22 січня 2025 року м. Житомир справа № 240/23153/24
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Окис Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
установив:
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася у суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Житомирській області) про визнання протиправними дій щодо відмови у нарахуванні та виплаті з 01 жовтня 2024 року щомісячної доплати до пенсії у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року №713 та зобов'язання вчинити відповідні дії. Також просить допустити до негайного виконання рішення в частині сплати заборгованості за один місяць.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Житомирській області та одержує пенсію по втраті годувальника, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
У зв'язку із прийняттям Постанови №713, має право на отримання до пенсії щомісячну доплату у сумі 2000 грн.
Ухвалою суду від 29 листопада 2024 року позов прийнято до провадження, призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи судом, що підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи.
14 січня 2024 року до суду надійшов відзив, у якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що після 01 березня 2018 року основний розмір пенсії позивача переглядався. В результаті перерахунку основний розмір пенсії позивача збільшився більше ніж на 2000,00 грн, що виключає можливість нарахування позивачу щомісячної доплати, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №713 від 14 липня 2021 року.
На підставі пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Суд установив, що позивач є пенсіонером, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Житомирській області та отримує з 01 лютого 2024 року пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон України №2262-ХІІ) на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 за нормами чинними на 01 березня 2018 року.
16 липня 2021 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року №713 (далі - Постанова № 713), якою, зокрема вирішено установити з 01 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 01 березня 2018 року відповідно до Закону України № 2262-ХІІ (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 цього Закону станом на 01 березня 2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України №2262-ХІІ.
При первинному призначені пенсії по втраті годувальника, відповідно до наданого відповідачем розрахунку та встановлено доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн.
З 01 жовтня 2024 року на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 липня 2024 року по справі №240/8115/24, ГУ ПФУ в Житомирській області здійснило перерахунок пенсії позивача з 15 січня 2024 року на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 за особовою справою ХЗ48814 від 11 серпня 2021 року, яка видана станом на 05 березня 2019 року.
Після вказаного перерахунку пенсії, проведеного на виконання згаданого вище судового рішення, згідно наданих ГУ ПФУ в Житомирській області копій матеріалів пенсійної справи, нарахування доплати, передбаченої Постановою № 713, не проводиться, оскільки основний розмір пенсії після 01 березня 2018 року на виконання рішення суду збільшився більше ніж на 2000,00 грн.
Уважаючи дії відповідача по припиненню виплати доплати до пенсії, передбаченої Постановою №713 протиправними, позивач звернулася із цим позовом до суду.
Відповідно до положень частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду і вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до положень статті 46 Основного Закону громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон України №2262-ХІІ. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини 3 статті 43 та статті 63 Закону України № 2262-XII.
Так, частинами 1 та 2 статті 63 Закону України № 2262-ХІІ визначено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Згідно частини 4 цієї правової норми усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704, яка набрала чинності з 01 березня 2018 року (далі - Постанова №704).
У пункті 2 вказаного нормативно-правового акту установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Також, відповідно до частини 4 статті 63 Закону України №2262-ХІІ Уряд 21 лютого 2018 року ухвалив постанову «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103, яка набрала чинності 24 лютого 2018 року (далі - Постанова №103).
Пунктом 1 названої Постанови передбачено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України №2262-ХІІ до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до Постанови №704.
Відповідно до пункту 2 Постанови №103 виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01 січня 2018 року у таких розмірах: з 01 січня 2018 року 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року 75 відсотків; з 1 січня 2020 року 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Пунктом 6 Постанови №103 передбачено внести зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються.
Зокрема, у Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393, затвердженого постановою Уряду від 13 лютого 2008 року №45 пункт 5 викладено в такій редакції: « 5. Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням».
Указаною Постановою також установлено, що у довідці про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій зазначаються лише розмір посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною посадою.
Разом з цим, Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, пункти 1 та 2 Постанови № 103 скасував.
Оскільки з 5 березня 2019 року дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом України №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 відповідно до вимог статей 43, 63 Закону України №2262-ХІІ та статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин.
Суд установив, що у справі, яка розглядається, перерахунок пенсії позивача був зумовлений рішенням Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/8115/24, яким, зокрема, було зобов'язано ГУ ПФУ в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату основного розміру пенсії, на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка була сформована у зв'язку із набранням законної сили рішенням у справі №826/12704/18 про визнання протиправним та скасування пункту 3 Постанови № 103.
Суд наголошує на тому, що законодавець делегував Уряду повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.
Так, «умовами» слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.
Під «порядком» розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення «розміру» перерахунку пенсій. При цьому орган виконавчої влади не уповноважений та не вправі змінювати визначений Законом перелік складових грошового забезпечення, які встановлені статтею 43 Закону України № 2262-XII.
До повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, натомість приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого (а не його складові) може змінюватись Кабінетом Міністрів України.
Суд зазначає, що частина 3 статті 11 Закону України № 2262-XII містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV.
Наведене свідчить про суперечність положень пункту 1 Постанови № 103 нормам Закону України № 2262-ХІІ, про що також, було зазначено й у висновках судів, які розглядали справу № 826/12704/18 і обумовило ухвалення рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 травня 2019 року, залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року, про визнання протиправним та скасування пункту 1 Постанови №103.
Водночас, суд зазначає, що відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19).
Отже, з огляду на визначені в частині 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України правила, суди у період чинності пункту 1 Постанови № 103 у правовідносинах щодо перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом України №2262-ХІІ (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) з розміру грошового забезпечення військовослужбовця за відповідною або аналогічною посадою, повинні застосовувати Закон України № 2262-ХІІ (безвідносно до того, чи скасована ця норма постанови Уряду судом), хоч ця норма й не була скасована на момент перерахунку пенсій відповідній категорії осіб у 2018 році на підставі Постанови № 704.
З урахуванням наведеного, оскільки зміна грошового забезпечення військових, яке за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх військовослужбовців, але за розміром більшим, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2018 року, як колишнього військовослужбовця на підставі Постанови № 704, з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, визначеного у статті 43 Закону України № 2262-ХІІ та в повному розмірі.
У свою чергу, з метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 713, пунктом 1 якої установив з 01 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 01 березня 2018 року відповідно до Закону України № 2262-ХІІ (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України №2262-ХІІ станом на 01 березня 2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України №2262-ХІІ.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01 березня 2018 року, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України №2262-ХІІ (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01 березня 2018 року або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом 1 цього пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах 1 і 2 цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01 березня 2018, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000,00 грн. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000,00 грн, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом України №2262-ХІІ, починаючи з 01 липня 2021 року.
Відповідно до пояснювальної записки до проєкту Постанови № 713 метою її ухвалення зазначено поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01 березня 2018 року, які мають місце після перерахунку пенсії.
Прийняття постанови зумовлено тим, що в червні 2021 року в осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), яким пенсію призначено відповідно до Закону України № 2262-ХІІ, завершується період виплати частини коштів компенсації підвищеного розміру пенсії за 2016 - 2017 роки і підвищення розмірів пенсій з 2016 року для цієї категорії пенсіонерів не відбувалося. Сумарна виплата пенсії з цією доплатою з 01 липня 2021 року зменшилася до місячного розміру пенсії та середній розмір цієї виплати складає біля 2000,00 грн. Окрім того, після перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям Збройних Сил України у 2018 році, їхні пенсії не індексувалися через відсутність відповідного механізму, а диспропорція у розмірах пенсій в залежності від часу їх призначення складає більше 70%. Мінімальні пенсійні виплати для військовослужбовців, зокрема складають близько 2000,00 - 2700,00 грн.
Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду з 01 липня 2021 року колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону України № 2262-ХІІ до 01 березня 2018 року було установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн, виплата якої не здійснюється у разі, коли пенсія особам, зазначеним в абзацах 1 і 2 цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01 березня 2018 року.
Водночас, аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом Постанови № 713, свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом 3 пункту 1 Постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України № 2262-ХІІ, має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом України № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення Постанови №713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01 березня 2018 року, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
Таким чином, оскільки позивачу пенсію призначено з 01 лютого 2024 року первинно з грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 01 березня 2018 року, а в подальшому у жовтні 2024 року перерахована на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року у справі № 240/8115/24, відповідно до якого ГУ ПФУ в Житомирській області було зобов'язано здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 15 січня 2024 року пенсії в разі втрати годувальника, з урахуванням усіх складових грошового забезпечення відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 за особовою справою ХЗ48814 від 11 серпня 2021 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 05 березня 2019 року, з урахуванням проведених виплат, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 має право на усунення порушеного права на належний розмір пенсії, право на отримання якого винило до 01 березня 2018 року, а саме на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови № 713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття такої постанови поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01 березня 2018 року.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не було доведено в судовому порядку належними та допустимими доказами правомірність припинення виплати доплати до пенсії, передбаченої Постановою №713, а тому, керуючись приписами частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, позов підлягає задоволенню в межах заявлених позовних вимог.
Такий висновок суду узгоджується з позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 18 квітня 2023 року у справі №560/6528/22, Другого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2022 року у справі №440/4319/22, П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2023 року у справі №400/5219/22, Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2023 року у справі №380/13029/22, Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2023 року у справі №620/7289/22, Третього апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2023 року у справі №160/12587/22, Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року у справі №560/12072/22.
Щодо вимоги зобов'язати відповідача виконати негайно рішення суду в частині сплати заборгованості за один місяць, суд зауважує на таке.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів у межах суми стягнення за один місяць.
Ураховуючи, що суд при вирішенні даного спору не приймав рішення про стягнення присуджених сум, відсутні підстави для звернення даного рішення до негайного виконання.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За відсутності документально підтверджених судових витрат, питання про їх розподіл суд не вирішує.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01 жовтня 2024 року доплати до пенсії, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року №713.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 01 жовтня 2024 року доплати до пенсії, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року №713.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене протягом 30 днів з дати його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Т.О. Окис
22.01.25