ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"22" січня 2025 р. справа № 300/9200/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Боршовського Т.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
Стислий виклад позицій сторін. Процесуальні дії суду:
Щадей Надія Василівна в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач, ГУ ПФ України в Херсонській області), в якій просить суд: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо застосування до пенсії ОСОБА_1 обмеження пенсії максимальним розміром; зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області з 01.06.2024 провести перерахунок та виплату пенсії, призначеної ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, з урахуванням індексацій, індексацій передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118, постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168, постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185, надбавок, доплат, а також з урахуванням щомісячної надбавки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713, - без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що є пенсіонером, отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII). На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.08.2024 у справі № 300/5353/24 проведено перерахунок пенсії позивача з 01.06.2024, внаслідок якого застосовано обмеження її виплати максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність. На думку позивача, виплату пенсії ОСОБА_1 пенсії належить здійснювати без обмеження максимальним розміром, оскільки ні Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ні будь-яким іншим законом не передбачено такого обмеження пенсії.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 позовну заяву залишено без руху через її невідповідність вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано позивачу десятиденний строк з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків. Представник позивача усунув недоліки позовної заяви у визначений строк.
Ухвалою від 13.12.2024 суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
24.12.2024 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив ГУ ПФ України в Херсонській області від 24.12.2024 на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову. У відзиві представник відповідача вважає, що дії пенсійного органу відповідають вимогам статті 2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI від 08.07.2011, статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262 від 09.04.1992. Також відповідач вказав на те, що спірні правовідносини вже були предметом оцінки Верховного Суду (постанова від 24.06.2020 у справі № 580/234/19, постанова від 27.01.2021). При цьому, позивачу нараховано індексації пенсії, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118, постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168, постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185, а також щомісячна надбавка, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713. Просить в задоволенні позову відмовити.
Обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
ОСОБА_1 проходив службу в органах МВС. Позивачу виплачується пенсія за вислугу років згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII, що підтверджується копіями долучених до відзиву на позов матеріалів за пенсійною справою № 2103002650 (МВС).
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.03.2024 у справі №300/1197/24 зобов'язано ГУ ПФ України в Херсонській області здійснити перерахунок пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи Територіальне медичне об'єднання МВС України по Херсонській області», з урахуванням 85%, виходячи із таких сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 3100, 00 грн; оклад за військове звання- 2200, 00 грн; надбавка за стаж служби в поліції (40 %) - 2120,00 грн; надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (65,40%) - 4852,68 грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) - 465, 00 грн.; премія (60,96%) - 7764,89 грн. Сума грошового забезпечення для обчислення пенсії складає 20502,57 грн. Підсумок пенсії з урахуванням 85% грошового забезпечення склав 17427,18 грн. (без індексації та підвищень до пенсії).
На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.03.2024 у справі № 300/1197/24 ГУ ПФ України в Херсонській області здійснило перерахунок пенсії позивачу на підставі оновленої довідки про грошове забезпечення, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.08.2024 у справі № 300/5353/24 зобов'язано ГУ ПФ України в Херсонській області здійснити нарахування і виплату з 01.06.2024 доплати до пенсії ОСОБА_1 , передбаченої Постановою КМУ від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», у розмірі 2000,00грн, із урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.08.2024 у справі №300/5353/24 відповідач з 01.06.2024 здійснив перерахунок пенсії позивача, внаслідок якого розмір пенсії з доплатами та надбавками склав 24866,99 грн., однак до виплати, з врахуванням “максимального розміру» - 23610,00 грн., що підтверджується протоколом про перерахунок пенсії від 01.06.2024 (а.с. 74).
ГУ ПФ України в Херсонській області листом від 19.11.2024 № 2100-0307-8/46683 на заяву позивача повідомило, що розмір пенсії позивача не може перевищувати максимального розміру, який визначається, як десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність (а.с. 21-26).
Вважаючи протиправною бездіяльність ГУ ПФ України в Херсонській області щодо застосування до пенсії ОСОБА_1 обмеження пенсії максимальним розміром, представник позивача звернулася з цим позовом до суду, в якому просить суд зобов'язати ГУ ПФ України в Херсонській області з 01.06.2024 провести перерахунок та виплату пенсії, призначеної ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, з урахуванням індексацій, індексацій передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118, постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168, постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185, надбавок, доплат, а також з урахуванням щомісячної надбавки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713, - без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
При прийнятті рішення у цій справі суд керується такими мотивами. Висновки суду:
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Згідно з частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За приписами частин другої та третьої статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ у редакції Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (набрала чинності з 01.01.2017) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Уразі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Водночас, як визначено статтею 2 Закону України від 08.07.2011 № 3668-VІ "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" з урахуванням змін, внесених Законами від 24.12.2015 № 911-VIII, від 06.12.2016 № 1774-VIII (далі - Закон №3668-VI), максимальний розмір пенсії (...) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до (...) законів України (...) "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", (...), не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Закон № 3668-VІ набрав чинності з 01.10.2011.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.
Законом № 3668-VI частину п'яту статті 43 Закону № 2262-ХІІ викладено у такій редакції: "Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".
Підвищення пенсії, передбачене цим пунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Законами України, якими затверджено державний бюджет України на 2023-2024 роки встановлено наступні розміри прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність: з 01.01.2023 - 2093,00 гривень, з 01.01.2024 - 2361,00 гривень.
Отже, обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність (“максимальний розмір» пенсії), розрахунково складає: з 01.01.2023 - 2093,00 гривень, з 01.01.2024 - 2361,00 гривень.
З огляду на зміст протоколу про перерахунок пенсії за пенсійною справою № 2103002650 (МВС) від 01.06.2024, за результатами перерахунку пенсії позивача на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.08.2024 у справі № 300/5353/24, з 01.06.2024 розмір нарахованої пенсії становить 24866,99 грн., до виплати з урахуванням “максимального розміру» - 23610 грн.
Відповідно до частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII (в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 № 911-VIII чинній з 01.01.2016 по 20.12.2016) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
Згідно із пунктом другим резолютивної частини рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016, зокрема, частина сьома статті 43 Закону № 2262-XII втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Згодом, відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017, у частині сьомій статті 43 Закону № 2262-XII слова і цифри “у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами “по 31 грудня 2017 року».
Таким чином, буквальне розуміння змін, внесених Законом № 1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016, дозволяє стверджувати, що у Законі № 2262-XII відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
Це означає, що протягом 2017 року стаття 43 Закону № 2262-XII не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Отже, внесені Законом № 1774-VІІІ до частини сьомої 43 Закону № 2262-XII, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Така правова позиція щодо застосування норм права у аналогічних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 522/22798/17, від 08.08.2019 у справі № 522/3271/17, від 09.06.2023 у справі № 343/870/17, від 21.12.2021 № 120/3552/21-а, від 26.01.2022 у справі № 569/2950/17.
Що стосується доводів пенсійного органу про правомірність виплати позивачу пенсії з обмеженням її максимальним розміром, оскільки таке обмеження передбачене статтею 2 Закону № 3668-VI, яка є чинною і неконституційною не визнавалася, то суд зазначає таке.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.
Законом № 3668-VI внесені зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.
Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 за № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
Водночас положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин наявна колізія між Законом № 2262-XII, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок про те, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових “прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19, від 27.01.2022 у справі № 240/7087/20, від 18.05.2022 у справі № 380/12337/20.
В подальшому рішенням Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)/2022 від 12.10.2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.
З врахуванням висновків вказаного рішення Конституційного Суду України Верховною Радою України не вносилися зміни в Закон № 2262-ХІІ в частині обмеження розміру пенсій, які призначені відповідно до вказаного Закону.
Водночас, за обставин цієї справи, судом також не встановлено відповідних змін у законодавстві з моменту набрання законної сили рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.08.2024 у справі № 300/5353/24 та його виконання відповідачем з 01.06.2024 з обмеженням при цьому розміру пенсії позивачу десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, в частині прийняття органом законодавчої влади нових законодавчих приписів щодо встановлення обмеження максимального розміру пенсій для осіб, які отримують пенсію за вислугою років відповідно до Закону № 3668-VI.
За наведеного правового регулювання та встановлених обставин у справі, обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним.
Стосовно наявності у пункті 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" положення про підвищення пенсій з 01.04.2024 “у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом», суд звертає увагу на те, що за загальним правилом вирішення колізій, передбаченим частиною третьою статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а (провадження №11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
У спірних відносинах наведені положення постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 суперечить приписам Закону № 2262-XII (з урахуванням вказаних вище рішень Конституційного Суду України), які є спеціальними, та підлягають застосуванню відповідачем.
Суд дійшов висновку, що дії територіального органу ПФ України щодо обмеження розміру проіндексованої пенсії в розмірі 24866,99 грн. до так званого “максимального розміру» - 23610 грн. є протиправними, виходячи із наведених вище мотивів (відсутність правових підстав для обмеження розміру пенсії за віком на підставі Закону № 2232 “максимальним розміром»).
Підсумовуючи, суд дійшов висновку задовольнити позов щодо цієї позовної вимоги матеріального характеру за період, починаючи з 01.06.2024 у спосіб зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.06.2024 без обмеження її будь-яким “максимальним» розміром, з урахуванням раніше проведених виплат.
Щодо позову в частині зобов'язання ГУ ПФ України в Херсонській області з 01.06.2024 провести перерахунок та виплату пенсії, призначеної ОСОБА_1 з урахуванням індексацій, індексацій передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118, постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168, постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185, надбавок, доплат, а також з урахуванням щомісячної надбавки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713, то суд звертає увагу на таке.
Питання щодо виплати пенсії з урахуванням доплати, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», та індексації пенсії є похідними, а тому повинно вирішуватися після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок.
Суд зазначає, що судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому.
Так, згідно протоколу про перерахунок пенсії позивача від 01.06.2024, який міститься в матеріалах пенсійної справи № 2103002650 (МВС), основний розмір пенсії позивача з 01.06.2024 становить 24866,99 грн., з урахуванням доплати у розмірі 2000,00 грн., яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», та з урахуванням індексацій за 2022-2024 роки (а.с. 74).
Факт нарахування ОСОБА_1 пенсії із врахуванням доплати у розмірі 2000,00 грн., яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», та індексацій за 2022-2024 роки, також підтверджується копією останнього протоколу про перерахунок пенсії від 01.11.2024 (а.с. 76).
За цих обставин, з огляду на предмет спору, відносини нарахування доплати у розмірі 2000,00 грн., яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», та індексацій пенсії за 2022-2024 роки не є спірними, а тому не можуть входити до способу захисту порушеного права в цій справі.
Отже, відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені не виплатою доплати у розмірі 2000,00 грн., та індексацій пенсії. Судовому захисту підлягають саме фактично порушені права особи, а не ті, що гіпотетично будуть порушені в майбутньому.
Підсумовуючи свої попередні висновки, суд вважає, що позов належить задовольнити частково.
Щодо розподілу судових витрат у справі:
Позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 969,00 грн. Відповідачем не понесено судових витрат у справі.
З огляду на часткове задоволення позову, позивачу належить відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області 484,50 грн. понесених судових витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви до суду.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо обмеження з 01.06.2024 розміру пенсії ОСОБА_1 десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ - 21295057, вулиця Крицак Валентини, 6, місто Херсон, 73036) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) пенсії за вислугу років з 01.06.2024, без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат.
Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ - 21295057, вулиця Крицак Валентини, 6, місто Херсон, 73036) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 50 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.