22 січня 2025 року Справа № 280/9085/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши за правилами спрощеного, в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 )
до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
30.09.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати бездіяльність відповідача щодо розгляду заяви ОСОБА_1 протиправною;
зобов'язати відповідача внести відповідні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, для видачі ОСОБА_1 військово-облікового документу на бланку з відміткою про виключення ОСОБА_1 з військового обліку.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернувся до відповідача із заявою про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та видачу військово-облікового документа на бланку з відміткою про виключення з військового обліку. Проте, заяву відповідачем не розглянуто. Позивач зазначає, що станом на 04.06.2012 (дату досягнення ним 40 річного віку) Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначав, що граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним віком перебування в запасі та у військовому резерві. Оскільки станом на 04.06.2012 позивач досяг граничного віку перебування в запасі, що й обумовило виключення його з військового обліку, а збільшення граничного віку перебування в запасі у 2014 році, з урахуванням вимог частини першої статті 58 Конституції України, за якою закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, не може бути підставою для продовження перебування на військовому обліку, то належна відмітка про виключення позивача з військового обліку має бути внесена до пункту 14 військово-облікового документу, підтверджена в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів. З урахуванням наведеного просить задовольнити позов.
Ухвалою суду від 07.10.2024 відкрито провадження в адміністративній справі № 280/9085/24 та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач позов не визнав, у поданому відзиві (вх. від 08.11.2024 № 51337) послався на те, що 19.08.2024 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшла заява ОСОБА_1 щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та видачі йому військово-облікового документу на бланку з відміткою про виключення з військового обліку. За результатами розгляду заяви встановлено наступне. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 . Строкову службу не проходив на підставі ст. 18 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу», а саме не призвані на строкову військову чи альтернативну (невійськову) службу до досягнення 27 - річного віку, зарахований в запас 02.06.1999. До заяви долучено копію паспорта громадянина України, копію картки платника податків, копію довідки замість військового квитка, фотокартки. Після отримання заяви та ознайомлення з нею, головний спеціаліст ІНФОРМАЦІЯ_5 в телефонному режимі повідомила заявника, що для вирішення питання, поставленого в заяві, необхідна його особиста присутність. Роз'яснила, що поданих позивачем документів та інформації (так як дані на позивача відсутні в АІТС «Оберіг») не вистачає для розгляду питання, тому для оформлення документів позивачеві потрібно особисто прибути до спеціаліста з оригіналом паспорта громадянина України та військово-обліковим документом, заповнити заяву встановленого зразку. У зв'язку із загрозою захоплення ІНФОРМАЦІЯ_5 , який дислокувався у місті Енергодарі Василівського району, були знищені шляхом спалення службові документи, в тому числі облікові та алфавітні картки рядового складу. Оскільки питання, поставлені заявником, не могли бути вирішені без участі самого заявника, після розгляду заяви на адресу ОСОБА_1 направлено повістку від 28.08.2024 № 2/190 з вимогою прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 12.09.2024 для уточнення військово-облікових даних та отримання військово-облікового документа. Відповідно до повернутого рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, ОСОБА_1 отримав повістку особисто, але в призначений день та час не прибув, тобто позивач не прибув для вирішення питання, поставленого в зверненні. Крім того вказує, що у зв'язку із продовженням граничного віку перебування в запасі ОСОБА_1 автоматично поновлено у запасі, оскільки він не досягнув 60-річного віку. У задоволенні позову просить відмовити.
04.12.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 55701), в якій він заперечує проти доводів відповідача.
Позивачем пред'явлено вимогу, яка згідно пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) належить до справ незначної складності та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд звертає увагу на наступне.
ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку направив відповідачу заяву від 14.08.2024 про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та видачу військово-облікового документа на бланку з відміткою про виключення з військового обліку.
В якості додатків до заяви зазначено: копія паспорта громадянина України, копія картки платника податків, копія довідки замість військового квитка ІНФОРМАЦІЯ_6 , кольорові фотокартки.
Відповідач отримав зазначену заяву 19.08.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та не заперечується самим відповідачем.
Водночас, доказів надання відповіді на заяву матеріали справи не містять.
Наведені обставини зумовили звернення ОСОБА_1 до суду з даною позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними мотивами.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів завтерджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559 (далі - Порядок № 559).
За визначенням пункту 1 Порядку № 559 військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 “Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа».
За правилами пункту 2 Порядку № 559 військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється):
в електронній формі - засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації);
у паперовій формі - на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559.
Особа може мати на бланку лише один військово-обліковий документ.
Згідно пункту 3 Порядку № 559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 559 бланк військово-облікового документа у паперовій формі виготовляється самостійно районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки або їх відділами (відповідними органами СБУ, підрозділами розвідувальних органів) згідно з вимогами, зазначеними у додатку 1.
Районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або їх відділи (відповідні органи СБУ, підрозділи розвідувальних органів) можуть роздруковувати бланк військово-облікового документа, який формується за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Пунктом 14 Порядку № 559 установлено, що військово-обліковий документ на бланку видається (замінюється) за письмовою заявою громадянина України районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки або його відділом (відповідним органом СБУ, підрозділом розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку або виключення з військового обліку у випадках зокрема, якщо призовник, який перебував на військовому обліку до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559, не отримував посвідчення призовника, а військовозобов'язаний та резервіст - військового квитка осіб рядового, сержантського і старшинського складу, військового квитка офіцера запасу або тимчасового посвідчення військовозобов'язаного.
Пунктом 17 Порядку № 559 визначено, що для отримання (заміни) військово-облікового документа на бланку громадянин зобов'язаний особисто звернутися з письмовою заявою до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (відповідного органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку або виключення з військового обліку та надати кольорову фотокартку встановленого розміру.
Якщо громадянин України за станом здоров'я не може пересуватися (є особою з обмеженою мобільністю) або визнаний в установленому порядку недієздатним, що підтверджується відповідними документами, із заявою може звернутися особа, яка здійснює за ним догляд, або його опікун.
Приписами пункту 18 Порядку № 559 визначено, що військово-обліковий документ на бланку повинен бути виданий (замінений) протягом п'яти робочих днів з дати реєстрації заяви в районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки або його відділі (відповідному органі СБУ, підрозділі розвідувального органу).
Відповідно до статті 3 Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян» під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Отже, у розглядуваному випадку звернення позивача, адресоване до ІНФОРМАЦІЯ_7 , відповідає передбаченому статтею 3 Закону України «Про звернення громадян» терміну «заява», оскільки ОСОБА_1 звернувся до відповідача із вимогою про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та видачу військово-облікового документа на бланку з відміткою про виключення з військового обліку.
Статтею 15 Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян» унормовано, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій особисто.
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Відповідно до статті 20 Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
На обгрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.
Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.
Таким чином, у випадку, якщо відповідач вважав, що для вирішення питання, поставленого в заяві ОСОБА_1 , необхідна його особиста присутність та надання додаткових документів, він мав надати заявнику письмову відповідь у порядку та строки, передбачені Законом України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян».
Посилання відповідача на те, що позивачу в телефонній розмові повідомлено про необхідність особисто прибути до РТЦК, суд відхиляє, оскільки ці посилання не підтверджені належними та достовірними доказами, а крім того, відповідь на звернення позивача, враховуючи Закон України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян», мала надаватися у письмовій формі.
Твердження відповідача про те, що позивачу направлено повістку від 28.08.2024 № 2/190 з вимогою прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 12.09.2024 для уточнення військово-облікових даних та отримання військово-облікового документа суд також відхиляє, оскільки копії даної повістки суду не надано. Водночас, із долученого до справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, наданого відповідачем, неможливо встановити, яку конкретно кореспонденцію отримав ОСОБА_1 06.09.2024.
З огляду на викладене, з урахуванням ч. 2 ст. 9 КАС України суд доходить висновку, що визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 14.08.2024 та зобов'язання відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.08.2024 в порядку та у строки, визначені Законом України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян», забезпечить ефективне відновлення прав позивача.
Водночас, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача внести відповідні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, для видачі ОСОБА_1 військово-облікового документу на бланку з відміткою про виключення ОСОБА_1 з військового обліку задоволенню не підлягають як такі, що заявлені передчасно.
Так, суд зазначає, що направлені позивачем заява та додані до неї документи не розглядалися та оцінка їм не надавалася. Відповідно, у суду відсутні підстави вважати, що права позивача в даній частині при розгляді заяви будуть порушені.
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до вимог частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовну заяву необхідно задовольнити частково.
У силу вимог частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) від 14.08.2024.
3. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_8 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) від 14.08.2024 в порядку та у строки, визначені Законом України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян».
4. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
5. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок присудити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення складено та підписано 22.01.2025.
Суддя Ю.П. Бойченко