22 січня 2025 року м. Житомир справа № 240/18947/21
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До суду від ОСОБА_1 надійшла заява про зміну способу і порядку виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 в адміністративній справі № 240/18947/21, в якій позивач просила частково змінити спосіб і порядок його виконання з зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 15.01.2021 нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік), на «Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 недоотриману за рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 у справі № 240/18947/21 додаткову пенсію, як непрацюючому та проживаючому на території радіоактивного забруднення пенсіонеру у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік) за період з 15.01.2021 по 31.12.2022 у сумі 261957,44 грн.».
Обґрунтовуючи подану заяву, позивач посилається на невиконання суб'єктом владних повноважень-боржником понад два місяці судового рішення, яке набрало законної сили, в частині здійснення виплати належних сум коштів, внаслідок чого, на думку заявника, раніше встановлений судом спосіб виконання рішення підлягає зміні на більш результативний відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Розгляд зазначеної заяви призначено у судовому засіданні.
Втім, учасники процесу в засідання суду не прибули, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлені належним чином.
Згідно із частиною 2 статті 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Зважаючи на неявку сторін та керуючись приписами частини 2 статті 378 КАС України, суд вважає за можливе вирішити порушене у заяві питання у порядку письмового провадження.
Розглянувши подану заяву, суд зазначає таке.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 в адміністративній справі № 240/18947/21 позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати з 15.01.2021 підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з 15.01.2021 здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, встановленим законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 908,00 грн.
Судове рішення набрало законної сили 26.04.2022, а 25.11.2022 позивачу видано виконавчі листи.
Однак, вказуючи, що присуджене їй зазначеним судовим рішенням підвищення до пенсії за період з 15.01.2021 по 31.12.2022 виплачено не було, ОСОБА_1 звернулась до суду з розглядуваною заявою.
Частинами 1 та 3 статті 378 КАС України визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Відповідно до частин 3 статті 33 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Суд зауважує, що поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено КАС України. Натомість порядок виконання судового рішення означає визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановлені раніше порядок і спосіб. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.
Водночас, змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті, торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду, а також змінювати обраний судом при ухваленні цього рішення спосіб відновлення порушеного права позивача.
Мета зміни способу та порядку виконання рішення суду полягає у тому, щоб усунути обставини, що істотно ускладнюють або роблять неможливим виконання такого судового рішення.
Як вже вказувалось в цій ухвалі, рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 у справі № 240/18947/21, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з 15.01.2021 здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, встановленим законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
При цьому, саме у такий спосіб позовні вимоги й було сформульовано у позовній заяві ОСОБА_1 .
В той же час, розглядаючи дану справу й приймаючи вищевказане рішення, суд досліджував питання наявності у позивача права на отримання підвищення до пенсії відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як такого без встановлення конкретного розміру його недоплаченої частини.
Втім, у поданій заяві про зміну способу і порядку виконання рішення позивач просить стягнути на її користь підвищення до пенсії за період з 15.01.2021 по 31.12.2022 у сумі 261957,44 грн., разом з тим не додаючи жодних доказів в підтвердження того, що ці кошти їй виплачені не були. До того ж, до заяви позивачем приєднано розрахунок пенсійного органу за зовсім інший період - з 15.01.2021 по 31.05.2024 та на іншу суму доплати - 210957,44 грн. Наведене, в свою чергу, ставить під сумнів актуальність розрахунку, що наразі доданий ОСОБА_1 до заяви.
Також, суд звертає увагу, що зобов'язання відповідача вчинити певні дії з нарахування і виплати спірного підвищення до пенсії і стягнення з відповідача-суб'єкта владних повноважень суми грошових коштів за конкретний період є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються ним при поданні позову, а судом - при ухваленні рішення.
Отже, внаслідок зміни порядку та способу виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 в адміністративній справі № 240/18947/21 із зобов'язання суб'єкта владних повноважень здійснити нарахування і виплату недоотриманого ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на стягнення конкретно визначеної суми такого підвищення буде змінено рішення суду по суті, а також спосіб відновлення порушеного права позивача.
Водночас, велика кількість справ з аналогічним предметом спору, що розглядались судом, свідчить про те, що виконання рішення суду у даній справі повністю залежить лише від наявності бюджетного фінансування й при цьому визначений судом спосіб такого виконання фактично не матиме жодного впливу на його реалізацію.
Крім того, на переконання суду, вказане рішення не потребує встановлення іншого способу виконання, оскільки є типовим та одним із багатьох тисяч інших аналогічних рішень щодо виплати підвищення до пенсії за статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
У всіх подібних судових рішеннях існують схожі обставини щодо їх виконання, які у випадку, що розглядається, не є істотно ускладненими або такими, що спричиняють неможливість їх виконання.
Виплата за вказаними рішеннями здійснюється із Державного бюджету України у порядку черговості і необґрунтована зміна способу виконання такого рішення спричинить порушення порядку виплати таким чином, що особа, яка мала право на виплату у порядку черговості, отримає його позачергово, що не є справедливим по відношенню до інших громадян, які також чекають на виплату коштів з бюджету.
Підсумувавши все наведене вище в сукупності, суд не вбачає підстав для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, а тому заява позивача не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 в адміністративній справі № 240/18947/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду у строк та в порядку, встановлені статтями 293 - 297 КАС України.
Суддя Н.М. Майстренко