладеної 15 квітня 1994 р. в м. Марракеші, із змінами, внесеними Протоколом про внесення змін до Угоди про державні закупівлі, вчиненим 30 березня 2012 р. в м. Женеві, з якою Україна уклала інші міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, що містять положення про державні закупівлі, у тому числі угоди про вільну торгівлю, або країна, яка є учасником Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України “Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі»;
здійснення замовником закупівлі товару для потреб Збройних Сил, інших військових формувань, правоохоронних органів на їх запит з подальшою передачею таких товарів на облік запитувача.
Під час здійснення публічної закупівлі відповідно до цих особливостей замовники застосовують положення:
статті 25 Закону з урахуванням положень пункту 47 цих особливостей;
статті 27 Закону з урахуванням положень пункту 21 цих особливостей.
Закупівля товарів (робіт, послуг) за кошти кредитів (позик, грантів), що надані відповідно до міжнародних договорів України Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій, Міжнародною асоціацією розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Північним інвестиційним банком, а також іншими міжнародними валютно-кредитними організаціями, що здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями, якими передбачається можливість застосування законодавства України у сфері публічних закупівель, може здійснюватися відповідно до цих особливостей з урахуванням додаткових вимог і умов, схвалених відповідною організацією, зокрема у спеціальному процедурному посібнику щодо відповідного кредиту (позики, гранту), наданого згідно з міжнародним договором.
Публічні закупівлі зерна пшениці (не нижче 3 класу) та/або зерна кукурудзи, що проводяться Державним агентством меліорації та рибного господарства відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 березня 2023 р. № 253 “Про надання гуманітарної допомоги державам Африки та Азії та скасування постанов Кабінету Міністрів України від 24 листопада 2022 р. № 1313 і від 23 грудня 2022 р. № 1421» (Офіційний вісник України, 2023 р., № 35, ст. 1859), здійснюються шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному цими особливостями".
Суд наголошує, що враховуючи досить об'ємне формулювання пункту 3 Особливостей, посилання на нього в акті індивідуальної дії передбачає чітке та недвозначне формулювання допущених (на думку контролюючого органу) порушень. Разом з тим, зміст оскаржуваного висновку жодним чином не пояснює та не конкретизує, які саме положення процитованого пункту Особливостей не дотримано позивачем, у чому саме полягають такі порушення.
Таким чином, на переконання суду, оскаржуваний висновок у цій частині не відповідає критерію обґрунтованості.
Водночас, оскаржуваний висновок також містить посилання на порушення позивачем п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону №922-VIII.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 статті 31 Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі:
не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону;
не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства;
зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п'ятнадцятою статті 29 цього Закону;
не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції;
не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей;
не надав обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції протягом строку, визначеного в частині чотирнадцятій статті 29 цього Закону;
визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до вимог частини другої статті 28 цього Закону.
Не зважаючи на те, що висновок не містить вказівки на конкретний абзац пункту 1 частини 1 статті 31 Закону, зі змісту описової частини такого висновку, а також з пояснень учасників справи вбачається, що мова йде саме про абзац перший зазначеного пункту - учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону.
Стаття 16 Закону визначає кваліфікаційні критерії процедури закупівлі
Так, замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.
Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:
1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій;
2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;
3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);
4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.
У разі встановлення кваліфікаційного критерію фінансової спроможності замовник не має права вимагати надання підтвердження обсягу річного доходу (виручки) у розмірі більшому, ніж очікувана вартість предмета закупівлі (пропорційно очікуваній вартості частини предмета закупівлі (лота) в разі поділу предмета закупівель на частини).
Якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити спроможності інших суб'єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців.
Під час проведення торгів із обмеженою участю замовником застосовуються всі кваліфікаційні критерії, встановлені частиною другою цієї статті.
У разі участі об'єднання учасників підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям здійснюється з урахуванням узагальнених об'єднаних показників кожного учасника такого об'єднання на підставі наданої об'єднанням інформації.
У той же час, стаття 17 Закону визначає підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі.
У даному випадку зміст оскаржуваного висновку свідчить про те, що зазначаючи на наявність вищевказаного порушення, контролюючий орган вказує на наявність пункту 13 Додатку 1 тендерної документації, де зазначено, що учасник для підтвердження відповідності тендерної пропозиції кваліфікаційним критеріям повинен надати довідки на підтвердження відповідності учасника кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 Закону, зокрема довідка, складена у довільній формі щодо виконання аналогічних договорів разом з копіями таких договорів (не менше одного) і документальним підтвердженням їх (його) виконання (копії актів, видаткових накладних, тощо або ж листи-відгуки, довідки) від замовників таких договорів щодо належного виконання з боку учасника зобов'язань за цими договорами.
Так, у висновку зазначається та сторонами не заперечується, що до тендерної пропозиції учасником КП "ПВК Геркон" надано довідку про наявність аналогічних договорів - №2М від 25.03.2022, №4П від 22.08.2022, №2М від 29.05.2024, копії таких договорів, а також акти приймання виконання робіт за вказаними договорами.
Водночас, за позицією контролюючого органу, вказані договори не є аналогічними з договором №10-566/2024 від 14.10.2024, укладений між позивачем та КП "ПВК Геркон", оскільки предмет таких договорів стосувався лише виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт на пасажирському ліфті, а не поставки такого ліфту.
Таким чином, на думку відповідача, учасник - КП "ПВК Геркон" у даному випадку не підтвердив відповідність кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 Закону, а отже його тендерна пропозиція мала бути відхилена, а договір №10-566/2024 від 14.10.2024 не міг бути укладений.
Заперечуючи щодо таких висновків контролюючого органу, позивач зазначив, що у тендерній документації не були зазначено детальні, конкретні вимоги до договорів, якими учасник мав би підтвердити кваліфікаційні критерії відповідно до статті 16 Закону, оскільки в іншому випадку дака документація містила би дискримінаційні вимоги до учасників закупівлі. Наголосив, що у даному випадку поставка товару (ліфту) обов'язково мала супроводжуватись супутніми послугами - монтажними та пусконалагоджувальними роботами, та замовника (позивача) перш за все цікавив досвід учасника у виконанні договорів саме у цій частині, а надані учасником копії договорів у повному обсязі підтвердили кваліфікацію зазначеного учасника. Підкреслив, що саме замовник, а не відповідач, має визначати достатність наданих учасником доказів на підтвердження його відповідності кваліфікаційним критеріям.
Суд вважає такі доводи позивача слушними та обґрунтованими.
Так, зі змісту договору №10-566/2024 від 14.10.2024 вбачається, що його предметом є не лише поставка ліфту пасажирського, а й проведення монтажних та пусконалагоджувальних робіт щодо цього ліфту. Саме виконання зазначених робіт, а не поставка товару, вимагає від їх виконавця певної кваліфікації, обумовленої як наявністю певних дозволів, так і спеціального обладнання та кваліфікованого персоналу, що може бути підтверджено, серед іншого, успішним виконанням таким суб'єктом аналогічних за змістом робіт, що й мав встановити замовник під час визначення переможця закупівлі.
Відповідачем не надано до суду жодних доказів невідповідності учасника - КП "ПВК Геркон" кваліфікаційним критеріям, необхідним для виконання укладеного між сторонами договору у розумінні статті 16 Закону.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За таких обставин суд приходить до висновку про те, що встановлені відповідачем порушення носять суто формальний характер, жодним чином не вплинули на зміст правовідносин щодо проведеної публічної закупівлі, а отже спірний висновок у відповідній частині не відповідає критеріям, встановленим частиною другою статті 2 КАС України, зокрема пропорційності та використання повноваження з метою, з якою це повноваження надано.
Щодо визначеного відповідачем способу усунення виявлених під час моніторингу порушень (шляхом припинення зобов'язань за договором), суд зазначає наступне.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, чого в даному випадку відповідачем зроблено не було.
Відповідач обмежився лише зазначенням у констатуючій частині спірного висновку про порушення позивачем пункту 1 частини першої статті 31 Закону №922-VIII та зобов'язав позивача "здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов'язань за договором", однак не конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.
Верховний Суд неодноразово, зокрема, у постановах від 10 грудня 2019 року у справі №160/9513/18, від 05 березня 2020 року в справі № 640/467/19, від 23 квітня 2020 року у справі №160/5735/19, від 11 червня 2020 року в справі № 160/6502/19, від 12 серпня 2020 року у справа № 160/11304/19, від 21 січня 2021 року у справі №400/4458/19, від 21 жовтня 2021 року у справі №640/17797/20, від 30 листопада 2021 року у справі №420/5590/19, від 04.05.2023 у справі №160/5890/22, де вирішувалися подібні правовідносини, висловлював правову позицію, яка полягає у тому, що можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб'єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень. Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії.
Отже, на переконання суду, спірний висновок, який є актом індивідуальної дії та породжує обов'язки для позивача, не відповідає критеріям, встановленим частиною другою статті 2 КАС України, щодо його обґрунтованості.
Крім цього, з огляду на позицію відповідача про те, що у даному випадку під "здійсненням заходів щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов'язань за договором" останній мав на увазі розірвання укладеного договору, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього визначено статтею 41 Закону № 922-VIII, частиною першою якої передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Отже, замовникам слід керуватися приписами ЦК України та Господарського кодексу України (далі - ГК України), з урахуванням вимог, передбаченими Законом №922-VIII.
Визначення відповідачем способу усунення виявлених порушень "шляхом припинення зобов'язань за договором" не вирішує питання обґрунтованості та вмотивованості спірного висновку як акту індивідуальної дії, оскільки, зокрема, главою 50 ЦК України передбачено більше десяти способів припинення зобов'язання, серед яких і припинення зобов'язання виконанням.
За змістом частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частин першої, четвертої статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
З матеріалів справи вбачається, що позивач, виконуючи зобов'язання, покладені на нього відповідачем спірним висновком, звертався з листами до КП "ПВК Геркон" з проханням розірвати укладений договір за взаємною згодою сторін, проте листами від 25.10.2024 (а.с. 177) та від 14.11.2024 (а.с. 187-зворот) зазначений контрагент повідомив про свою відмову розривати такий договір.
Будь-яких порушень умов укладеного договору, у тому числі - істотних умов, що свідчило б наявність підстав для його розірвання, зокрема у судовому порядку, матеріали справи не містять, умови укладеного договору не передбачають можливості його розірвання в односторонньому порядку.
Крім цього, з матеріалів справи, а також даних офіційного сайту Prozorro.gov.ua (послання - https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2024-09-19-007134-a) вбачається, що на момент розгляду справи судом усі зобов'язання з боку КП "ПВК Геркон" по договору, укладеному з позивачем, виконані, обладнання (ліфт) поставлено, встановлено та запущено в експлуатацію, відповідна оплата проведена, що свідчить про повне виконання договору та як наслідок - припинення усіх зобов'язань сторін за вказаним договором.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до статті 2 КАС України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, покладений на нього обов'язок доказування правомірності свого рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 КАС України, не виконав та не довів суду правомірності такого рішення.
Таким чином, оспорюваний висновок підлягає визнанню протиправним та скасуванню, отже позовні вимоги належить задовольнити.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до статті 139 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До матеріалів справи додано платіжне доручення про сплату судового збору у розмірі 3028,00 грн. (а.с. 10), зазначені суми підлягають стягненню на користь позивача.
Доказів понесення сторонами інших судових витрат до суду не надано.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Комунального некомерційного підприємства "Обласний клінічний онкологічний центр Кіровоградської обласної ради" до Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування висновку - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2024-09-19-007134-a від 23.10.2024.
Стягнути на користь Комунального некомерційного підприємства "Обласний клінічний онкологічний центр Кіровоградської обласної ради" (ЄДРПОУ 01994959) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області (ЄДРПОУ 41127387).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.
Повний текст рішення виготовлено 17 січня 2025 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО