21 січня 2025 року м. Київ № 320/47008/23
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу
за позовом Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат
до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
про визнання протиправними та скасування постанов,
Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 21.11.2023 ВП №73385645 та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 21.11.2023 ВП №73385645.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач протиправно прийняв 21 листопада 2023 року у виконавчому провадженні №73385645 постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 26 800,00 грн та постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження» у сумі 402,96 грн, оскільки вказані постанови прийняті з порушенням процедури, визначеної Законом України «Про виконавче провадження». Просить суд задовольнити позов.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 грудня 2023 року позовна заява №320/47008/23 розподілена судді Жуковій Є.О.
20 грудня 2023 року зазначену позовну заяву фактично передано судді Жуковій Є.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04 січня 2024 року позовну заяву залишено без руху.
24 січня 2024 року від представника позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року відкрито провадження у справі №320/47008/24, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов та витребуваних документів. Витребувано від відповідача завірені належним чином копії матеріалів виконавчого провадження ВП №73385645.
Відповідно до довідок про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді «Ухвала про відкриття спрощеного провадження без проведення судового засідання» від 07 лютого 2024 року по справі №320/47008/23 доставлено до електронного кабінету Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат та Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 21 березня 2024 року.
22 квітня 2024 року до відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшли матеріали виконавчого провадження №73385645.
Відповідач правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, хоча про відкриття провадження у справі був повідомлений у відповідності до положень КАС України. У зв'язку із зазначеним, суд, керуючись положеннями частини шостої статті 162 КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.
З метою додержання розумного строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 травня 2021 року у справі №640/23917/20 зобов'язано Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
Окружним адміністративним судом міста Києва 05 жовтня 2021 року видано виконавчий лист.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 травня 2021 року у справі №640/23917/20 було виконано позивачем шляхом виплати недоплаченої грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі 9 464,00 грн, про що свідчить платіжне доручення №250 від 19 січня 2023 року.
21 листопада 2024 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Боярчук О.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №73385645 з примусового виконання за виконавчим листом виданим Окружним адміністративним судом міста Києва 05 жовтня 2021 року.
Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Боярчук О.В. від 21 листопада 2023 року в рамках виконавчого провадження №73385645 стягнуто з Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат виконавчий збір у розмірі 26 000 грн.
Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Боярчук О.В. від 21 листопада 2023 року в рамках виконавчого провадження №73385645 стягнуто з Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат мінімальну суму витрат при відкритті виконавчого провадження у розмірі 409,96грн.
Листом Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат від 28.11.2023 №09/3340-044 повідомлено виконавчу службу про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 травня 2021 року по справі №640/23917/20 та надано відповідне платіжне доручення від 19 січня 2023 року.
Не погоджуючись з постановами державного виконавця про стягнення виконавчого збору та стягнення витрат виконавчого провадження від 21 листопада 2023 року, позивач звернувся із цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку матеріалам та обставинам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до статті 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно з частиною першою статті 18 Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до частини п'ятої статті 26 Закону у постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Відповідно до статті 27 Закону виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Частиною третьою та четвертою статті 27 Закону встановлено, що за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Частиною 5 Закону передбачено вичерпний перелік підстав, коли виконавчий збір не стягується за виконавчими документами при примусовому виконанні, а саме: виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»; за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; у разі виконання рішення приватним виконавцем; за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.
Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону.
Отже, відповідно до Закону, виконавчий збір не стягується, якщо рішення суду було виконано до відкриття виконавчого провадження.
З матеріалів справи вбачається, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 травня 2021 року у справі №640/23917/20 було виконано 19 січня 2023 року, тобто до відкриття 21 листопада 2023 року виконавчого провадження.
Відповідач відзив до суду не надав, не заперечив проти того, що рішення суду виконано до відкриття виконавчого провадження.
Крім того, державним виконавцем 07 лютого 2024 року у зв'язку із фактичним виконанням рішення Окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року по справі №640/23917/20 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №73385645 відповідно до вимог пункту 9 частини першої статті 39 Закону.
Згідно частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною третьою статті 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; 5) обов'язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 КАС України).
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (абзац 2 частини другої статті 77 КАС України).
Відповідач не обґрунтував та не надав належні та достатні доказі щодо наявності підстав для прийняття постанов від 21 листопада 2023 року про стягнення виконавчого збору та стягнення витрат виконавчого провадження в межах виконавчого провадження №73385645.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про неправомірність та незаконність винесених державним виконавцем постанов про стягнення виконавчого збору та стягнення витрат виконавчого провадження від 21 листопада 2023 року, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За подання даного адміністративного позову до суду позивачем було сплачено за реквізитами Київського окружного адміністративного суду судовий збір в розмірі 2 684 грн згідно платіжної інструкції від 07.12.2023 №443, згідно з інформацією, наявною в комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено.
Отже, в силу приписів статті 139 КАС України сплачений судовий збір в розмірі 2 684 грн підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Боярчука О.В. від 21.11.2023 ВП № 73385645 про стягнення виконавчого збору з Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у розмірі 26 800,00 грн.
3. Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Боярчука О.В. від 21.11.2023 ВП № 73385645 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, визначених для Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у розмірі 402,96 грн.
4. Стягнути на користь Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривень.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Жукова Є.О.