Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
20 січня 2025 року Справа №200/290/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Чекменьов Г.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області стягнення заборгованості з пенсії,
15 січня 2025 року ОСОБА_1 через представника Гуревича Р.Г. звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просив стягнути заборгованість по пенсії за період з 01.08.2017 по 30.11.2018 в розмірі 162313,80 грн.
Відповідно до статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позовна заява вказаним вимогам не відповідає, оскільки до неї не додані документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору.
Представником позивача у позовній заяві викладено клопотання про відстрочення сплати судових витрат в зв'язку з тим, що позивач є пенсіонером та особою з інвалідністю.
За наслідками розгляду зазначеного клопотання слід зазначити, що відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з частиною 1 статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Зміст вищезазначених статей вказує на те, що звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору судом є дійсний майновий стан позивача з урахуванням фактично отримуваних ним доходів.
Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на особу, яка звертається до суду з цим питанням.
Стосовно доводів щодо матеріального становища представником позивача зазначено, що єдиним джерелом доходів позивача є пенсійні виплати. З матеріалів позову випливає, що у листопаді та грудні 2022 року позивачу були зараховані на рахунок АТ “Ощадбанк» пенсійні виплати по 18250,14 грн.
Відомостей про отримання чи не отримання поточної пенсії станом на час звернення до суду стороною позивача не надано.
Водночас, позивач звернувся до суду з позовом через представника - адвоката Гуревича Р.Г.
Адвокатська діяльність - це оплачувана незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Оскільки позивач має змогу користуватися послугами адвоката, доводи про відсутність коштів на сплату судових витрат за відсутності інших доказів на підтвердження дійсного матеріального становища позивача є непереконливими.
Тому заявлене клопотання не підлягає задоволенню.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон № 3674-VI.
Позовні вимоги про стягнення невиплаченої пенсії в сумі 162313,80 грн є майновими.
Пунктом 1 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI встановлені ставки судового збору у за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем, - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2025 року складає 3028,00 грн.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону №3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки позовна заява надіслана через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», судовий збір складає 1298,50 грн (1623,13 х 0,8).
Окрім того, за приписами пункту 2 частини 5 статті 161 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Отже, для фізичних осіб до вимог позовної заяви, в тому числі, відноситься зазначення місця проживання чи перебування, поштовий індекс, адреса електронної пошти, відомі номери засобів зв'язку, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Наведені вимоги стороною позивача не дотримані. Позовна заява не містить адреси електронної пошти позивача чи зазначення про її відсутність, номерів засобів зв'язку, оскільки як зазначені номер телефону, так і адреса електронної пошти позивача співпадають з даними представника.
Перелічені вимоги процесуального закону не є ознакою надмірного формалізму у законодавстві, оскільки, незважаючи на підписання позовної заяви представником позивача, суд має забезпечити особисту обізнаність позивача з рухом справи та прийнятими судовими рішеннями, що відповідає принципу відкритості інформації щодо справи (стаття 11 КАС України), забезпеченню права на перегляд справи та оскарження судового рішення (стаття 13 КАС України), іншим правам сторін у справі, передбаченим у статтях 44 та 47 КАС України.
Враховуючи зазначення поштової адреси позивача на тимчасово окупованій території України, суд позбавлений будь-якої можливості інформувати безпосередньо позивача про рух справи.
Мотивуючи підстави скасування судових рішень попередніх інстанцій, Верховним Судом сформульовані аналогічні висновки в постанові від 13 вересня 2023 року у справі №120/17879/21-а:
«… імперативними процесуальними положеннями КАС України встановлено обов'язок суду з'ясовувати склад учасників судового процесу, повідомляти усіх учасників справи про дату, час і місце судових засідань, а також про вчинення відповідних процесуальних дій. Крім того, Суд зауважує, що КАС України не містить норм, зі змісту яких вбачається звільнення суду від обов'язку надіслання процесуальних документів у справі учаснику цієї справи, незважаючи на наявність у останнього представника.
… колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне наголосити на тому, що здійснення розгляду справи без повідомлення про хід її розгляду усіх учасників цієї справи, зокрема позивача, незважаючи на наявність у нього представника, є порушенням частини другої статті 129 Конституції України, частини третьої статті 44 КАС України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».
Згідно з частинами 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтею 169 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області стягнення заборгованості з пенсії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом надання до суду:
платіжного документу про сплату судового збору в розмірі 1298,50 грн. за реквізитами, розміщеними на офіційному веб-сайті Донецького окружного адміністративного суду;
позовної заяви із зазначенням дійсної адреси електронної пошти позивача чи зазначення про її відсутність, номерів засобів зв'язку особисто позивача.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання і оскарженню не підлягає.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Г.А. Чекменьов