22 січня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/5861/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (надалі - відповідач), у якій просить:
- визнати протиправним та скасувати винесене ГУ ДПС у Кіровоградській області податкове повідомлення-рішення від 21 травня 2024 року № 0000/7307/24-05 про збільшення грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 136965,83 грн;
- визнати протиправним та скасувати винесене ГУ ДПС у Кіровоградській області податкове повідомлення-рішення від 21 травня 2024 року № 0000/7308/24-05 про збільшення суми грошового зобов'язання по військовому збору на загальну суму 11413,82 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає про те, що з метою контролю за дотриманням вимог податкового законодавства при оподаткуванні доходу, отриманого платником як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 відповідачем було проведено відносно неї документальну позапланову невиїзну перевірку. За результатами проведеної перевірки складено акт від 29.04.2024 №5993/11-28-24-05/3022711206 (далі - Акт перевірки) та встановлено, порушення вимог:
- підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49, статті 179 Податкового кодексу України від року №2755-VI (далі - ПК України) - в частині неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік;
- підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України в частині заниження податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 136965,83грн. в т.ч. за 2020 рік;
- пункту161 підрозділу 10 Розділу XX ПК України в частині заниження суми податкового зобов'язання по військовому збору на загальну суму 11413,82 грн., в т.ч. за 2020 рік.
Як наслідок, відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення щодо збільшення суми грошових зобов'язань та застосування штрафних санкцій.
Вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними, а висновки, які відображені у Акті перевірки безпідставними, оскільки службовими особами відповідача під час перевірки були використані тільки відомості із центральної бази ДРФО України, а не первинні документи, які пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів.
Вказує, що відповідач при визначенні розміру грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з суми прощеного боргу безпідставно не застосував норми пункту 8 підрозділу 1 розділу XX ПК України, якими встановлено, що не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Оскільки кредит був отриманий позивачем в іноземній валюті у 2008 році у розмірі 30000,00 доларів США станом на 01.01.2014 не погашений, нарахування податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та податкових зобов'язань з військового збору, а також штрафних санкцій з урахуванням наведених положень податкового законодавства вважає протиправним.
Також, наголошує, що відповідач під час перевірки не перевірив дотримання кредитором положень підпункту "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України щодо повідомлення платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу. Адже, у разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
З цих підстав просить позов задовольнити.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.
На обґрунтування заперечень зазначив, що згідно даних центральної бази даних ДРФО України про суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_1 у ІІ кварталі 2020 року отримала дохід у сумі 760921,27 грн за ознакою « 126» - у вигляді боргу платника податку, анульованого кредитором. Згідно листа АТ «Альфа-Банк» від 14.12.2021 №108195-20.2- б/б. підтверджено інформацію зазначену у податковому розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб та сум утриманого з них податку за (форма 1 ДФ) за ознакою доходу « 126».
Вказує, що сума кредитної заборгованості, анульована банком, є доходом платника податку (додатковим благом), який підлягає оподаткуванню в порядку, визначеному підпунктом "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України, та який позивач була зобов'язана включити до податкової декларації за 2020 рік. У зв'язку з невиконанням позивачем такого обов'язку на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.2 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.1 пункту 79.2 статті 79, підпункту 164.2.10 пункту 164.2 статті 164 ПК України, відповідно до наказу Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області №222 від 19.03.2024 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 » було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання платником податків ОСОБА_2 вимог податкового законодавства при оподаткуванні доходів, отриманих у вигляді списання заборгованості за період з 01.01.2020 по 31.12.2020.
За результатами документальної позапланової перевірки складено акт від 29.04.2024 № 5993/11-28-24-05/ НОМЕР_1 та встановлено наступні порушення:
- підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49, статті 179 ПК України - неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік до контролюючого органу;
- підпункту 164.2.10 пункту 164.2, статті 164, підпункту 174.2.2 пункту 174.2, пункту 174.3 статті 174 ПК України - в частині заниження податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб за 2020 рік на загальну суму 136965,83 грн.;
- пункту 16 прим.1 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України - частині заниження податкового зобов'язання по військовому збору за 2020 рік на загальну суму 11413,82 грн.
Зважаючи на викладене, вважає що оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідають вимогам законодавства, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Будь-яких клопотань від учасників справи не надходило.
16.09.2024 ухвалою Кіровоградського окружного суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження).
06.01.2025 ухвалою суду витребувано від Акціонерного банку «Сенс Банк» за ініціативи суду докази по справі.
Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.
Між АТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 05.02.2008 укладено кредитний договір №420/052-ФО1 (а.с. 23-27).
За умовами цього договору, кредитор надає постачальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 30000,00 дол. США зі сплатою 12,5% річних (п. 1.1. Договору).
Як передбачено пунктом 1.2. зазначеного Договору, кредит надається позичальнику на придбання нерухомого майна - двокімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з пунктом 1.3. Договору в якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення зобов'язань за цим договором, кредитор укладає в день укладення цього договору з позичальником іпотечний договір, за умовами якого позичальник передає кредитору в іпотеку нерухоме майно, для придбання якого, згідно з пунктом 1.2. цього договору, надається кредит, яке стане власністю позичальника в майбутньому, заставною вартістю 36330,00 дол. США, що в еквіваленті становить 183466,00 грн.
Для забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором №420/052-ФО1 від 05.02.2008 між АКБ "Укрсоцбанк" (Іпотекодержатель) та ОСОБА_2 (Іпотекодавець) 06.02.2008 укладено іпотечний договір, відповідно до якого Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю у якості забезпечення виконання Іпотекодавцем зобов'язань, наступне нерухоме майно: квартиру під номером АДРЕСА_2 (а.с. 28-30).
02.10.2018 між АКБ "Укрсоцбанк" та позивачем було укладено додаткову угоду до кредитного договору №420/052-ФО1 від 05.02.2008, пунктом 1 якої сторони погодилися змінити діючий порядок виконання позичальником зобов'язань щодо повернення заборгованості за договором, застосувавши до відносин, що склалися між позичальником та банком на підставі договору, схему повернення заборгованості відповідно до продукту «Debt Settlement», у зв'язку з чим сторони домовились встановити з 02.10.2018 фіксовану процентну ставку за користування кредитом у розмірі 0,01% річних.
Пунктом 6 вказаної додаткової угоди передбачено, що сторони дійшли згоди про те, що банк має право у відповідності до статті 605 Цивільного кодексу України звільнити позичальника від подальшого виконання зобов'язань за Договором повністю або частково на розсуд Банку, шляхом направлення Банком відповідного рекомендованого листа (повідомлення) за місцем проживання позичальника, вказаному в реквізитах цієї додаткової угоди. Повідомлення, що вказане у цьому пункті в будь-якому разі вважається отриманим позичальником протягом 10 календарних днів з дати його відправлення АТ «Укрсоцбанк» на відповідну адресу позичальника, при цьому сторони погоджуються, що на позичальника покладається обов'язок щодо контролю за належним обслуговуванням поштової скриньки позичальника та своєчасним отриманням кореспонденції. Позичальник розуміє і погоджується з тим, що всі негативні наслідки невиконання такого обов'язку позичальник несе особисто (а.с. 32).
Згідно інформації Акціонерного товариства «Сенс Банк» (правонаступника ПАТ «Уксрсоцбанк») 02.10.2018 ОСОБА_2 з метою виконання кредитних зобов'язань внесено одноразовий платіж в сумі 13250,00 дол. США.
Згідно витягу з державного реєстру іпотек №140244514 від 04.10.2018 зареєстровано 03.10.2018 припинення іпотеки згідно іпотечного договору від 06.02.2008 за №297 на підставі заяви АТ «Укрсоцбанк» від 02.10.2018 №837 (а.с. 33).
Листом від 04.05.2020 АТ "АЛЬФА-БАНК" повідомив позивача про те, що 04.05.2020 банком здійснено анулювання заборгованості за Договором кредиту №420/052-ФО1 від 05.02.2008. Зокрема, 28224,92 дол. США основної суми заборгованості, що в еквіваленті по курсу НБУ на 04.05.2020 становить 760921,27 грн. Також вказано про включення основної суми прощеного (анульованого) боргу (760921,27 грн) до суми річного доходу позивача за 2020 рік (а.с. 90).
Факт направлення вказаного листа АТ "АЛЬФА-БАНК" на адресу ОСОБА_1 підтверджується фіскальним чеком від 11.06.2020 та Списком №1 згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів з рекомендованим повідомленням (а.с. 97-100)
Згідно з інформацією ПАТ "АЛЬФА-БАНК" (правонаступника АТ "Укрсоцбанк") в листі від від 14.12.2021 №108195-20.2-б/б., скерованому на адресу відповідача підтверджено, що, зокрема позивачу банком у "Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку" (форма 1ДФ) у 2020 році, відображено нарахований та виплачений дохід за ознакою доходу "126" у вигляді основної кредитної заборгованості прощеної (анульованої) за самостійним рішенням банку, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності в розмірі 760921,27 грн. Вказано про направлення клієнту відповідно до підпункту 164.2.17 ПК України рекомендованого листа з повідомленням про вручення (а.с. 20).
На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.2 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.1 пункту 79.2 статті 79, підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України, відповідно до наказу Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області №222 від 19.03.2024 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 », головним державним інспектором відділу позапланових перевірок оподаткування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Кіровоградській області Вакуленко Вікторією Олександрівною проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань дотримання платником податків ОСОБА_2 вимог податкового законодавства при оподаткуванні доходів, отриманих у вигляді списання заборгованості за період з 01.01.2020 по 31.12.2020.
За результатами документальної позапланової перевірки складено акт від 29.04.2024 № 5993/11-28-24-05/3022711206 та встановлено наступні порушення:
- підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49, статті 179 ПК України - неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік до контролюючого органу;
- підпункту "д" підпункту 164.2.10 пункту 164.2, статті 164 ПК України - в частині заниження податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб за 2020 рік на загальну суму 136 965,83 грн.;
- пункту 16 прим.1 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України - в частині заниження податкового зобов'язання по військовому збору за 2020 рік на загальну суму 11413,82 грн (а.с. 54-57).
На підставі висновків акту перевірки Головним управлінням Державної податкової служби у Кіровоградській області винесено наступні податкові повідомлення-рішення від 21.05.2024:
- №0000/7307/24-05 про збільшення грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 136965,83 грн (а.с. 14);
- №0000/7308/24-05 про збільшення суми грошового зобов'язання по військовому збору на загальну суму 11413,82 грн (а.с. 15).
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Згідно із статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.
Відповідно до статті 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Зокрема, відповідно до підпункту 78.1.2. пункту 78.1. статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, у разі якщо платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом.
Як визначено статтею 79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.
Як встановлено судом, документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи ОСОБА_2 проведено на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.2 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.1 пункту 79.2 статті 79, підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України, відповідно до наказу Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області №222 від 19.03.2024 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 » та у зв'язку із неподанням останньою декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік.
Згідно відомостей Департаменту надання адміністративних послуг Кропивницької міської ради від 15.03.2024 №424/13 місце проживання громадянки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 значиться задеклароване/зареєстроване з 06.05.2021 за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 64).
Копія Наказу №222 від 19.03.2024 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та повідомлення про початок перевірки від 19.03.2024 №51/4/11-28-24-05/3022711206 направлено платнику засобами поштового зв'язку з повідомленням про вручення 20.03.2024 за вищевказаною адресою, та яке повернулось до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області 09.04.2024 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 69-70).
Акт перевірки за змістом пункту 86.8 статті 86 ПК України є підставою для прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу податкового повідомлення-рішення (у випадках, визначених статтею 54 ПК України).
Щодо нарахування позивачу оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, військового збору та штрафу за неподання декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 162.1 статті 162 ПК України платниками податку з доходів фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
Відповідно до підпунктів 163.1.1, 163.1.2 пункту 163.1 статті 163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).
Як встановлено пунктом 164.1 статті 164 ПК України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
За правилами підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу).
За п. п. 14.1.47, 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.
Отже, додаткове благо визначається як дохід у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама по собі ця сума не збільшує дохід платника податку. Водночас, у разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку - боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.
Крім того, сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує дохід платника податку і включається в його оподатковуваний дохід. Разом з тим проценти, які нараховані банком за умовами договору за користування кредитом, та підвищені проценти, нараховані у разі прострочення платежу, не є доходами, які призводять до приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Відповідно, у разі прощення (анулювання) процентів, нарахованих за користування кредитом, та підвищених процентів, нарахованих у разі прострочення платежу, відсутні підстави вважати їх додатковим благом платника податку.
Отже, під додатковим благом розуміється основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, нараховані за користування кредитом, прощені (анульовані) кредитором, що узгоджується з правовою позицією в постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі №826/12872/17.
За змістом підпункту "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України (в редакції, що діяла на момент списання позивачу кредитної заборгованості) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
Як вбачається з матеріалів справи, вирішуючи питання щодо обов'язку сплатити податок на доходи фізичних осіб внаслідок анулювання (прощення) боргу кредитором, відповідач виходив з податкової інформації (відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПС України), згідно з якою АТ "Укрсоцбанк" у другому кварталі 2020 року нараховано ОСОБА_2 дохід у сумі 760921,27 грн з ознакою "126" додаткове благо.
Підпунктом "б" пункту 176.2 статі 176 ПК України визначено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.
Довідник ознак доходів фізичних осіб (додаток до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 за ознакою доходу "126" передбачає відображення доходу, отриманого платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 розділу IV Кодексу) (підпункт 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 розділу IV Кодексу).
Суд враховує, що за змістом підпункту "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України законодавець під додатковим благом розуміє тільки основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, прощені (анульовані) кредитором.
Наведені вище норми вказують на те, що основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощена (анульована) кредитором за його самостійним рішенням, є доходом такого платника. Визначальною ознакою доходу платника податку як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є приріст показників фінансового та/або майнового стану платника податку. При прощенні (анулюванні) заборгованості особа одержує економічну вигоду у вигляді збереження активів у силу припинення належного кредитору права вимоги та кореспондуючого цій вимозі обов'язку боржника витрачати кошти на погашення заборгованості за кредитом. Тому боржник (платник податків), який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) суми основного боргу за кредитом та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, зобов'язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідних сум податку.
Листом 20.08.2021 № 2666/6/11-28-24-04 відповідач здійснив запит на отримання інформації від АТ "Альфа Банк" щодо підтвердження факту достовірності даних, відображених у звіті 1 ДФ та про вид виплачених доходів (а.с. 60).
АТ "Альфа Банк" повідомило листом від 14.12.2021 №108195-20.2-б/б, що сума нарахованого та виплаченого доходу у вигляді анульованої основної суми кредитної заборгованості, відображеної в додатку 1-ДФ відносно ОСОБА_2 складає 760921,27 грн.
Крім цього суд враховує, що АТ "АЛЬФА-БАНК" листом від 04.05.2020 повідомив позивача про те, що 04.05.2020 банком здійснено анулювання основної суми заборгованості в сумі 28224,92 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ на 04.05.2020 становить 760921,27 грн, а також про включення основної суми прощеного (анульованого) боргу (760921,27 грн) до суми річного доходу позивача за 2020 рік.
Також, у довідці про стан кредиторської заборгованості у сегменті роздрібного бізнесу від 02.10.2018 Банк вказав, що звільнить позичальника протягом шести місяців з моменту 02.10.2018 від подальшого виконання його обов'язків щодо повернення частини заборгованості за договором №420/052-ФО1 від 05.02.2008 у розмірі 28979,42 дол. США, про що позичальник буде повідомлено рекомендованим листом за адресою, що вказана у договорі кредиту. Факт отримання довідки підтверджується особистим підписом позивача (а.с. 81).
Відтак, як встановлено судом, позивачу здійснено анулювання (прощення) основної суми боргу (кредиту) в сумі 760921,27 грн, у зв'язку з чим сума такого анульованого боргу вважається додатковим благом і включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу з урахуванням норм підпункту "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Кодексу та оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач, як платник податку, зобов'язаний був подати контролюючому органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2020 рік, в якій відобразити дохід у вигляді додаткового блага, отриманого від АТ "Укрсоцбанк" (правонаступником якого є АТ "Альфа Банк") внаслідок анулювання (прощення) останнім заборгованості.
Статтею 167 ПК України визначено ставки податку з доходів фізичних осіб. Так згідно з пунктом 167.1 вказаної статті ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Контролюючий орган правильно визначив базу оподаткуванню лише з суми боргу, прощеної (анульованої) банком, яку позивач фактично отримав за кредитним договором, без врахування сум процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про правомірність податкового повідомлення-рішення від 21.05.2024 № 0000/7307/24-05 про збільшення грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 136965,83 грн.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 21.05.2024 № 0000/7308/24-05 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з військового збору у сумі 11413,82 грн, суд виходить із того, що Законом України від 28.12.2014 №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", який набрав чинності 01.01.2015, внесено зміни до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, відповідно до яких тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Відповідно до підпунктів 1.1-1.6 пункту 1-6 підрозділу 10 розділу XX ПК України платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.
Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу. Платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.
Отже, необхідною умовою для нарахування та утримання військового збору, так само як і податку на доходи фізичних осіб, у даному випадку є наявність факту отримання позивачем доходу у вигляді додаткового блага. За таких обставин правомірним є визначення позивачу грошового зобов'язання зі сплати військового збору, обрахованого з суми прощеного (анульованого) кредитором основного боргу (кредиту).
Аналогічна правова позиція щодо застосування до спірних правовідносин відповідних норм права у взаємозв'язку із обставинами справи, що подібні до цієї справи, висловлена Верховним Судом у постанові від 23.05.2018 у справі №260/769/19.
З огляду на зазначене дохід платника податку фізичної особи-резидента, отриманий у вигляді додаткового блага, включається до загального річного (місячного) оподаткованого доходу такого платника та підлягає оподаткуванню військовим збором за ставкою 1,5 %, тому сума військового збору згідно з податковим повідомленням-рішенням від 21.05.2024 №0000/7308/24-05, яким збільшено на 11413,82 грн нарахована позивачу контролюючим органом також правомірно.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З врахуванням наведених норм чинного законодавства, встановлених обставин справи та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для задоволення заявленого позову.
Оскільки у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 КАС України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 22 січня 2025 року.
Повне найменування учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 ).
Відповідач - Головне управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ 43995486).
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК