22 січня 2025 року м. Ужгород№ 260/7889/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Плеханова З.Б., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4,м. Ужгород,Закарпатська область,88008) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії
27.11.24 року ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області як одержувач пенсії в разі втрати годувальника, а саме: чоловіка ОСОБА_2 , який помер 2024 році, в розмірі 30% його грошового забезпечення згідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
З 01 січня 2018 року відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача та на думку позивача, всупереч вимогам статті 22 Конституції України та ч.3 ст. 43 Закону 2262-ХІІ, провів його з фактичною ліквідацією усіх встановлених позивачу надбавок і доплат встановлених позивачу при виході на пенсію. З метою недопущення порушення прав, позивач звернувся до відповідача із заявою про зобов'язання вчинити певні дії щодо перерахунку пенсії. Однак позивачу було відмовлено у такому перерахунку.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження в даній справі, якою зобов'язано відповідачів надати суду в термін 7 днів: пенсійну справу ОСОБА_1 та запропоновано відповідачу надати відзив на позов та докази, які в нього є в термін протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання даної ухвали.
09 грудня 2024 року відповідач надав відзив, в якому заперечив проти позову і зазначив, що 21 жовтня 2024 р. на адресу Головного управління надійшла довідка № ХР 73941 від 16.09.2024 року, видана ІНФОРМАЦІЯ_1 за посадою, яку займав померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_2 перед звільненням з військової служби. В останній, зокрема, були перераховані основні та щомісячні додаткові види грошового забезпечення позивача (надбавки, доплати, підвищення) та премія станом на 05.03.2019 р. у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України №704 за посадою, аналогічною останній штатній, котру обіймав ОСОБА_2 (нач. продскладу ОБТЗ). Однак, позивачці пенсія по втраті годувальника призначена у розмірі, виходячи з грошового забезпечення з якого виплачувалася пенсія померлому ОСОБА_2 (на підставі ст. 45 ЗУ №2262-ХІІ).
Крім того, звертає увагу суду, що згадану вище довідку (у відповідності до примітки, котра безпосередньо складено на підставі рішення Верховного Суду від 17.12.2019 р. у зразковій справі №160/8324/19 з метою здійснення з 01 квітня 2019 року перерахунку основного розміру пенсії позивача.
У той же час, як ч. 4 ст. 63 Закону №2262-ХІІ, так і п. 1 Порядку №45 передбачено, що такий проводиться після прийняття Урядом рішення про умови та порядок його здійснення. Разом з тим, після визнання протиправними та нечинними пунктів 1-2 Постанови №103 інших рішень про умови та порядок проведення перерахунку пенсій у відповідності до ст. 63 Закону Кабінетом Міністрів України не приймалось.
Проте, враховуючи, що позивачці призначено пенсію у належному розмірі, виходячи з грошового забезпечення, з якого було нараховано пенсію померлому ОСОБА_2 , втрата чинності вищевказаних пунктів Постанови 103 тим більше не породжує юридичних підстав для перегляду розміру грошового забезпечення, з якого було нараховано пенсію померлому ОСОБА_2 .
Враховуючи вищевикладене, підстави для здійснення останнього (зокрема, на підставі довідки №ХР 73941) станом на сьогодні відсутні.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків
Обставини встановлені судом
ОСОБА_1 є вдовою померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 пенсіонера Збройних сил України - ОСОБА_2 , який помер 2024 році, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області, і з 20.05.2024 року отримує пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262), що не заперечується сторонами.
Пенсія за вислугу років позивачу була призначена у відсотковому відношенні від суми грошового забезпечення, до якого входили як основі, так і додаткові щомісячні види грошового забезпечення., а саме 30 % грошового забезпечення .
При призначенні пенсії та наступних перерахунках враховувались такі складові грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, премія,) що підтверджується протоколом за пенсійною справою. № 0701010204.
Із 01 січня 2018 року, на виконання Постанови Кабінету Міністрів України в 21.02.2018р. № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служб та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова КМУ № 103), Головним Управлінням ПФУ області Позивачу здійснено перерахунок пенсії і в ході здійснені перерахунку Відповідачем враховано лише посадовий оклад, оклад за військові званням «підполковник», надбавка за вислугу років. В той же час, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премія Відповідачем не враховані.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Надалі, за наслідками розгляду зразкової справи №160/8324/19, Верховним Судом винесено рішення від 17.12.2019, залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020, у якому зазначено, що з 05.03.2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати особа має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ.
Так, ІНФОРМАЦІЯ_1 видано та надіслано до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області та позивачеві довідку про розмір грошового забезпечення для проведення перерахунку основного розміру пенсії № ХР 73941 , із зазначенням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) і премії.
Згідно вказаної довідки грошове забезпечення для пенсії ОСОБА_1 , складається з наступних складових:
- посадового окладу - 2910,00 грн.,
- окладу за військовим званням - 950,00 грн.,
- надбавки за вислугу років (50%) -1930,00 грн.,
- надбавки за особливості проходження служби (65%) - 3763,50 грн.,
- надбавка за роботу в умовах режимних обмежень 10% - 291,00 грн.,
- премія 116% - 3375,60 грн.,
- всього 13220,10 грн.
21 жовтня 2024 року Позивач подав до ГУ ПФУ в Закарпатській області заяву про здійснення з 20.05.2024 року відповідного перерахунку її пенсії згідно наданої ІНФОРМАЦІЯ_1 довідки № ХР 73941 .
Листом №5186-5048/Ш-02/8-0700/24 від 04.11.2024 p., ГУ ПФУ в Закарпатській області повідомило Позивачку про відсутність підстав для перерахунку її пенсії, мотивуючи це тим, що після визнання судом протиправними і нечинними п. п. 1,2 Постанови 103, Урядом України інших рішень про умови і порядок проведення перерахунку пенсій у відповідності до ст.. 63 Закону № 2262 не приймалось. Алгоритм дій, який повинні вчинити уповноважений орган та органи Пенсійного фонду України у зв'язку із втратою чинності пунктів 1,2 Постанови 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45, не змінився.
Мотиви та норми права застосовані судом.
Відповідно до статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із частиною 2 статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: - посадовий оклад, оклад за військовим званням; - щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); - одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина 3 статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ визначено Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 №2262-ХІІ (дані - Закон №2262-ХІІ) .
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина 3 статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
Частина вісімнадцята статті 43 Закону № 2262-XII встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Згідно з частиною третьою статті 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 63 Закону № 2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому, перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на отримання пенсії відповідно до Закону №2262-XII, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (далі по тексту - Порядок №45).
Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі - Закон), у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
21 лютого 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову за №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", згідно з якою перерахунку підлягають пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року за №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Вказаною Постановою також установлено, що у довідці про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій зазначаються лише розмір посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною посадою.
Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 24 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1, про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Тотожні за змістом положення щодо процедури перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців у разі зміни розміру їх грошового забезпечення містяться у пунктах 2, 3 Порядку № 45.
З огляду на викладені вище норми законодавства, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 встановлено, перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Водночас, судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 по справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 за №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року набрало законної сили 05.03.2019 року.
Відповідно до пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103) ця постанова набирає чинності з 01 березня 2018 року.
Постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 в частині внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 та постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 є чинними.
Отже, з набранням чинності рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 року в справі №826/3858/18 про визнання протиправними та нечинними пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45, пункти 1, 2 постанови КМУ №103 втратили чинність, тому відсутні підстави для обмеження виплати позивачу пенсії, що були передбачені цією нормою тільки трьома складовими - посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років.
Відтак, чинним законодавством, яким регламентовано порядок перерахунку пенсії, не передбачено включення чи виключення зі складу грошового забезпечення його складових.
З огляду на вищенаведене та визнанням нечинними положень Постанови №103, враховуючи норми Порядку №45 та Постанови №704, перерахунок призначеної позивачці пенсії згідно із Закону №2262-ХІІ має здійснюватися за правилами, що були передбачені до внесення змін Постановою №103, а саме з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) звання, відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, зокрема: щомісячні надбавки, доплати та підвищення, інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) на момент звільнення на пенсію.
Таким чином, у відповідача відсутні підстави для відмови у здійсненні перерахунку призначеної донці позивачки пенсії за всіма видами та розмірами складових грошового забезпечення з 05 березня 2019 року.
Згідно частини 1 статті 63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, провадиться за документами що є у пенсійній справі, а також за додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Обов'язок нарахування та виплати пенсій покладено на органи Пенсійного фонду, які здійснюють нарахування пенсій на підставі наданих документів, відповідними органами/ особою-пенсіонером довідок про розмір грошового забезпечення, і розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у довідках.
Отже, органи Пенсійного фонду здійснюють перерахунок пенсій на підставі довідок про складові оновленого грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, які видані відповідними міністерствами та відомствами.
З матеріалів справи слідує, що видана ІНФОРМАЦІЯ_1 довідка про розмір грошового забезпечення позивача направлена на адресу Головного управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області, проте відповідачем так і не проведено перерахунок пенсії.
Відповідно до пункту 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права 1 проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.
Згідно з частиною 2 статті 51 Закону № 2262-ХП перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
За встановлених обставин, суд вважає безпідставними покликання відповідача на не прийняття нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитися перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб , після 05.03.2019 та не передбачення чинним законодавством індивідуального перерахунку пенсій військовослужбовцям за їхньою заявою та згідно з долученими довідками про розмір грошового забезпечення, як на підставу відмови у задоволенні заяви позивача.
Відповідач, зазначаючи у відзиві про те, що визнання нечинними в подальшому п.п. 1, 2 Постанови №103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року по справі №826/3858/18, яке набрало законної сили 05 березня 2019 року, не може мати наслідком зобов'язання відповідача до вчинення певних дій щодо повторного проведення перерахунку пенсії позивача, та те, що визнання протиправним та нечинними змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 не зумовлює автоматичне відновлення дії попередньої редакції норм Порядку №45, фактично не погоджується з висновками Верховного Суду у зразковій справі та ставить під сумнів зроблені висновки у рішенні Верховного Суду та Постанові Великої Палати Верховного Суду щодо чинності та застосування Порядку №45 та наявності права у пенсіонерів, що отримують пенсію за вислугу років, на перерахунок пенсії з 01 квітня 2019 року.
Крім того, Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №160/8324/19 було надано оцінку зазначеним доводам та зроблено висновок про їх необґрунтованість. Підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган Пенсійного фонду України, що передбачено ст. 63 Закону №2262-Х[І. Щодо посилань відповідача на те, що суд фактично перебере на себе дискреційні повноваження органу Пенсійного фонду шляхом зобов'язання останнього без перевірки коректності вказаних у довідці складових грошового забезпечення здійснити перерахунок пенсії позивача, то суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
При цьому повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Слід зауважити, що Восьмим апеляційним адміністративним судом 09.02.2021 року підтримано аналогічні висновки у подібній справі, викладені у рішенні № 260/3798/20, 260/3135/20,260/3791/20, 260742/21, від 11 липня 2023 року № 260/1245/23, 16 жовтня 2023 року № 260/624/23 .
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи ), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення ( рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії серія А. 303-А; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Щодо строку звернення до суду, то суд констатує наступне.
Відповідно до статті 123 КАСУ позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. 2. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Спір в даній адміністративній справі виник з приводу протиправності дій органу Пенсійного фонду України щодо самостійного не проведення перерахунку пенсії позивача у порядку, передбаченому ч. 4 ст. 63 Закону України та постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45, з врахуванням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 №826/3858/18.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а зробила висновок, що визначаючи початок перебігу строку звернення до адміністративного суду, важливо встановити той момент, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення її прав. У спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Отже, в цьому випадку початок перебігу строку звернення до адміністративного суду слід пов'язувати з датою отримання листа-відповіді, листа-роз'яснення від органу Пенсійного фонду України на запит особи про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку.
Так, судом встановлено, що 16.09.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_1 була видана довідка про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05 березня 2019 року, яку позивач в подальшому подала до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області для проведення перерахунку її пенсії.
Однак, 04.11.2024 p., за результатами розгляду поданої позивачем заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області було відмовлено заявнику у проведенні перерахунку його пенсії на підставі зазначеної довідки.
Тобто, до 04.11.2024 року у позивача не було підстав вважати, що отримавши від уповноваженого органу нову довідку про його грошове забезпечення, орган Пенсійного фонду України не вчинить дій, спрямованих на перерахунок його пенсії всупереч відповідним законодавчим нормам. В той же час до отримання такої довідки від ІНФОРМАЦІЯ_3 у відповідача не виникало обов'язку здійснити перерахунок пенсії з огляду на відсутність необхідних документів.
З огляду на вищенаведене суд вважає, що початок перебігу строку звернення до суду з даним позовом слід відраховувати саме з моменту отримання позивачем листа-відповіді ГУ ПФУ в Закарпатській області від 04.11.2024 року. Отже, позивачем не пропущено встановлений нормами ст. 122 КАС України строк звернення до суду.
Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Щодо стягнення з відповідача понесених Позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1300,00 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України).
Статтею 134 КАС України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суд досліджує на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Судом встановлено, що професійна правнича допомога надавалася позивачу адвокатом Глагола Г.П. на підставі договору про надання правової допомоги від 28.08.2024 р . №28/08/24.
Згідно з пунктів 3.1 договору про надання правової допомоги від 28.08.2024 р . №28/08/24, Замовник сплачує Адвокату винагороду в розмірі визначеному додатком №1 до цього договору.
Сплата позивачем адвокату Глагола Г.П. суми 1300,00 грн. підтверджується квитанцією №44. Відтак, позивачем для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат подано детально достатньо належних та допустимих доказів щодо робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Таким чином, відповідач, як особа, яка заперечує щодо зазначеного позивачем розміру витрат на оплату правничої допомоги, зобов'язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у ст. 139 КАС України.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 05.08.2020 р. у справі №640/15803/19 та від 09.03.2021 р. у справі №200/10535/19-а, від 21.01.2021 р. у справі №280/2635/204.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Представник відповідача заперечив з приводу заявленого розміру витрат на правничу допомогу і зазначив, що оскільки позиція, викладена позивачем у заявах по суті справи, практично не змінювалася, а у заявах застосовано лише посилання на однакові позиції Верховного Суду, то заявлені витрати на професійну правничу допомогу не відповідають вимогам щодо співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору (аналогічний висновок зазначений у постанові Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №911/2410/13). Крім того, участь одного адвоката при розгляді справи в судах всіх інстанцій свідчить про його обізнаність з обставинами щодо спірних правовідносин, що, поза сумнівом, істотно впливає на обсяг надання ним послуг в межах їх повторного вивчення. Отже, заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу є необгрунтованим та підлягає зменшенню (аналогічний висновок зазначений у постанові Верховного Суду від 04.05.2023 у справі № 320/1040/19).Оскільки позивачем у цій справі не надано детального опису робіт (наданих послуг), Головне управління позбавлене можливості оцінити співмірність витрат, їх реальність та необхідність, просить відмовити в задоволенні вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу.
Разом з тим, на переконання суду, судові витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 1300,00 грн. документально підтверджені належно оформленими документами, наявними в матеріалах справи, їх розмір є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, а також співмірний з виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Відтак, суд дійшов стягнення на користь позивача понесених ним витрат на правничу допомогу розмірі 1300,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, зокрема ч.2 ст.2 КАСУ суд дійшов висновку про задоволення позову.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20450363) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
2.Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови листом №5186-5048/Ш-02/8-0700/24 від 04.11.2024 p. у здійсненні обчислення і перерахунку з 20 травня 2024 року пенсії за втратою годувальника ОСОБА_1 на підставі довідки № ХР73941 від 16.09.2024 р.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20450363) здійснити з 20 травня 2024 року перерахунок основного розміру пенсії за втратою годувальника ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ) на підставі довідки виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 05.03.2019 року № ХР73941 від 16.09.2024 р. (за формою, передбаченою додатком № 2 до Постанови № 45) у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 20453063) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 1211,20 грн.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (місцезнаходження: пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ - 20453063) судові витрати за професійну правничу допомогу у розмірі 1300,00 грн. (одна тисяча триста грн. 00 коп.).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адмінсуду.
СуддяЗ.Б.Плеханова